Macaca brunnescens
| Macaca brunnescens | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Примати (Primates) |
| Підряд: | Haplorhini |
| Інфраряд: | Вищі примати (Simiiformes) |
| Родина: | Мавпові (Cercopithecidae) |
| Триба: | Papionini |
| Рід: | Макак (Macaca) |
| Вид: | M. brunnescens
|
| Біноміальна назва | |
| Macaca brunnescens (Matschie, 1901)
| |
Macaca brunnescens — вид приматів з родини мавпових (Cercopithecidae).
Таксономічні примітки[ред. | ред. код]
Таксон відокремлено від M. ochreata; хоча деякі автори продовжують визнавати M. brunnescens підвидом або синонімом M. ochreata, останні джерела визнають ці два різні види[1].
Морфологічний опис[ред. | ред. код]
Macaca brunnescens досягає довжини тіла від 48 до 59 (самці) або 40–46 (самиці) сантиметрів, включаючи короткий хвіст 4–6 (самці) або 3–5 (самиці) сантиметрів. Самці важать від 6 до 9 кг, самиці — від 3 до 5 кг. Волосяний покрив переважно світло-коричнево-сірого кольору. У порівнянні з дуже схожою Macaca ochreata з південно-східного півострова Сулавесі, M. brunnescens значно світліша й, крім того, має коротшу мордочку[2].
Середовище проживання[ред. | ред. код]
Macaca brunnescens мешкає на островах Бутон і Муна. Бутон і Муна мають тропічний клімат із сухим сезоном у червні-вересні та вологим сезоном у листопаді-квітні з річною кількістю опадів 1500–2000 мм[3].
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Прістон (2005) повідомляє про розмір групи від 20 до 40 осіб (середнє = 32), але інші дослідження показали, що розмір групи відносно невеликий (4,1–11,7 особи, із середнім значенням 7,5; Operation Wallacea 2005, 2006). Спостерігалося, що більші групи макак Бутона розпадаються на менші підгрупи. Дослідження дієти дало таке співвідношення: 66% плодів (включаючи культури), 20% стебел і квітів, 12% листя і 2% безхребетних. Споживані дикі плоди включають різні види Ficus і капок (Ceiba petandra). Найпоширенішою культивованим харчем є батат. Ці макаки проводять майже однакову кількість часу на дереві та на землі. Більшість свого часу (43%) подорожує між місцями годівлі, пошуком їжі та годуванням (21%), потім відпочиває (17%) і доглядає (10,5%)[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Macaca brunnescens (Matschie, 1901). Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Процитовано 28.07.2022. (англ.)
- ↑ D. Zinner, G. H. Fickenscher & C. Roos: Family Cercopithecidae (Old World monkeys). S. 641 in Russell A. Mittermeier, Anthony B. Rylands & Don E. Wilson: Handbook of the Mammals of the World: Primates: 3. ISBN 978-8496553897
- ↑ а б Lee, R.; Riley, E.; Sangermano, F.; Cannon, C.; Shekelle, M. (2021). Macaca brunnescens. The IUCN. Процитовано 28.07.2022. (англ.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Juliandi, B., Suryobroto, B., & Perwitasari‐Farajallah, D. (2009). The ischial callosities of Sulawesi macaques. American Journal of Primatology: Official Journal of the American Society of Primatologists, 71(12), 1021-1031
- Riley, E.P. 2013. Booted macaque Macaca ochreata. In: R.A. Mittermeier, A.B. Rylands & D.E. Wilson (ed.), Handbook of the Mammals of the World. Vol. 3. Primates, pp. 634. Lynx Edicions, Barcelona
- Evans, B. J., Gansauge, M. T., Tocheri, M. W., Schillaci, M. A., Sutikna, T., Saptomo, E. W., ... & Meyer, M. (2020). Mitogenomics of macaques (Macaca) across Wallace's Line in the context of modern human dispersals. Journal of Human Evolution, 146, 102852
|