Примати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Запит «Примат» перенаправляє сюди; див. також інші значення.
Примати
Період існування: Пізня Крейда - сучасність
Бабуїн (Papio cynocephalus) — родина Мавпові
Бабуїн (Papio cynocephalus) — родина Мавпові
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Підклас: Плацентарні (Eutheria)
Надряд: Euarchontoglires
Ряд: Примати (Primates)
Linnaeus, 1758
Range of Non-human Primates.png
Підряди
Посилання
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 9443
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Primates

Примати (Primates, від лат. primas) — ряд плацентарних ссавців, що включає, зокрема, мавп і людину.

Приматам характерні п'ятипалі, дуже рухомі верхні кінцівки (руки), зіставлення великого пальця іншим, нігті. Тіло покрите волоссям, а у лемурових і деяких широконосих мавп є ще і підшерстя, тому їх волосяний покрив нагадує хутро. Для багатьох видів характерні мантії, гриви, бороди, вуса тощо.

Наука, що вивчає приматів, називається приматологією.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Про поняття «мавпи» як екоморфологічний тип (вищі примати, але без людини) див. також: Мавпи (Simia).

Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

Для приматів характерні п'ятипалі дуже рухливі верхні кінцівки (руки), протиставлення великого пальця іншим (для більшості), нігті. Тіло більшості приматів вкрите волоссям, а у лемурових і деяких широконосих мавп є ще й підшерстя, через що їх волосяний покрив можна назвати справжнім хутром.

Класифікація[ред.ред. код]

Ряд приматів виділив ще в 1758 Лінней, який відніс до нього людей, мавп, напівмавп, летючих мишей і лінивців. За визначальні ознаки приматів Лінней прийняв наявність двох молочних залоз і пятипалої кінцівки. З XVIII століття склад таксону змінився, але ще в XX столітті повільного лорі відносили до лінивців, а кажани були виключені з числа найближчих родичів приматів на початку XXI століття.

Останнім часом класифікація приматів зазнала значних змін. Раніше виділяли підряди напівмавп (Prosimii) і людиноподібних приматів (Anthropoidea). До напівмавп відносили всіх представників сучасного підряду мокроносі (Strepsirhini), Довгоп'ятів, а також іноді тупай (нині вони розглядаються як особливий ряд). Антропоїди стали інфрарядом мавпоподібних у підряді сухоносих мавп. Крім того, раніше виділяли родину понгід, яке тепер вважається підродиною понгіни у родині гомініди.

Підряд мокроносі (Strepsirhini)[ред.ред. код]

Підряд сухоносі мавпи (Haplorhini)[ред.ред. код]

Філогенетика[ред.ред. код]

Згідно з сучасними уявленнями, які були сформовані на підставі молекулярних досліджень 1999 року, виявилося, що найближчі родичі людини не тупаї, а шерстокрили. Примати, шерстокрили та тупаєподібні (разом з гризунами та Зайцеподібні) відносяться до однієї з чотирьох гілок плацентарних — надряду Euarchontoglires, а рукокрилі — до надряду Laurasiatheria . Раніше приматів, шерстокрилів і тупаєподібних групували разом з рукокрилими в надряд Archonta.

Euarchontoglires 
 Glires 

 Rodentia



 Lagomorpha



 Euarchonta 

 Scandentia


Primatomorpha

 Dermoptera


 Primates 
 Strepsirrhini 

 (lemuriformes and lorisiformes)


 Haplorrhini 

 Tarsiiformes



 Simiiformes (platyrrhini and catarrhini)








Примати виникли від спільного з шерстокрилами предка в верхньокрейдяному періоді. Оцінки часу появи приматів різняться від консервативних 65-75 мільйонів років тому до 79-116 мільйонів років тому (за молекулярним годинником)[1][2].

Ці найдавніші примати, цілком ймовірно, розселилися з Азії в інші місця Старого Світу і Північної Америки, де дали основу для розвитку лемурів і довгоп'ятів. Вихідні форми мавп Нового і Старого Світу, ймовірно, отримали початок від примітивних довгоп'ятоподібних (деякі автори предками мавпоподібних вважають древніх лемуроподібних). Мавпи Нового Світу виникли незалежно від мавп Старого Світу. Предки їх проникли з Північної Америки до Південної, тут розвивалися й спеціалізувалися, пристосовуючись до умов виключно деревного життя. Людина за багатьма анатомічними і біологічними рисами належить до вищих приматів, де становить окрему родину гомінід (Hominidae) з родом людина (Homo) і одним сучасним видом — людина розумна (H. sapiens). За дуже багатьма анатомо-фізіологічними ознаками з людиною дуже подібні не лише людиноподібні, але і нижчі примати. Вони навіть схильні до багатьох захворювань, що властиві людині (наприклад, дизентерії, туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кору, ангіни), і які загалом протікають так само, як і в людини. Іноді людиноподібні примати гинуть від апендициту.

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.