Вівторок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бог Тюр, що ототожнюється з Марсом, на честь якого названий вівторок.

Вівто́рок — другий день тижня між понеділком та середою.

Історичний аспект[ред. | ред. код]

У давніх римлян був присвячений Марсу, у північногерманських племен — Тиру (або Тюру) (Tyr).

У США вибори традиційно проводяться у вівторок. Федеральні вибори відбуваються у вівторок, що настає одразу після першого понеділка листопада кожного року з парним номером.

Чорний вівторок — у США, 29 жовтня 1929 — початок великого розладу на фондовому ринку. Це був вівторок після Чорного четверга, який став початком Великої депресії.

Походження назви у мовах світу[ред. | ред. код]

Українська назва походить від прасл. *vъtorъkъ, *vъtorьnikъ, утвореного від *vъtorъ («другий»). Сучасна форма вівторок розвинулася від дав.-рус. вовъторъкъ, виниклого від овъторъкъ доданням протетичного [v][1], а [і] з'явився з ранішого [о] в процесі ікавізму. Походження початкового [о] в овъторъкъ залишається неясним[1], можливо, мала місце подвійна протеза [v] + [o]): въторъкъ > ōвторок > вōвторок > вівторок.

Вівторок в українській культурі[ред. | ред. код]

Вівторок, як і четвер, вважався днем чоловічим, а тому благополучний, щасливий. Цього дня добре починати зводити хату, заготовляти цілющі трави, знахарям — зцілювати від переляку. У вівторок сіють гарбузи та огірки, бо ще й донині подекуди вірять, що в «чоловічі» дні треба сіяти й садити ту городину, «що чоловічого роду».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.

Джерела[ред. | ред. код]


Дні тижня

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя