Вулиця Скорини (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Скорини
Львів
Місцевість Боднарівка
Район Сихівський
Назва на честь Франциска Скорини
Колишні назви
Федоренка
радянського періоду (українською) Федоренка
радянського періоду (російською) Федоренко
Загальні відомості
Протяжність 470 м
Координати початку 49°47′55″ пн. ш. 24°01′11″ сх. д. / 49.798806° пн. ш. 24.019944° сх. д. / 49.798806; 24.019944
Координати кінця 49°47′55″ пн. ш. 24°01′34″ сх. д. / 49.798667° пн. ш. 24.026278° сх. д. / 49.798667; 24.026278
поштові індекси 79058[1]
Транспорт
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установи Львівська виправна колонія № 48
Навчальні заклади Львівська середня загальноосвітня школа № 86
Поштові відділення ВПЗ № 58 (вул. Скорини, 44)[1]
Забудова барачна, п'яти- та дев'ятиповерхова[2]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r2277464
Мапа
Мапа

Ву́лиця Ско́рини — вулиця у Сихівському районі[3] міста Львів, місцевість Боднарівка. Сполучає вулиці Боднарську та Демнянську[4][5].

Прилучається вулиця Гашека.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця виникла, ймовірно, у 1950-х роках. 1958 року отримала офіційну назву вулиця Федоренка, на честь радянського льотчика Василя Федоренка[2] (за іншими даними — на честь радянського військового діяча, маршала бронетанкових військ Якова Федоренка[6]). Сучасна назва — з 1992 року, на честь білоруського першодрукаря Франциска Скорини[2][7][8].

Забудова[ред. | ред. код]

Забудова вулиці Скорини почалася у 1950-х роках, першими постали типові дво- та триповерхові будинки барачного типу. У 1960-х—1970-х роках на вулиці з'явилося кілька п'ятиповерхівок, у 1980-х роках наприкінці вулиці постав дев'ятиповерховий багатоквартирний будинок[2].

Житлова забудова вулиці розташована лише з парного боку. Весь непарний бік вулиці зайнятий будівлями колишньої Львівської виправної колонії № 48.

Будинки[ред. | ред. код]

№ 34 — будівля Львівської середньої загальноосвітньої школи № 86 I—III ступенів урочисто відкрита 1 вересня 1984 року. Першим директором школи був Добрянський Олександр Михайлович[9]. 1 лютого 2024 року, на фасаді школи відкрили п'ять меморіальних таблиць пам'яті загиблих львів'ян, які загинули у російсько-українській війні. Іваночко Андрій, Захарко Ігор, Діанов Валерій, Якимов Владислав та Малаховський Павло свого часу навчалися у цій школі[10].

№ 44 — десятиповерховий житловий будинок. На першому поверсі містяться відділення поштового зв'язку № 58[1] та магазин самообслуговування торгової мережі «Близенько».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 2 лютого 2024.
  2. а б в г 1243 вулиці Львова, 2009, с. 282.
  3. Павло Жежнич (30 травня 2007). Список вулиць Львова (С). lviv.ridne.net. Ріднет. Архів оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 13 грудня 2016.
  4. Вулиця Скорини. maps.google.com. Google Maps. Процитовано 1 листопада 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. Вулиця Франциска Скорини. maps.visicom.ua. Visicom Maps. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2020.
  6. {Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Скорини Ф. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 2 лютого 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  7. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 57.
  8. Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 118.
  9. Офіційний сайт Львівської СЗОШ № 86. school86.lviv.ua. Архів оригіналу за 17 січня 2024. Процитовано 2 лютого 2024.
  10. На фасаді львівської школи відкрили п'ять меморіальних таблиць полеглим захисникам. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 1 лютого 2024. Архів оригіналу за 1 лютого 2024. Процитовано 2 лютого 2024.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]