Draba alpina

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Draba alpina
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Капустяні (Brassicaceae)
Рід: Крупка (Draba)
Вид:
D. alpina
Біноміальна назва
Draba alpina

Draba alpina — вид трав'янистих рослин родини капустяні (Brassicaceae), який має арктичне поширення на північному сході Північної Америки, а також населяє арктичні зони й скандинавські гори у Європі.

Таксономічні примітки[ред. | ред. код]

Рослини Ісландії та Ян-Маєн все ще є спірними, вони належать чи Draba oxycarpa чи D. alpina, чи обом видам. Вид D. alpina найбільш схожий на D. oxycarpa. Найнадійніші діагностичні ознаки, як видається, такі: в D. alpina пелюстки порівняно вузькі, чашолистки вузькі, приблизно вдвічі більші в довжину ніж у ширину і мають пурпур відтінок, плоди голі або слабо волосисті також на клапанах, насіння середньо коричневе й трохи менше (1.3 × 1.0 мм); у D. oxycarpa пелюстки ширші, чашолистки ширші, приблизно в 1–1.5 більші в довжину ніж у ширину й не мають пурпурного відтінку, плоди волохаті лише незначно по шву між клапанами, насіння чорнувате і трохи більше (1.4 × 1.1 мм).

Опис[ред. | ред. код]

Це багаторічні поодинокі трав'янисті рослини. Базальний каудекс злегка вкритий залишками листя й утворює одну або кілька згрупованих розеток, формуючи невеликі вільні купини. Кожна розетка потенційно з одним квітковим стеблом без листя. Квіткові стебла висхідні, сильно подовжуються під час і після цвітіння до (5)10–20(25) см, рідкісно запушені. Листки чергові, зелені, до 30 × 8 мм, цільні, оберненоланцетовиді або оберненояйцевиді, гострі, цілокраї або рідше з 1–2 зубцями, серединні жилки не опуклі. Верхні поверхні листків голі або слабо запушені невеликими волосками, нижні поверхні листків від слабо до помірно запушені такими ж волосками; краї листків запушені простими волосками до 1 мм завдовжки й значно дрібнішими розгалуженими волосками.

Суцвіття — китиці, в основному 3–6-квіткові, але іноді до 20, дуже короткі в фазі цвітіння, але до 4–5 см в стадії плодоношення. Квітконіжки 3–6 мм, товсті й запушені. Квіти радіально симетричні з 4 вільними чашолистками й пелюстками. Чашолистки до 3,5 × 1.7 мм, вузько яйцеподібні, еліптичні або обернено-яйцевиді, темно-сірувато-зелені й часто з додаванням дещо фіолетового кольору, з дуже вузькими білими полями. Пелюстки до 7 × 3 мм, вузько оберненояйцевиді, з надрізом, яскраво-жовтого кольору (рідко блідо-жовті). Плоди — стручки до 7 × 4 мм, темно-сірувато-зелені, від еліптичних до вузько яйцеподібних, голі, рідко від рідко до більш помірно запушені. Насіння 7–10 у кожній комірці, до 1,3 × 1.0 мм, середньо-коричневого забарвлення.

Відтворення[ред. | ред. код]

Статеве розмноження насінням; немає вегетативного розмноження. Немає спеціального пристосування до поширення насіння.

Поширення[ред. | ред. код]

Північна Америка (Ґренландія, Східна Канада), Євразія (Фарерські острови, Фінляндія, Швеція, Ісландія, Норвегія [вкл. Шпіцберген], північно-європейська Росія).

Населяє вологу тундру й гребені, гравійні ділянки й пляжі, снігопокривні місця; росте також на порушених ділянках, таких як узбіччя. Вид адаптований до великої тривалості снігового покриву й укороченого сезону зростання, але також присутній в більш відкритих ділянках з меншою кількістю снігу, поки є багато вологи в ґрунті.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]