Diprotodon

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Diprotodon
Період існування: Плейстоцен
Diprotodon11122.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Animalia
Тип: хордові (Chordata)
Клас: ссавці (Mammalia)
Інфраклас: сумчасті (Marsupialia)
Надродина: вомбатоподібні (Vombatiformes)
Родина: дворізцеві (Diprotodontidae)
Рід: дипротодон (Diprotodon)
Owen, 1838
Species
Diprotodon optatum
Diprotodon minor
Diprotodon loderi
Diprotodon annextans

Дипротодон, або «дворізець» (Diprotodon)[1] — рід великих ссавців фауни Австралії з підкласу сумчасті, представляє підряд Вомбатоподібні, один з 8-ми родів родини Diprotodontidae.

Систематика[ред.ред. код]

Череп дипротодона (Diprotodon). Доббре видно великі передні зуби, з якими пов'язана назва роду
Реконструйований скелет дипротодона південного, Diprotodon australis

Від назви роду Diprotodon походить назва ряду Diprotodontia (=Phalangeriformes) та родини Diprotodontidae ("дворізцеві"). Типовий вид роду - Diprotodon optatum. Назва роду пов'язана з наявністю (як і у всіх представників ряду) двох спрямованих вперед різців у нижній щелепі.

Повна класифікаційна схема така:

  • рід Diprotodon (дипротодон, або "дворізець")
  • підродина: Diprotodontinae
  • родина: Diprotodontidae (дипротодонтові, або дворізцеві)
  • ряд: Diprotodontia = Phalangeriformes (кускусоподібні)
  • надряд: Australidelphia (австралодельфи)
  • когорта: Marsupialia (сумчасті)
  • інфралегіон: Theria (звірі)
  • підлегіон: Boreosphenida
  • легіон: Theriiformes
  • надлегіон: Theriimorpha
  • інфраклас: Holotheria (вищі звірі)
  • підклас: Mammaliaformes
  • клас: Mammalia (ссавці)

Було описано 8 видів дипротодона (Diprotodon optatum Owen, 1838; Diprotodon australis Owen, 1844; D. annextans McCoy, 1861; D. minor Huxley, 1862; D. longiceps McCoy 1865; D. loderi Krefft, 1873; D. bennettii Krefft, 1873 (nec D. bennettii Owen, 1877) та D. bennettii Owen, 1877. Подальші дослідження, у т.ч. й аналіз можливого статевого диморфізму та вікової міндивості дозволив говорити, що всі ці "види" є варіантами мінливості одного виду - D. optatum [2].

Час існування і поширення[ред.ред. код]

Перші зареєстровані останки Diprotodon були виявлені в печері поблизу Веллінгтона (англ. Wellington) в Новому Південному Уельсі на початку 1830-х років майором Томасом Мітчеллом, який надав їх для вивчення серу Річарду Оуену[3]. Diprotodon відомий за докладним описом виду Diprotodon optatum, що описаний з плейстоцену Австралії. Це був найбільший з відомих сумчастих останній з вимерлих представників травоїдних ссавців з ряду дипротодонтоподібних. Diprotodon був першим описаним викопним ссавцем з Австралії (Owen 1838) і є один з найвідоміших представників австралійської мегафауни. Дипротодон був широко поширеним по всій Австралії ще у часи, коли цьому континенті сформувалися перші корінні народи, які співіснували з ним протягом тисяч років, до вимирання дипротодонтів близько 25 тис. років тому.

Існує низка доказів, що вид зник внаслідок винищення його плейстоценовими "сумчастими левами", Thylacoleo carnifex.

Морфологія[ред.ред. код]

Diprotodon у порівнянні з людиною

Загальна довжина тіла (разом із хвостом) дипротодонтів сягала 3.8 м, висота в плечах - 1.7 м. У верхній щелепі ці ссавці мали по три різці (як і більшість інших ссавців). Щічних зубів було по 4 в кожній щелепі (1 премоляр і три моляри), на них на кожному - по два поперечних гребеня. Припускається, що для цих сумчастих був характерний статевий диморфізм у розмірах (самці більші).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Назва «дворізець» не є усталеною, проте, оскільки за Diprotodontidae «закріплена» назва «дворізцеві», очевидно, рід Diprotodon мав би називатися «дворізець», проте такого опису поки не відомо.
  2. Price, G. J. (August 2006). «Taxonomy and palaeobiology of the largest-ever marsupial, Diprotodon Owen, 1838 (Diprotodontidae, Marsupialia)». Zoological Journal of the Linnean Society 153. с. 369–397. doi:10.1111/j.1096-3642.2008.00387.x. 
  3. «The Great Australian Giant» // «Illustrated Sydney News», Saturday 6 May 1893, p. 12 (англ.)

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]