Пєтрових Марія Сергіївна
Пєтрових Марія Сергіївна | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася |
13 (26) березня 1908 або 26 березня 1908[1] Norskoe Districtd, Ярославський повіт (Російська імперія), Ярославська губернія, Російська імперія | |||
Померла |
1 червня 1979[1] (71 рік) Москва, СРСР | |||
Поховання | Введенське кладовище | |||
Країна |
Російська імперія СРСР | |||
Діяльність | перекладачка, письменниця, поетка | |||
Сфера роботи | творче та професійне письмоd[2], поезія[2] і перекладацтво[d][2] | |||
Alma mater | МДУ | |||
Мова творів | російська | |||
Жанр | поезія | |||
| ||||
Пєтрових Марія Сергіївна у Вікісховищі |
Пєтрових Марія Сергіївна (13 [26] березня 1908, Норське, Ярославська губернія — 1 червня 1979, Москва) — російська радянська поетеса і перекладачка. Заслужений діяч культури Вірменської РСР (1970).
Народилася у Норському посаді Ярославської губернії, нині це частина Ярославля, в родині директора фабрики «Товариство Норської мануфактури». У 1914 році вступила в підготовчий клас приватної початкової школи в Ярославлі, закінчила три класи, готувалася до вступу в гімназію. З 1918 року навчалася в Норськ-посадській школі. З 1922 року жила в Ярославлі і вчилася в ярославській школі ім. М. О. Некрасова, відвідувала зборів місцевого Союзу поетів.
У 1925 році переїхала в Москву, вчилась на Вищих державних літературних курсах (там в ці роки вчилися Арсеній Тарковський, Юлія Нейман, Данило Андрєєв, Юрій Домбровський), закінчувала їх в 1930 році екстерном вже як студентка літературного факультету МГУ. Працювала літературним співробітником в редакції «Гудка» і в «Сельхозгиз».
Була в дружніх відносинах з А. Штейнбергом, С. Липкиною, А. Ахматовою, О. Мандельштамом (який присвятив їй вірш «Майстриня винних поглядів»). Про її відносини з ними є сторінки в мемуарах Н. Мандельштам, Е. Герштейн. У червні 1937 року її чоловік, бібліограф і музикознавець Віталій Дмитрович Головачов, був заарештований, постановою особливої наради при НКВС СРСР засуджений до 5 років ВТТ і засланий в Медвеж'єгорськ (Карелія). Він помер в спецтаборі в 1942 році.
У роки війни — в евакуації в місті Чистополь. Працювала над перекладами і заробляла ними на життя.
Мала роман з О. О. Фадєєвим, якому присвятила багато своїх віршів.
За життя вийшла одна невелика малотиражна книга обраної лірики Пєтрових — «Дальнє дерево» (Єреван, 1968).
Похована на Введенському кладовищі.
Джерела[ред. | ред. код]
- Т. Пахарева, К.Пахарева. Пєтрових Марія Сергіївна // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 114-115.
|
- ↑ а б Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 55–56. — ISBN 5-94848-307-X
- ↑ а б в Czech National Authority Database