IRIS Makran
| IRIS Makran | |
 | |
| Названо на честь | Мекран |
|---|---|
| Країна |
 Іран[1] |
| Оператор | Військово-морські сили Ірану |
| Маса корисного навантаження | 105 319 т |
| Дата/час прийняття в експлуатацію | 2010 |
| Довжина або відстань | 228,6 м |
| Ширина | 42,03 м |
| Порт реєстрації | Монровія |
| Країна реєстрації | Ліберія |
| Тоннаж брутто | 55 909 |
| Позивний сигнал | A8TO5 |
| Категорія для назви корабля | d |
 IRIS Makran у Вікісховищі | |
Макран (перс. مکران) — перший і єдиний експедиційний транспортний док ВМС Ісламської Республіки Іран, який перебуває на озброєнні Південного флоту з 2021 року і названий на честь прибережного регіону на південному сході Ірану.
Це модифікований нафтовий танкер, переобладнаний у військовий корабель. Спершу було запропоновано назвати його Khalij-e Fars (lit. «Перська затока"), але назва була зарезервована для головного корабля проекту «Логман».[2]
Будівництво та проєктування[ред. | ред. код]
Корабель під назвою Al Buhaira був спущений на воду 10 вересня 2009 року на верфі Sumitomo Heavy Industries, Ltd. в місті Йокосука префектури Канагава в Японії. Будівництво завершене 8 березня 2010 року. Згідно зі звітом Bloomberg, FAL Oil Co., енергетичний трейдер з ОАЕ, взяв кредит на суму 62,4 мільйона доларів у німецькому банку DVB у липні 2010 року для рефінансування будівництва Al Buhaira та іншого танкера.[3]
Оригінальні характеристики[ред. | ред. код]
Al Buhaira був танкером з рейтингом Aframax, здатним перевозити близько до 100 тис. т нафти.[3] Його зареєстрована загальна довжина становила 229,6 м, а ширина 42 м. Вантажопідйомність судна становила 105 319 тонн дедвейту (DWT), а його валовий тоннаж (GT) становив 55 909 тонн.
Переобладнання[ред. | ред. код]
Супутникові зображення показують, що переобладнання відбулося на верфі ISOICO в Бандар-Аббасі, де судно було «перебудовано з ангароподібними навісами на палубі» та пофарбовано в синьо-сірий колір, спущене на воду в листопаді 2020 року, ходові випробування проходили з 9 по 14 грудня 2020 року.[4][5] Корабель оснащений засобами збору та обробки інформації.[6]
Оперативні можливості[ред. | ред. код]
Точні можливості Макрана невідомі.[7] Хоча корабель загалом схожий на судна американської експедиційної мобільної бази (EMB), йому не вистачає службової палуби, яка використовується для завантаження та розвантаження запасів, і тому вважається, що він має меншу операційну гнучкість порівняно з EMB.[7]
Макран може плавати майже три роки без стикування.[6] За словами Томаса Ньюдіка, корабель забезпечує військово-морський флот «постійними морськими операціями в межах і за межами власних прибережних районів країни» і може «слугувати платформою для прямого протистояння регіональним супротивникам Ірану, включаючи Саудівську Аравію».[7]
Він може виступати основним кораблем для спеціальних операцій або асиметричних операцій, використовуватися для спуску на воду швидкісних катерів, доставки або підняття бойових водолазів і спецназівців або використання мін.[7]
Його палуба може прийняти до семи гелікоптерів, а також є платформи для запуску безпілотних літальних апаратів VTOL.[7] Простір на палубі достатньо великий, щоб розмістити такі системи озброєння, як стаціонарні/мобільні пускові установки ракет або великокаліберну реактивну артилерію та їхні радіолокаційні системи.[7] Хоча також можуть бути встановлені зенітно-ракетні системи, Макран, очевидно, не має протиповітряної оборони, що вважається головним недоліком.[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ OpenSanctions
- ↑ Iran Unveils its Largest Naval Vessel Yet - A Converted Tanker, The Maritime Executive, 14 січня 2013, процитовано 14 січня 2013
- ↑ а б DiPaola, Anthony (14 вересня 2012), U.A.E.'s FAL Oil Faces Forced Tanker Sale to Repay DVB Loan, Bloomberg, процитовано 13 січня 2013
- ↑ Sutton, H. I. (29 листопада 2020), New OSINT: Iran Launches Another Forward Base Ship, I.R.I.N.S Makran, Covert Shores, процитовано 13 січня 2021
- ↑ Sutton, H. I. (21 грудня 2020), Iranian Navy's largest Ship, I.R.I.N.S Makran, Observed On Sea Trials, Covert Shores, процитовано 13 січня 2021
- ↑ а б Karimi, Nasser (13 січня 2021), Iran holds missile drill in Gulf of Oman amid tensions, Associated Press, процитовано 13 січня 2021
- ↑ а б в г д е ж Newdick, Thomas. Iran Commissions Its Massive Oil Tanker Turned Sea Base Into Service. The Drive (англ.). Процитовано 15 січня 2021.