Зніт пагорбковий
| Зніт пагорбковий | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Миртоцвіті (Myrtales) |
| Родина: | Знітові (Onagraceae) |
| Рід: | Зніт (Epilobium) |
| Вид: | Зніт пагорбковий (E. collinum)
|
| Біноміальна назва | |
| Epilobium collinum | |
Зніт пагорбковий[1][2] (Epilobium collinum C.C.Gmel.) — вид трав'янистих рослин родини онагрові (Onagraceae), поширений у сухуватих місцевостях Східної, Центральної, Південної й, зрідка, Північної Європи. Етимологія: лат. collinum — «пагорбковий»[3].
Морфологічна характеристика[ред. | ред. код]
Це багаторічні трав'янисті рослини 10–40(50) см заввишки. Основи рослин з безліччю дрібних, товсто-лускатих зимівних бруньок. Часто з багатьма стеблами. Стебла від нерозгалужених до, частіше, розгалужених від основи, як правило, червонуваті, з арковими волосками по всій довжині, густо вкриті листям, верхівки пониклі при цвітінні. Листки 1–2 см завдовжки, 0.5–15 мм завширшки, сіро-зелені, товстуваті, нижні й середні — супротивні, яйцевиді, з серцеподібними або більш менш клиноподібними основами, з округлими кінчиками, на черешках 3–4 мм довжини, верхні — чергові, еліптично-ланцетні, на коротких черешках. Суцвіття — зазвичай розгалужені китиці. Квіти: віночок звичайний, світло-фіалковий чи рожево-червоний, 6–9 мм шириною; пелюсток 4, завдовжки 4–6 мм, із зубчастими кінцями; чашолистків 4; тичинок 8. Плід — трубчаста, 4-клапанна, повстяна, густо вкрита волосками коробочка, 4–6 см довжиною. Насіння зернисте, червонувато-коричневе, довжиною близько 0.9–1.1 мм.
Переважає самозапилення, квіти відвідують кілька видів комах.
Поширення[ред. | ред. код]
Європа (Білорусь, Росія [європейська частина], Україна, Австрія, Бельгія, Чехословаччина, Німеччина, Угорщина, Польща, Швейцарія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Швеція, Албанія, Болгарія, колишня Югославія, Греція, Італія, Румунія, Франція, Іспанія). Населяє сонячні кам'янисті місця, сухі чагарники, луки, береги річок, кар'єри, сади, пустирі. Росте на пагорбах, у горах і субальпійських областях, до 2000 м.
В Україні зростає на трав'янистих сухих і піщаних схилах, узліссях, в соснових борах — у лісових районах, головним чином північних і західних, і лісостепу, зрідка[2].
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Довідник назв рослин України. Архів оригіналу за 11 жовтня 2021. Процитовано 1 березня 2017.
- ↑ а б Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 208. (рос.)(укр.)
- ↑ Dictionary of Botanical Epithets (англ.). www.winternet.com. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 1 березня 2017.
- Germplasm Resources Information Network (GRIN) [Архівовано 2 березня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- NatureGate [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Flora Vascular [Архівовано 8 липня 2014 у Wayback Machine.] (ісп.)
- Pan-arctic flora (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|