Ганс Людендорф
| Фрідріх Вільгельм Ганс Людендорф | |
|---|---|
| Friedrich Wilhelm Hans Ludendorff | |
| Народився |
26 травня 1873 Тунов |
| Помер |
26 червня 1941 (68 років) Потсдам |
| Поховання | Новий цвинтар (Потсдам)d |
| Місце проживання | Потсдам |
| Країна |
 Німеччина |
| Національність | німець |
| Діяльність | астроном, астрофізик, викладач університету |
| Галузь | астрономія |
| Заклад | Потсдамський астрофізичний інститут Лейбніца |
| Членство |
Прусська академія наук Леопольдина Баварська академія наук |
| Нагороди |
 |
Фрідріх Вільгельм Ганс Людендорф (нім. Friedrich Wilhelm Hans Ludendorff; 26 травня 1873 — 26 червня 1941) — німецький астроном, член Берлінської академії наук.
Родився в Тунові (нині Дуново, Померанія). Молодший брат Еріха Людендорфа. У 1897 році почав працювати асистентом в гамбурзькій обсерваторії, з 1898 працював у Потсдамській обсерваторії (у 1921—1939 — директор).
Основні наукові роботи присвячені вивченню спектрально-подвійних і змінних зірок, Сонця. Спільно з Г.Ебергардом отримав кілька тисяч спектрограм спектрально-подвійних зірок і з їхньою допомогою розрахував орбіти цих зірок і визначив їхні маси. Встановив затемнювану природу унікальної системи ε Візничого і знайшов його період (27 років). Провів статистичне дослідження орбіт спектралию-подвійних зірок, знайшов кореляцію між величиною ексцентриситету і довжиною періоду. Виконав також статистичне дослідження кривих блиску цефеїд і довгоперіодичних змінних, виявив залежності між формою кривої блиску і періодом для обох типів зірок і залежність амплітуди від довжини періоду у M-зірок з емісійними лініями. У 1924 запропонував систему класифікації змінних зірок за їхніми кривим блиску; в цій системі розрізнялися десять типів змінних. Показав, що розподіл інтенсивності в безперервному спектрі сонячної корони такий же, як і в спектрі фотосфери; знайшов зв'язок між формою корони і ступенем активності Сонця.
Ряд робіт Людендорфа відноситься до історії астрономії, зокрема епохи Ренесансу. У 1930-і роки займався вивченням астрономічних знань стародавніх мая. Встановив астрономічний зміст багатьох написів мая, показав, що мая вміли пророкувати моменти затемнень і знали синодичний і сидеричний періоди обертання планет.
Тричі обирався головою Німецького астрономічного товариства.
Нагороди[ред. | ред. код]
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Untersuchungen über die Kopien des Gitters Gautier Nr. 47 und über Schichtverzerrungen auf photographischen Platten, Leipzig 1903
- Der grosse Sternhaufen im Herkules Messier 13. Publikationen des Astrophysikalischen Observatoriums zu Potsdam. 1905, 15(6) (Nr. 50)
- Der veränderliche Stern R Coronae borealis, Leipzig 1908
- Untersuchungen zur Astronomie der Maya
- Die Venustafel des Dresdener Codex, Berlin 1931
- Die astronomische Bedeutung der Seiten 51 und 52 des Dresdener Mayakodex, Berlin 1931
- Das Mondalter in den Inschriften der Maya, Berlin 1931
- Über die Seiten 51 und 52 des Dresdener Kodex und über einige astronomische Inschriften der Maya, Berlin 1933
- Die astronomischen Inschriften am Yaxchilan, Berlin 1931
- Weitere astronomische Inschriften der Maya, Berlin 1934
- Die astronomische Inschrift aus dem Tempel des Kreuzes in Palenque, Berlin 1935
- Zur astronomischen Deutung der Maya-Inschriften, Berlin 1936
- Zur Geschichte der Astronomie im siebzehnten Jahrhundert, Berlin 1937
- Zur Deutung des Dresdener Maya-Codex, Berlin 1937
- Astronomische Inschriften in Palenque, Berlin 1938
- Astronomische Inschriften in Piedras Negras und Naranjo, Berlin 1940
- Zur Frühgeschichte der Astronomie in Berlin, Verlag Walter de Gruyter, Berlin 1942
- Die astronomischen Inschriften in Quiriguá, Berlin 1943
Література[ред. | ред. код]
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Ганс Людендорф. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
- Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934
|
