Гутурама гаянська
| Гутурама гаянська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець гаянської гутурами
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Euphonia finschi P.L. Sclater & Salvin, 1877 | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Гутура́ма гаянська[2] (Euphonia finschi) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae)[3]. Мешкає у Гвіані. Вид названий на честь німецького етнографа, орнітолога і мандрівника Отто Фінша[4].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 9 см, вага 10-11 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова, горло, спина, крила і хвіст чорні з синім металевим відблиском (особливо помітним на горлі). Нижня частина тіла жовтувато-оранжева, гузка білувата. На лобі жовтувато-оранжева пляма. У самиць верхня частина тіла оливково-зелена, обличчя і живіт жовтуваті, гузка білувата. Очі темно-карі, дзьоб і лапи чорнуваті.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Гаянські гутурами мешкають на півночі Французької Гвіани, в північному і західному Суринамі, в центральній Гаяні, на півночі Бразилії (північно-східна Рорайма) та на крайньому південному сході Венесуели (Болівар). Вони живуть в чагарникових заростях, рідколіссях, саванах, на узліссях тропічних лісів і в галерейних лісах. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими сімейними зграйками, переважно на висоті до 1200 м над рівнем моря. Живляться переважно ягодами омели, а також іншими ягодами і плодами, доповнюють свій раціон дрібними комахами та іншими безхребетними.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Euphonia finschi. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 11 червня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Finches, euphonias, longspurs, Thrush-tanager. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 159. ISBN 978-1-4081-2501-4.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |