Целюлоза
| Целюлоза[1] | |
|---|---|
 Cellulose, a linear polymer of D-glucose units (two are shown) linked by β(1→4)-glycosidic bonds.
|
|
 Three-dimensional structure of cellulose.
|
|
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 9004-34-6 |
| Номер EC | 232-674-9 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | (C6H10O5)n |
| Зовнішній вигляд | Білий порошок |
| Густина | 1,5 г/см3 |
| Розчинність (вода) | нерозчинний |
| Небезпеки | |
| Індекс ЄС | not listed |
| Пов'язані речовини | |
| Пов'язані речовини | Крохмаль |
| Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Целюло́за, (С6Н10О5)x — природний полімер, полісахарид, волокниста речовина, головна складова частина оболонки рослинних клітин. У найбільшій кількості міститься у деревині, волокнах бавовни, льону і ін.
Величина Х у молекулах целюлози завжди становить приблизно 3 000, але може досягати від 6 000 до 12 000. Найчистіша природна целюлоза — бавовняне волокно — становить 85—90 % целюлози. В деревині хвойних дерев приблизно 50 % целюлози (в склад деревини поряд з целюлозою входять її супутники, серед них важливішим є лігнін — природний полімер, побудований із декількох ароматичних сполук ряду бензолу, і геміцелюлози — споріднені з целюлозою полісахариди).
Зміст |
Застосування [ред.]
Значення целюлози дуже велике, достатньо вказати, що велика кількість бавовняного волокна йде на виробництво бавовняно-паперових тканин. З целюлози виробляють папір і картон, а шляхом хімічної переробки — цілий ряд різноманітних продуктів: штучне волокно, пластичні маси, лаки, бездимний порох, етиловий спирт.
У 2000 р. було вироблено 171 млн т целюлозної пульпи і 323 млн т паперових виробів.[2]
Використовується в якості наповнювача деяких пластмас, у вигляді волокон, упаковочного матеріалу, фармацевтичній практиці.[3] Важливими штучними полімерами є прості і складні ефіри целюлози (продукти заміщення атомів водню в ОН-групах целюлози вуглеводневими (-R) або кислотними (-COR) радикалами): ацетат целюлози (ацетилцелюлоза), ацетопропіонат целюлози, гідроксиетилцелюлоза, карбоксиметилцелюлоза (КМЦ), Na-карбоксиметилцеоюлоза, метилцелюлоза, метилетилцелюлоза, нітроцелюлоза, целулоїд (целон), етроли.[3]
Характеристики [ред.]
Целюлоза не розчиняється в воді і діетиловому ефірі і етиловому спирті. Вона не розщеплюється під дією розбавлених кислот, стійка до дії лугів і слабких окисників. При обробці на холоді концентрованою сірчаною кислотою целюлоза розчиняється в ній, утворюючи в'язкий розчин. Якщо цей розчин вилити в надлишок води, виділяється білий пластевидний продукт, так званий амілоїд, що являє собою частково гідролізовану целюлозу. Він схожий з крохмалем за реакцією з йодом (синє забарвлення; целюлоза не дає цієї реакції). Якщо непроклеєний папір опустити на короткий час в концентровану сірчану кислоту і потім терміново промити, то амілоїд, що утвориться, склеїть волокна паперу, роблячи його щільнішим та міцнішим. Так виготовляється пергаментний папір.
Під дією концентрованих розчинів мінеральних кислот і підігріву целюлоза піддається гідролізу, кінцевим продуктом якого є глюкоза.
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ Crystal Structure and Hydrogen-Bonding System in Cellulose Iβ from Synchrotron X-ray and Neutron Fiber Diffraction // J. Am. Chem. Soc. — Т. 124. — (2002) (31) С. 9074–82. DOI:10.1021/ja0257319. PMID ..
- ↑ World Agriculture – Towards 2015–2030. An FAO prespective… FAO. Forestry.pdf.
- ↑ а б Шефтель В.О. Вредные вещества в пластмассах. - М.: Химия, 1991 – 574 с. ISBN 5-7245-0590-8
|
||||||||||||||||||||
 |
Ця стаття не містить посилань на джерела. (лютий 2011) |
