Diprotodon

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Diprotodon
Період існування: Плейстоцен
Diprotodon11122.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Animalia
Тип: хордові (Chordata)
Клас: ссавці (Mammalia)
Інфраклас: сумчасті (Marsupialia)
Надродина: вомбатоподібні (Vombatiformes)
Родина: дворізцеві (Diprotodontidae)
Рід: дипротодон (Diprotodon)
Owen, 1838
Species
Diprotodon optatum
Diprotodon minor
Diprotodon loderi
Diprotodon annextans

Дипротодон, або «дворізець» (Diprotodon)[1] — рід великих ссавців фауни Австралії з підкласу сумчасті, представляє підряд Вомбатоподібні, один з 8-ми родів родини Diprotodontidae.

Систематика[ред.ред. код]

Череп дипротодона (Diprotodon). Доббре видно великі передні зуби, з якими пов'язана назва роду
Реконструйований скелет дипротодона південного, Diprotodon australis

Від назви роду Diprotodon походить назва ряду Diprotodontia (=Phalangeriformes) та родини Diprotodontidae ("дворізцеві"). Типовий вид роду - Diprotodon optatum. Назва роду пов'язана з наявністю (як і у всіх представників ряду) двох спрямованих вперед різців у нижній щелепі.

Повна класифікаційна схема така:

  • рід Diprotodon (дипротодон, або "дворізець")
  • підродина: Diprotodontinae
  • родина: Diprotodontidae (дипротодонтові, або дворізцеві)
  • ряд: Diprotodontia = Phalangeriformes (кускусоподібні)
  • надряд: Australidelphia (австралодельфи)
  • когорта: Marsupialia (сумчасті)
  • інфралегіон: Theria (звірі)
  • підлегіон: Boreosphenida
  • легіон: Theriiformes
  • надлегіон: Theriimorpha
  • інфраклас: Holotheria (вищі звірі)
  • підклас: Mammaliaformes
  • клас: Mammalia (ссавці)

Було описано 8 видів дипротодона (Diprotodon optatum Owen, 1838; Diprotodon australis Owen, 1844; D. annextans McCoy, 1861; D. minor Huxley, 1862; D. longiceps McCoy 1865; D. loderi Krefft, 1873; D. bennettii Krefft, 1873 (nec D. bennettii Owen, 1877) та D. bennettii Owen, 1877. Подальші дослідження, у т.ч. й аналіз можливого статевого диморфізму та вікової міндивості дозволив говорити, що всі ці "види" є варіантами мінливості одного виду - D. optatum [2].

Час існування і поширення[ред.ред. код]

Перші зареєстровані останки Diprotodon були виявлені в печері поблизу Веллінгтона (англ. Wellington) в Новому Південному Уельсі на початку 1830-х років майором Томасом Мітчеллом, який надав їх для вивчення серу Річарду Оуену[3]. Diprotodon відомий за докладним описом виду Diprotodon optatum, що описаний з плейстоцену Австралії. Це був найбільший з відомих сумчастих останній з вимерлих представників травоїдних ссавців з ряду дипротодонтоподібних. Diprotodon був першим описаним викопним ссавцем з Австралії (Owen 1838) і є один з найвідоміших представників австралійської мегафауни. Дипротодон був широко поширеним по всій Австралії ще у часи, коли цьому континенті сформувалися перші корінні народи, які співіснували з ним протягом тисяч років, до вимирання дипротодонтів близько 25 тис. років тому.

Існує низка доказів, що вид зник внаслідок винищення його плейстоценовими "сумчастими левами", Thylacoleo carnifex.

Морфологія[ред.ред. код]

Diprotodon у порівнянні з людиною

Загальна довжина тіла (разом із хвостом) дипротодонтів сягала 3.8 м, висота в плечах - 1.7 м. У верхній щелепі ці ссавці мали по три різці (як і більшість інших ссавців). Щічних зубів було по 4 в кожній щелепі (1 премоляр і три моляри), на них на кожному - по два поперечних гребеня. Припускається, що для цих сумчастих був характерний статевий диморфізм у розмірах (самці більші).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Назва «дворізець» не є усталеною, проте, оскільки за Diprotodontidae «закріплена» назва «дворізцеві», очевидно, рід Diprotodon мав би називатися «дворізець», проте такого опису поки не відомо.
  2. Price G. J. Taxonomy and palaeobiology of the largest-ever marsupial, Diprotodon Owen, 1838 (Diprotodontidae, Marsupialia) // Zoological Journal of the Linnean Society, 153 (August 2006) С. 369–397. — DOI:10.1111/j.1096-3642.2008.00387.x.
  3. «The Great Australian Giant» // «Illustrated Sydney News», Saturday 6 May 1893, p. 12 (англ.)

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]