Legio I Noricorum
| Legio I Noricorum | |
|---|---|
| На службі | 2-пол. III ст. — V ст. |
| Країна |
 Римська імперія |
| Вид | Сухопутні війська |
| Тип | Легіон |
| Чисельність | 2000-5000 осіб |
Legio I Noricorum (I Норікський легіон) — римський легіон часів пізньої імперії.
Історія[ред. | ред. код]
Створено імператором Діоклетіаном з метою підсилення II Італійського легіону у Норіку. Виконував функції прикордонників (лімітанів) для захисту норікської ділянки Дунаю на межі з провінцією Нижня Паннонія від атак германських племен. Незабаром основною базою стало міста Фавіаніс (сучасний Матерн-на-Дунаї, Австрія).
У 310 році разом з II Італійським легіоном звитяжно відбив напад германського племені маркоманів. В цей час до складу легіону увійшли підрозділи військової флотилії на кораблях-лібурнах (milites liburnarii). Відбувається збільшення кількості легіону до 5000 легіонерів. У IV ст. ветерани легіону отримали землі у Верхній Паннонії.
Починаючи з часів імператора Валентиніана I підпорядковувався дуксу Паннонії Першої та Норікського узбережжя. Частину легіону переведено до іншого форту — Ад Ювенс (сучасне м. Іббс-на-Дунаї, Австрія) — та неподалік стратегічного міста Вірун.
Відповідно до Переліку почесних посад (Notitia dignitatum) легіон продовжував забезпечувати захист кордонів Римської імперії після її розділу на Західну та Східну. Знаходився у Норіку до самої загибелі Західної Римської імперії.
Джерела[ред. | ред. код]
- Le Dictionnaire des Antiquités Grecques et Romaines de Daremberg et Saglio, Tome 3, vol. 2, pp. 1047–1093
- Johanna Haberl: Favianis, Vindobona und Wien: Eine Archäologisch-Historische Illustration zur Vita S. Severini des Eugippius, Brill Academic Pub, Leiden 1976, ISBN 9004-04548-1, S. 75.