Cladophora glomerata
| Cladophora glomerata | |
_Kutz._(AM_AK345180).jpg) | |
| Коротка назва | C. glomerata |
|---|---|
| Наукова назва таксона | Cladophora glomerata |
| Таксономічний ранг | вид |
| Батьківський таксон | Кладофора |
| Вернакулярна назва | viherahdinparta[1] |
| Ареал таксона | Санта-Катаріна[2], Ріу-Гранді-ду-Сул[2], Парана[2], Піауї[2] і Сан-Паулу[2] |
| URL AlgaeBase | algaebase.org/search/species/detail/?species_id=1393 |
 Cladophora glomerata у Вікісховищі | |
Cladophora glomerata — рід нитчастих зелених водоростей з класу ульвофіційових (Ulvophyceae). Представники поширені в морських, солонуватих і прісних водах, де найчастіше домінують в складі перифітона. Стійкі до впливу рослиноїдних організмів.
Будова[ред. | ред. код]
Являє собою довгі розгалужені нитки, що складаються з одного ряду великих клітин, які в довжину нерідко досягають 0,3-1,25 мм. Частота розгалуження визначається умовами середовища, зокрема швидкістю течії. Розподіл ядер і утворення перегородок між клітинами відбуваються асинхронно, так що кожна складова нитка клітина (сегмент) являє собою багатоядерний ценоцит.
Клітинна стінка досить товста (до 15 % маси рослини), складена переважно целюлозою. На поверхні клітинної стінки деяких видів (Cladophora rupestris, Cladophora glomerata) виявлено електронно-щільний шар, за деякими припущеннями, має білкову природу.
В акваріумістиці[ред. | ред. код]
Кладофора (glomerata) зазвичай не використовується в акваріумістиці, являє собою темно-зелену нитчасту колонію водоростей. На початкових стадіях кладофора виглядає як короткі (до 5мм) гіллясті нитки. У цей момент акваріумісти її зазвичай не помічають або не надають особливого значення. Помітною вона стає, коли з окремих ниток (відносно жорстких) формується пучок, або деяке наростання водорості у вигляді грудочки. Окремо у таких пучків є місце кріплення[3] до субстрату чи будь-якої поверхні — кругла точка діаметром до 1 мм. Якщо ж це наростання у вигляді грудочок або деякого скупчення в одному місці[4], то розлогі гілочки можуть кріпитися до поверхні навколо. Самі нитки короткі, темно-зеленого кольору, що мають сильно розгалужені гілочки. На дотик відносно жорсткі, схожі на зістрижене волосся, крихкі. При спробі відірвати скупчення водорості, що наросло на поверхні будь чого в акваріумі, ці гілочки відламуються, а надалі з них формуються самостійні нові колонії кладофори. Акваріумістам це створює небажані клопоти, які тягнуть за собою низку вчинків з очищення улюбленого біо-куточку.
На відміну від нитчастих водоростей, які практично не мають запаху, кладофора має специфічний запах. Так, наприклад, кладофора у природних водоймах виділяє деяку речовину, що руйнує травний тракт у личинок комара.
Здатність цих водоростей до накопичення значної кількості міді і мангану дає підставу рекомендувати використання цих водоростей як моніторів забруднення водного середовища йонами металів, а також для очищення від них води[5].
Методи боротьби[ред. | ред. код]
Крайнім методом виведення кладофори є повний перезапуск акваріуму.
Але деяку дію дають регулювання біобалансу з допомогою внесення мікро - та макроелементів у воду, використання визначеного спектру світла, тривалості світлового дня чи темряви.
Також ефективним є точкове внесення пероксиду водню, а в деяких випадках із додаванням біоцидів[4][6], у визначених дозуваннях.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Фінський інформаційний фонд з біорізноманіття — 2012.
- ↑ а б в г д Jardim Botânico do Rio de Janeiro Brazilian Flora 2020 project - Projeto Flora do Brasil 2020 — Rio de Janeiro Botanical Garden Research Institute, 2023. — doi:10.15468/1MTKAW
- ↑ Кладофора сборная — Cladophora glomerata. www.rus-nature.ru. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 27 березня 2019.
- ↑ а б Как избавиться от Кладофоры в аквариуме – эффективный метод. maksimov.com.ua. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 27 березня 2019.
- ↑ Пасічна, О. О. (2016). Вміст пігментів у Cladophora glomerata за дії йонів міді (ІІ) та мангану (ІІ) водного середовища (укр.). ISSN 0375-8990. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 3 серпня 2020.
- ↑ AQUASAD-SAE. SHIRAKURA. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- Соседи человека. Самые обычные животные. Авторы: Станислав Старикович [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Экосистема эстуария реки Невы: биологическое разнообразие и экологические ...Авторы: Коллектив авторов [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Экология рыб Обь-Иртышского бассейна Авторы: Коллектив авторов [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.]