Cryptocat
 | |
 | |
| Тип | миттєві повідомлення |
|---|---|
| Автор | Надім Кобеїссі |
| Розробник | Надім Кобеїссі та інші[1] |
| Перший випуск | 19 травня 2011 |
| Версії | 3.2.08 (20 лютого 2017)[2] |
| Платформа | крос-платформова |
| Мова програмування | JavaScript |
| Доступні мови |
англійська, каталонська, французька |
| Ліцензія | GNU General Public License |
| Репозиторій | github.com/cryptocat/cryptocat |
| Вебсайт | crypto.cat |
Cryptocat — програма з відкритим вихідним кодом, що забезпечує можливість шифрувати онлайн-спілкування, працює на Windows, OS X та Linux.[3] Програма використовує наскрізне шифрування для захисту всіх розмов з іншими користувачами Cryptocat. Користувачі мають можливість самостійно перевіряти їх приятелів зі списку і отримувати попередження, коли співрозмовник міняє пристрій.[4]
Cryptocat розробляється Надімом Кобеіззі і спільнотою відкритого вихідного коду, публікуються у відповідності з умовами ліцензії GPLv3.
Історія[ред. | ред. код]
Cryptocat вперше запущено 19 травня 2011 року.
У червні 2012 року автор заявив, що його було затримано представниками Міноборони США на кордоні США, після чого його розпитували про Cryptocat і як він працює. Через появу такого повідомлення в ЗМІ програма швидко отримала популярність.[5][6]
У червні 2013 року дослідник безпеки Стів Томас вказав на помилки безпеки, які можуть використовуватися, щоб розшифрувати повідомлення і групові чати.[7][8]
У лютому 2014 року iSec Partners піддали критиці модель автентифікації Cryptocat.[9] У відповідь розробниками було вдосконалено цей процес, що дозволило швидко відрізняти тип атаки «людина посередині».[10]
У лютому 2016 року, посилаючись на невдоволення поточним станом проекту після 19 місяців без технічного обслуговування, Kobeissi оголосив, що він зробить Cryptocat тимчасово недоступним і припинить розробку мобільного додатку до оновлення програмного забезпечення.[11] У березні 2016 Kobeissi анонсував перевипуск Cryptocat, переписаний як самостійне програмне забезпечення замість оригінального вебдодатку.[12] Новий десктоп-орієнтований підхід дозволив Cryptocat стати схожим на Pidgin.
Особливості[ред. | ред. код]
Cryptocat дозволяє користувачам налаштовувати зашифровані чати. Користувачі можуть обмінюватися повідомленнями, зашифрованими файлами, фотографіями, а також створювати й обмінюватися аудіо/відео записами.
Всі повідомлення, файли й аудіо/відео, відправлені через Cryptocat, мають скрізне шифрування. Користувачі «прив'язують» свої пристрої до акаунтів Cryptocat при підключенні, що дозволяє ідентифікувати інші пристрої й запобігти атаці «людина посередині».
Cryptocat має вбудований механізм автоматичного оновлення, що автоматично перевіряє «справжність» оновлення і використовує протокол TLS.
З 2013 року Cryptocat надає можливість підключення до месенджера Facebook, щоб мати можливість спілкуватись зашифрованим каналом з іншими користувачами Cryptocat.[13] Ця функція була відключена в листопаді 2015 року.
Використання[ред. | ред. код]
У червні 2013 року Cryptocat випробував журналіст Гленн Гринвальд у Гонконзі, щоб зустрітися з інформатором АНБ Едвардом Сноуденом. Спроба вдалась після того, як всі інші методи спілкування не спрацювали.[14]
У листопаді 2013 року Cryptocat було заборонено в Ірані, це сталось після обрання нового президента Хассана Рухані, який обіцяв відкритіший інтернет у країні.[15]
Архітектура[ред. | ред. код]
Мережа[ред. | ред. код]
Cryptocat використовує протокол xmpp, що обслуговується через вебсокети. За даними проекту, мережа Cryptocat тільки пересилає шифровані дані, ніде їх не зберігаючи.[1] В доповнення протоколу наскрізного (end-to-end) шифрування в клієнті Cryptocat, клієнт-серверна комунікація також захищена протоколом TLS.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
З березня 2011 до березня 2016 року Cryptocat офіційно розповсюджувався через Google Chrome Web Store, App Store та офіційні репозиторії інших платформ. Починаючи з березня 2016 року, після переписання Cryptocat як програмі для ПК, програма стала поширюватися виключно через власні сервери Cryptocat, які також підтримують автоматичне оновлення.[16]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Cryptocat. Cryptocat Mission Statement. Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 22 квітня 2016.
- ↑ Cryptocat 3.2.08 Release Notes
- ↑ Cryptocat. crypto.cat. Архів оригіналу за 18 липня 2016. Процитовано 29 березня 2016..
- ↑ Cryptocat - Security. crypto.cat. Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 29 березня 2016.
- ↑ Jon Matonis (18 квітня 2012). Detaining Developer At US Border Increases Cryptocat Popularity. Forbes. Процитовано 28 липня 2012.
- ↑ Developer's detention spikes interest in Montreal's Cryptocat. Itbusiness.ca. 8 червня 2012. Архів оригіналу за 29 січня 2013. Процитовано 28 липня 2012.
- ↑ Steve Thomas. DecryptoCat. Процитовано 10 липня 2013.
- ↑ Cryptocat Development Blog. New Critical Vulnerability in Cryptocat: Details. Архів оригіналу за 5 липня 2013. Процитовано 7 липня 2013.
- ↑ iSEC Cryptocat iOS (PDF). isecpartners.github.io. Архів оригіналу (PDF) за 12 листопада 2020. Процитовано 5 жовтня 2016.
- ↑ Cryptocat. Recent Audits and Coming Improvements. Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 22 червня 2014.
- ↑ Paletta, Damian (22 лютого 2016). How the U.S. Fights Encryption—and Also Helps Develop It. The Wall Street Journal. News Corp. Процитовано 24 лютого 2016.
- ↑ Cryptocat Release Announcement. crypto.cat. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 22 квітня 2016.
- ↑ Norton, Quinn (12 травня 2014). Cryptocat Creates an Encrypted, Disposable Chatroom on Any Computer with a Web Browser. The Daily Beast. Процитовано 22 June 2014.
- ↑ Greenwald, Glenn (13 травня 2014). No Place to Hide: Edward Snowden, the NSA, and the U.S. Surveillance State. Metropolitan Books. с. 59. ISBN 978-1627790734. Процитовано 22 червня 2014.
- ↑ Franceschi-Bicchierai, Lorenzo (21 листопада 2013). Iran Blocks Encrypted Chat Service Despite Claims of Internet Freedom. Mashable. Процитовано 22 June 2014.
- ↑ Cryptocat. Cryptocat Download Server. Архів оригіналу за 18 січня 2019. Процитовано 22 квітня 2016.
Подальше читання[ред. | ред. код]
- Greenberg, Andy (27 травня 2011). Crypto.cat Aims To Offer Super-Simple Encrypted Messaging. Forbes. Архів оригіналу за 4 серпня 2017.
- Curtis, Christopher (17 лютого 2012). Free encryption software Cryptocat protects right to privacy: inventor. Montréal Gazette. Архів оригіналу за 19 February 2012.
- Dwyer, Jim (17 квітня 2012). Using His Software Skills With Freedom, Not a Big Payout, in Mind. New York Times. Архів оригіналу за 4 серпня 2017.
- Knowles, Jamillah (3 березня 2012). Raspberry Pi network plan for online free-speech role. BBC News. Архів оригіналу за 4 серпня 2017.
- Kirk, Jeremy (14 березня 2012). Cryptocat Aims for Easy-to-use Encrypted IM Chat. PCWorld.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт [Архівовано 17 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Cryptocat [Архівовано 2 серпня 2018 у Wayback Machine.] на GitHub
| |||||||||||||||||||||||||||||
|
