5,8×21 мм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
5.8×21mm DAP92
Тип набою: PDW
Країна-виробник: КНР КНР
Було використано: КНР КНР
Історія виробництва:
Конструктор: Norinco
Час створення: 1994
Характеристики
Тип гільзи Безфланцева, пляшкоподібна[2]
Діаметр кулі, мм: 6.00 [1]
Діаметр шиї гільзи, мм: 6,57 in (167 mm)
Діаметр плеча гільзи, мм: 7,77 in (197 mm)
Діаметр фланця гільзи, мм: 7,97 in (202 mm)
Товщина фланця гільзи, мм: 1,13 in (29 mm)
Довжина гільзи, мм: 21,00 in (533 mm)
Довжина набою, мм: 32,50 in (826 mm)
Балістичні властивості
Вага/тип кулі Швидкість Енергія
45 gr (3 g) Бронебійна 1 574 ft/s (480 m/s) 247 ft·lbf (335 Дж)

Набій 5.8×21 мм є бронебійним набоєм китайського виробництва.

Набій було створено для заміни набою 7,62×25 мм ТТ–який використовували НВАК, який викликав такі ж рани як і набій 9×19 мм Parabellum.[3] Цей набій було розроблено стандартним і дозвуковим.[2] Пістолет QSZ-92 та пістолет-кулемет QCW-05 Type 05 випускалися як під цей калібр так і під набій 9×19 мм Парабелум.[4][5]

Набій 5,8×21 мм трохи потужніший за західні зразки, такі як 5,7 × 28 мм та 4,6 × 30 мм. Він мав кулю зі сталевою оболонкою вагою 3 g (46 gr) з дуловою швидкістю 530 m/s (1 700 ft/s) та дуловою енергією 420 Дж (310 ft·lb) при стрільбі з пістолета-кулемета. Куля може пробити сталевий шолом товщиною 1,3 mm (0,051 in) та 50 mm (2,0 in) соснової дошки на дистанції 100 метрів.[6]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Handgunsmag.com [Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. Retrieved 3 April 2013.
  2. а б 5.8x21 / MUNICION.ORG. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 23 березня 2012.
  3. Fortier, David M. (24 вересня 2010). Military Ammo Today. Guns & Ammo. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 25 вересня 2012.
  4. Popenker, Maxim. Modern Firearms - QSZ-92 pistol. World Guns. Архів оригіналу за 7 грудня 2010. Процитовано 25 вересня 2012.
  5. Popenker, Maxim. Modern Firearms - Type 05 submachine gun. World Guns. Архів оригіналу за 8 грудня 2010. Процитовано 25 вересня 2012.
  6. Where Next For PDWs? by Anthony G Williams. Архів оригіналу за 14 липень 2014. Процитовано 26 травень 2016.