VHS

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Відеокасети формату VHS

VHS (англ. Video Home System) — найпоширеніший формат запису відеокасет. Розроблений японською компанією JVC (Victor Company of Japan, Ltd.), Представлений в 1976 році. У цьому ж році перші касети з'явилися в Європі і Азії, а в наступному році — у США.

З розробки VHS почалася ера домашнього відео. На 2002 рік, за оцінками JVC, у світі було продано понад 900 млн відеопристроїв цього формату і ще більше відеокасет.

Характеристики[ред.ред. код]

Технічна специфікація формату VHS:

  • Ширина стрічки: 12,70 мм (½ дюйми);
  • Швидкість стрічки: 3,335 см/с для NTSC, 2,339 см/с для PAL;
  • Час запису[1]: до 6 годин (SP). Найбільше поширення отримали касети з часом запису до 3 годин;
  • Смуга пропускання відеосигналу: приблизно 3 MHz;
  • Роздільна здатність: близько 240 ТВЛ (вертикальних телевізійних ліній), що в термінології цифрового відео приблизно відповідає 320x240 пікселів.

Існує ряд модифікацій цього формату:

  • VHS-C (VHS Compact) — 30-, 45&- або 60-хвилинні касети зменшеного розміру. Вперше випущені фірмою «Panasonic» для легких ручних камер;
  • S-VHS (Super VHS) — представлений в 1987 р., відрізняється збільшеною роздільною здатністю і поліпшеною в цілому якістю;
  • S-VHS-C — як і VHS-C, тобто касети формату S-VHS зменшеного розміру;
  • D-VHS (Digital VHS) — цифровий формат.

Кінець життєвого циклу[ред.ред. код]

Після появи DVD дисків і програвачів існування відеокасет VHS втратило сенс, бо вони поступалися новим форматам всіма технічними можливостями і зручністю використання.

У 2008 році компанія JVC відмовилася від подальшого випуску відеомагнітофонів. Проте деякі люди досі купують їх, але як правило, вони вибирають не просто відеомагнітофон, а комбо-пристрій.

Останній великий постачальник VHS-касет Distribution Video Audio (Флоріда, США) оголосив про те, що партія відеокасет, випущена в жовтні 2008 року, була останньою. «Цей формат мертвий. І це Різдво його останнє», — заявив глава компанії, — «Нам залишилося лише позбавитися від того, що залишилося на складі».[2]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Режими запису/програвання: Багато VHS-пристроїв дозволяють використовувати так званий «LP-режим» запису/програвання (англ. long-play — «тривалого програвання»), при якому стрічка прокручується в касеті з меншою швидкістю (відносно передбаченою специфікацією швидкості SP). Якість сигналу при цьому погіршується.
  2. Формат VHS прекратил свое существование

Посилання[ред.ред. код]