https://joshuaproject.net/people_groups/15696

|брати, сестри=

Олександра Антонівна Косач (в одруженні — Шимановська; 18 (30) березня 1847, Мглин, Чернігівська губернія, Стародубщина (нині Брянської області Російської Федерації) — близько 1925, Санкт-Петербург) — громадська діячка.

Сестра Петра Косача, Олени Косач, Григорія Косача, тітка Лесі Українки, Михайла Косача.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походила із гербового заможного українсько-козацького шляхетства, яке після скасування Гетьманщини отримало всі права російського дворянства.

Народилася 18 (30 березня) 1847 року в місті Мглин Чернігівської губернії. Була шостою дитиною в сім'ї Косачів: батька — колезького секретаря Антона Григоровича Косача (1814—1910) та Марії Степанівни Чернявської (померла 3 (15) листопада 1848 р.).

Отримала домашню освіту.

Працювала разом із сестрою Оленою у денному притулкові для дітей робітників у Києві. 1876 р. одружилася з революціонером Борисом Опанасовичем Шимановським. Цього ж року, отримавши закордонного паспорта, передала його А. М. Макаревич, тим самим посприяла її втечі за кордон, після чого сама була під наглядом поліції.

1877 р. народжується син Павло, а 1878 р — Антон.

Влітку 1880 р. з двома синами переїздить до Луцька, мешкає в родині Косачів. Причиною переїзду став арешт і заслання до Сибіру її чоловіка. Загалом багато років перебувала разом із ним у місцях його заслання.

1891 р. помирає від чахотки чоловік. Залишившись удовою, часто гостювала в Колодяжному та Зеленому Гаю. П. А. Косач допомагав сестрі матеріяльно й опікувався її синами.

Після закінчення навчання сина Павла в Уманському училищі землеробства і садівництва разом з ним повернеться на малу батьківщину до Мглина.

«Тітка Саша» — перша Лесина вчителька музики. До неї Леся зберігала все життя почуття великої вдячності.

Див. також[ред. | ред. код]

Косачі

Джерела та література[ред. | ред. код]

Скрипка Т. Спогади про Лесю Українку. — К.: Темпора, 2017. — 368 с.: іл. — ISBN 978-617-569-208-0

Категорія:Косачі Категорія:Родина Лесі Українки Категорія:Уродженці Мглина Категорія:Померли в Санкт-Петербурзі

Віра Олександрівна Матушевська (у дівоцтві — Попова; 1874, Харків — 1944, Мордовія) — лікарка за фахом, громадська діячка, членкиня УПСФ. Дружина визначного громадського діяча, публіциста, члена ЦР, посла УНР у Греції Федора Матушевського.

Жертва сталінського терору.

Життєпис[ред. | ред. код]

Навчалась у Жіночому медичному інституті в Петербурзі. Ще студенткою Віра щиро переймалася українськими справами і вступила до численної української студентської громади Петербурга, серед членів якої були Дмитро Дорошенко, сестра Лесі Українки Ольга Косач, з якою вона заприятелювала.

У домі Лотоцьких у Петербурзі познайомилася зі студентом Дерптського університету своїм майбутнім чоловіком Федором Матушевським. 1904 р. Віра закінчила навчання і пара обвінчалася на Харківщині. У своїх спогадах історик і політик Дмитро Дорошенко про Віру й Федора напише: «Се була взірцева пара українських громадян, що все без останку життя своє посвячували українській справі».

З серпня 1904 по листопад 1905 року за розподілом працювала «санітарним лікарем Харківського губернського земства Вовчанського уїзду, організовуючи там медичну допомогу, провадячи боротьбу з епідеміями, санітарно-просвітницьку роботу у вигляді популярних читань, влаштовуючи яслі-притулки, шкільні сніданки тощо».

З кінця 1905 року Віра переїздить до чоловіка та працює на Київщині в містечку Боярка, де була «допущена до виконання з вільного найму посади боярського дільничого лікаря Київського уїзду» та одержала службове помешкання на території край лісу місцевої земської лікарні. Тут у боярській лікарні Віра Олександрівна лікувала від сухот Бориса Грінченка. У помешканні Матушевських часто бували Олена Пчілка, Ольга Косач-Кривинюк та інші визначні діячі.

У подружжя народжується троє хлопців: Юрій (1905—1970-ті), Борис (1907—1977) та Василь (1909—1941).

У роки Першої світової війни Віра Матушевська була переведена на роботу до Києва, родина оселилась на вулиці Столипінській (нині Олеся Гончара), 2. Лікарка Матушевська здійснювала численні обов'язки в медико-санітарному й гуманітарному напрямках; великого значення надавала діяльності в заснованому з початком війни «Товаристві допомоги населенню Півдня Росії, що постраждало від військових дій». Окрім того, обслуговувала ще численні притулки для дітей біженців української та єврейської бідноти з Галичини та Волині, що розташовані були в різних кінцях м. Києва. Окрім медичної роботи допомагала Товариству збиранням коштів, одягу та продуктів для інтернованих та біженців, а також улаштуванням старших дітей біженців по постійних притулках та школах для науки.

У середині травня 1918 року з родиною повертається жити та працювати на попереднє місце роботи головним лікарем до Боярки. Після більшовицької навали М. Муравйова, поки Київ відновлювався, уряд Скоропадського відправив дітей громадських діячів, вчителів, лікарів під час літніх вакацій 1918 року до Боярки, де Віра Олександрівна організувала дитячу колонію-санаторій (табір відпочинку) в будинках, покинутих їхніми власниками.

У січні 1919 р. чоловік Федір, разом із 13-річним сином Юрком, виїхав до Атен, щоб очолити Надзвичайну дипломатичну місію Української Народної Республіки у Греції, а 21 жовтня (2 листопада) 1919 року Федір Павлович помирає від хвороби в Атенах, сина Юрка Віра Олександрівна теж тоді бачила востаннє.

У 1920-ті роки, незважаючи на нужду та величезну лікарську зайнятість, вона продовжувала працю в Комісії для складання «Словника української живої мови» Всеукраїнської Академії Наук як позаштатна співробітниця (з 1919 р.).

З кінця 1920-х років працювала головно в медичних установах Києва (до 1936 р.), мешкала у квартирі Лотоцьких по вулиці Підвальній (ніні вул. Ярославі Вал) 36, кв.4.

1929 р. у справі вигаданої в надрах ОДПУ Української СРР міфічної «Спілки визволення України» були ув'язнені сини — Василь і Борис Матушевські. Василь провів 4 роки у таборах Заполяр'я та на засланні в Архангельську, а Борис відсидів у політичному ізоляторі в Ярославлі (разом з ним там були літературознавці Сергій Єфремов, Андрій Ніковський та ін. діячі української науки і культури).

У 1930-ті працювала в Києві у поліклініці Південно-Західної залізниці. Лікувала після ув'язнення учителя своїх дітей В. Дурдуківського, підтримувала тісні зв'язки з Ольгою Косач-Кривинюк, її сестрою Ізидорою Косач-Борисовою, Оленою Терниченко (дружиною Аристарха Григоровича), маляром Миколою Івасюком, Грушевськими, Лисенками. За порадою, підтримкою та допомогою зверталась до Михайла Кравчука, Миколи Левицького, Євгена Тимченка, Овксентія Корчака-Чепурківського.

9 вересня 1937 року Віра Матушевська заарештована як «організатор контрреволюційної групи жінок засуджених» і «дружина запеклого націоналіста». 1 жовтня 1937 року її відправлено до виправно-трудового табору терміном на 10 років. Також разом з матір'ю був заарештований удруге син Василь та висланий до Тайшета Іркутської обл. Середульший син Борис після звільнення 1938 р. був заарештований вдруге і засланий до Карелії. Звільнившись 1940 року в Україну він уже не повернувся: не було до кого.

Померла Віра Олександрівна Матушевська на засланні приблизно 1944 року в Мордовії.

Література та джерела[ред. | ред. код]

Даниленко В. Ізидора, рідна сестра Лесі Українки: від сталінських таборів до еміграції. — К.: Смолоскип, 2011. — 255 с.
Родина Матушевських

Категорія:Українські громадські діячі Категорія:Українські медики Категорія:Репресовані в СРСР

Ганна Іванівна Судовщикова (уроджена Хойнацька; ?, Подільська губернія — 1924?, Київ) — вихователька, викладачка, хрещена мати Ольги Косач та теща Михайла Косача (відповідно сестри та брата Лесі Українки), мати письменниці та перекладачки Гр ицька Григоренка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походила з дворян Хойнацьких Подільської губернії.

Освіту здобула в Ніжинському ліцеї та Київському пансіоні шляхетних дівчат A. Нельговської. Вивчала там серед інших дисциплін російську, французьку та німецьку мови й літератури, історію, географію, природознавство, педагогіку, чистописання, малювання. Крім того, класні дами навчали вихованок світським манерам – танцям, музиці, рукоділлю.

Товаришкою по пансіону була Олена Пчілка, з якою у Ганни залишаться тривалі добрі стосунки і вона з дочкою Олександрою часто гостюватиме в родині Косачів, дивуючись їхній відданості Волинському краєві, вважаючи, що їм варто жити на Полтавщині, «а не на этой сырой, лихорадочной Волыни, к которой Вы питаете непонятную для меня симпатию, особенно Миша ей предан, сколько я заметила».

Після закінчення навчання Ганну залишили у цьому навчальному закладі вихователькою молодших класів.

Ще в Ніжині познайомилася з Євгеном Судовщиковим, студентом Харківського університету, з яким одружилася 15 травня 1866 р. Свідками при шлюбі від нареченого були М. П. Драгоманов і В. Б. Антонович, від нареченої — М. В. Лисенко і М. П. Карташевський. Цього ж року разом з чоловіком поїхала на заслання у Костромську губернію.

16 (28) березня 1867 року в містечку Макар'єв Костромської губ. у родині Судовщикових народжується дочка Олександра.

Після смерти чоловіка Є. В. Судовщикова, повернувшись 1868 р. в Україну, жила в будинку на вул. Жандармській, 55, що його винаймало подружжя Михайла та Людмили Драгоманових. Давала приватні лекції, була вихователькою дітей В. Беренштама.

Після одруження 12 вересня 1893 р. дочки з Михайлом Косачем переїздить з ними до Дерпта (Тарту) в Естонію. Далі разом з подружжям 1901 року переїздить до Харкова, а після смерти зятя 16 жовтня 1903 з дочкою та онукою Євгенією перебирається до Києва й оселяється на вул. Лабараторній, 11 (у будинку Петра Васильовича Тесленка-Приходька).

Щоліта до 1914 року разом з дочкою та онукою відпочивала в родинному маєтку свого чоловіка на Оржицькому (Безбродьковому) хуторі Полтавської губернії. З 1914 через паніку Першої світової війни перебралася з родиною жити до Гадяча в родинний маєток Драгоманових. 1917 р. з дівчатами повернулася до Києва.

Померла у Києві близько 1924 року.

Література та джерела[ред. | ред. код]

Спогади про Лесю Українку / Т. Скрипка. Київ: «Темпора». 2016. — 368 с. — ISBN 978-617-569-208-0
Слово і Час: науковий журнал / за ред. Л. Скупейко. Інститут літератури КНУ імені Тараса Шевченка НАН України. — Київ, 2016. — Вип. 9 — с. 103—109

Ганджейг
Hanjague

Географія
49°57′29″ пн. ш. 06°14′36″ зх. д.^{H G O}
Місцерозташування	Кельтське море
Площа	0,003 км²
Найвища точка	22 м
Країна
Велика Британія
Регіон	Корнуолл
Населення	0^[1] (2011)
Ганджейг Ганджейг (Велика Британія)
Ганджейг Ганджейг (Англія)

Ганджейг (англ. Hanjague) — невеличкий скелястий острів в архіпелазі островів Сіллі^[2], Велика Британія, омивається Кельтським морем.^[3] Розташований близько 1 км на північний схід від острова Ґрейт Дженіли. Рослинність відсутня. Має гніздування птахів.

Джерела[ред. | ред. код]

Paddy Dillon: «Walking in the Isles of Scilly»: Cumbria: «Cicerone Press», 2015, Weight 110g, Pages 96, ISBN 9781852848064

Примітки[ред. | ред. код]

Це незавершена стаття з географії Великої Британії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

|Веб-сайт

Бар Пойнт
Bar Point

Географія
49°56′10″ пн. ш. 06°18′13″ зх. д.^{H G O}
Місцерозташування	Кельтське море
Країна
Велика Британія
Населення	0^[1] (2011)
Бар Пойнт Бар Пойнт (Велика Британія)

Бар Пойнт (англ. Bar Point) — невеличкий скелястий острів в архіпелазі островів Сіллі^[2], Велика Британія, омивається Кельтським морем^[3].

Джерела[ред. | ред. код]

Paddy Dillon: «Walking in the Isles of Scilly»: Cumbria: «Cicerone Press», 2015, Weight 110g, Pages 96, ISBN 9781852848064

Примітки[ред. | ред. код]

|Веб-сайт

Айрішмен Ледже
Irishman`s Ledge

Географія
49°57′22″ пн. ш. 06°15′28″ зх. д.^{H G O}
Місцерозташування	Кельтське море
Країна
Велика Британія
Населення	0^[1] (2011)
Айрішмен Ледже Айрішмен Ледже (Велика Британія)

Айрішмен Ледже (англ. Irishman`s Ledge) — невеличкий скелястий острів в архіпелазі островів Сіллі^[2], Велика Британія, омивається Кельтським морем^[3].

Джерела[ред. | ред. код]

Paddy Dillon: «Walking in the Isles of Scilly»: Cumbria: «Cicerone Press», 2015, Weight 110g, Pages 96, ISBN 9781852848064

Примітки[ред. | ред. код]

|Веб-сайт

Кан-Неа
Carn Near

Географія
49°56′21″ пн. ш. 06°20′09″ зх. д.^{H G O}
Місцерозташування	Кельтське море
Країна
Велика Британія
Населення	0^[1] (2011)
Кан-Неа Кан-Неа (Велика Британія)

Кан-Неа (англ. Carn Near) — невеличкі скелясті острови в архіпелазі островів Сіллі^[2], Велика Британія, омивається Кельтським морем^[3].

Джерела[ред. | ред. код]

Paddy Dillon: «Walking in the Isles of Scilly»: Cumbria: «Cicerone Press», 2015, Weight 110g, Pages 96, ISBN 9781852848064

Примітки[ред. | ред. код]

|Веб-сайт

Пікет Рокк
Picket Rock

Географія
49°56′31″ пн. ш. 06°23′20″ зх. д.^{H G O}
Місцерозташування	Кельтське море
Країна
Велика Британія
Населення	0^[1] (2011)
Пікет Рокк Пікет Рокк (Велика Британія)

Пікет Рокк (англ. Picket Rock) — невеличкі скелясті острови в архіпелазі островів Сіллі^[2], Велика Британія, омивається Кельтським морем^[3].

Джерела[ред. | ред. код]

Paddy Dillon: «Walking in the Isles of Scilly»: Cumbria: «Cicerone Press», 2015, Weight 110g, Pages 96, ISBN 9781852848064

Примітки[ред. | ред. код]

|Веб-сайт

Бреед Ледже
Bread Ledge

Географія
49°57′19″ пн. ш. 06°17′55″ зх. д.^{H G O}
Місцерозташування	Кельтське море
Країна
Велика Британія
Населення	0^[1] (2011)
Бреед Ледже Бреед Ледже (Велика Британія)

Бреед Ледже (англ. Bread Ledge) — невеличкий скелястий острів в архіпелазі островів Сіллі^[2], Велика Британія, омивається Кельтським морем^[3].

Джерела[ред. | ред. код]

Paddy Dillon: «Walking in the Isles of Scilly»: Cumbria: «Cicerone Press», 2015, Weight 110g, Pages 96, ISBN 9781852848064

Примітки[ред. | ред. код]

|Веб-сайт

Біґал оф Ґорріґан
Biggal of Gorregan

Географія
49°52′19″ пн. ш. 06°23′12″ зх. д.^{H G O}
Місцерозташування	Кельтське море
Країна
Велика Британія
Населення	0^[1] (2011)
Біґал оф Ґорріґан Біґал оф Ґорріґан (Велика Британія)

|Веб-сайт

Трініас Рокк
Trenear`s Rock

Географія
49°55′35″ пн. ш. 06°16′38″ зх. д.^{H G O}
Місцерозташування	Кельтське море
Країна
Велика Британія
Населення	0^[2] (2011)
Трініас Рокк Трініас Рокк (Велика Британія)

Трініас Рокк (англ. Trenear`s Rock) — невеличкі скелясті острови в архіпелазі островів Сіллі^[3], Велика Британія, омивається Кельтським морем^[4].

Джерела[ред. | ред. код]

Paddy Dillon: «Walking in the Isles of Scilly»: Cumbria: «Cicerone Press», 2015, Weight 110g, Pages 96, ISBN 9781852848064

Примітки[ред. | ред. код]

Біґал оф Ґорріґан (англ. Biggal of Gorregan) — невеличкий скелястий острів в архіпелазі островів Сіллі^[1], Велика Британія, омивається Кельтським морем^[2].

Джерела[ред. | ред. код]

Paddy Dillon: «Walking in the Isles of Scilly»: Cumbria: «Cicerone Press», 2015, Weight 110g, Pages 96, ISBN 9781852848064

Примітки[ред. | ред. код]

|Веб-сайт

Бреед Ледже
Bread Ledge

Географія
49°57′19″ пн. ш. 06°17′55″ зх. д.^{H G O}
Місцерозташування	Кельтське море
Країна
Велика Британія
Населення	0^[1] (2011)
Бреед Ледже Бреед Ледже (Велика Британія)

Бреед Ледже (англ. Bread Ledge) — невеличкий скелястий острів в архіпелазі островів Сіллі^[2], Велика Британія, омивається Кельтським морем^[3].

Джерела[ред. | ред. код]

Paddy Dillon: «Walking in the Isles of Scilly»: Cumbria: «Cicerone Press», 2015, Weight 110g, Pages 96, ISBN 9781852848064

Примітки[ред. | ред. код]

|Веб-сайт

Касл Брає
Castle Bryher

Географія
49°56′37″ пн. ш. 06°22′24″ зх. д.^{H G O}
Місцерозташування	Кельтське море
Країна
Велика Британія
Населення	0^[1] (2011)
Касл Брає Касл Брає (Велика Британія)

Касл Брає (англ. Castle Bryher) — невеличкий скелястий острів в архіпелазі островів Сіллі^[2], Велика Британія, омивається Кельтським морем^[3].

Джерела[ред. | ред. код]

Paddy Dillon: «Walking in the Isles of Scilly»: Cumbria: «Cicerone Press», 2015, Weight 110g, Pages 96, ISBN 9781852848064

Примітки[ред. | ред. код]

|Веб-сайт

Галфтайд Леджес
Halftide Ledges

Географія
49°54′07″ пн. ш. 06°21′32″ зх. д.^{H G O}
Місцерозташування	Кельтське море
Країна
Велика Британія
Населення	0^[1] (2011)
Галфтайд Леджес Галфтайд Леджес (Велика Британія)

Галфтайд Леджес (англ. Halftide Ledges) — невеличкі скелясті острови в архіпелазі островів Сіллі^[2], Велика Британія, омивається Кельтським морем^[3].

Джерела[ред. | ред. код]

Paddy Dillon: «Walking in the Isles of Scilly»: Cumbria: «Cicerone Press», 2015, Weight 110g, Pages 96, ISBN 9781852848064

Примітки[ред. | ред. код]

[[Категорія:Острови Англії] [[Категорія:Острови Сіллі]

Поле Сорочинської Ярмарки, Великі Сорочинці[ред. | ред. код]

Поле Сорочинської ярмарки – це територія у селі Великі Сорочинці Полтавської області, де щороку проходить відомий Сорочинський ярмарок.

Історія Сорочинського Ярмарку[ред. | ред. код]

Ярмарковий рух в Україні має довгу історію. У 1840 році тут діяло понад 12 тисяч ярмарків. Сорочинський був одним з найвідоміших. У період з 19 по 20 століття він проводився декілька раз на рік. Люди приходили сюди для торгівлі і обміну товарами.

Музей-заповідник Миколи Гоголя, Гоголеве[ред. | ред. код]

У невеликому селі Гоголеве (раніше – Василівка) розташований Музей-заповідник Миколи Гоголя. Саме тут минули дитячі та юнацькі роки майбутнього письменника.

Історія музею[ред. | ред. код]

Україна у творах Гоголя – це ріг достатку, край, де живуть цікаві та веселі люди (один Пацюк чого вартий), а з усілякою нечистю поводяться, як з домашньою скотиною. А сусіди, батьківська садиба, просто знайомі стали прототипами персонажів багатьох повістей та оповідань письменника. Будинок на хуторі Купчинський родина Гоголів-Яновських (у Миколи Васильовича було подвійне прізвище) успадкувала наприкінці 18 століття. Хутір був приданим бабусі письменника – Тетяни Семенівни Лизогуб.

Кругла площа, Полтава[ред. | ред. код]

Кругла площа у Полтаві служить символом доби класицизму. Тут перетинаються головні магістралі міста. Будівлі на майдані – архітектурні пам'ятки, поруч із якими розташовано сад, що є основним туристичним об'єктом. Це улюблене місце відпочинку полтавчан та гостей міста.

Історія Круглої площі[ред. | ред. код]

Кругла площа колись називалась Олександрівською. Її будували у 1805–1811 роках. Автором проекту був зодчий Михайло Амвросимов. Архітектурні елементи та способи їх втілення мали на меті прославити російську імперську велич. Тоді часто практикували радіальне будівництво, тож і площу вирішили зробити круглої форми. Будинки по периметру майдану звели переважно у 1806–1811 роках. Споруди мають однакове планування, наприклад, приймальні та парадні зали були розташовані у бельетажі.

Краєзнавчий музей імені Василя Кричевського, Полтава[ред. | ред. код]

Будівля колишнього губернського земства, що у центрі Полтави, привертає увагу своїм оригінальним архітектурним стилем, однак, щоб оцінити усю її красу, варто зайти всередину й відвідати розташований там Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського. У 40 експозиційних залах ви знайдете безліч дивовижних і унікальних артефактів.

Історія Краєзнавчого музею[ред. | ред. код]

Полтавський краєзнавчий музей заснували 1891 року за ініціативою видатного вченого Василя Докучаєва, який передав для його створення понад 5 тисяч різних експонатів: зразків ґрунтів, гірських порід та гербарію. Також колекцію поповнила відома полтавська меценатка Катерина Скаржинська, яка подарувала понад 20 тисяч предметів і наукову бібліотеку. А на початку 20 століття остаточно сформуватися колекції допоміг мандрівник Павло Бобровський. Він передав музею цінні експонати східних старожитностей. Музей носить ім'я знаменитого архітектора і маляра Василя Кричевського. Він спроектував, вдало поєднавши модерн та етніку, будинок полтавського земства, до якого 1908 року перенесли усю колекцію.

Національний музей українського гончарства, Опішня[ред. | ред. код]

Історія музею[ред. | ред. код]

Полтавський краєзнавчий музей заснували 1891 року за ініціативою видатного вченого Василя Докучаєва, який передав для його створення понад 5 тисяч різних експонатів: зразків ґрунтів, гірських порід та гербарію. Також колекцію поповнила відома полтавська меценатка Катерина Скаржинська, яка подарувала понад 20 тисяч предметів і наукову бібліотеку. А на початку 20 століття остаточно сформуватися колекції допоміг мандрівник Павло Бобровський. Він передав музею цінні експонати східних старожитностей. Музей носить ім'я знаменитого архітектора і маляра Василя Кричевського. Він спроектував, вдало поєднавши модерн та етніку, будинок полтавського земства, до якого 1908 року перенесли усю колекцію.

Хутір Проні, Диканька[ред. | ред. код]

Якщо хочете відчути атмосферу творів Миколи Гоголя, завітайте на хутір Проні біля Диканьки – невеличкий історико-культурний комплекс на Полтавщині. Тут є декілька справжніх старовинних хат, кузня та невеличке господарство. Власники намагаються відтворити українське поселення 18–19 століть. Якщо приїздить туристична група, для неї можуть організувати театральне дійство. Головною окрасою хутору є став, який, за легендою, описаний у гоголівській повісті «Травнева ніч, або Утоплениця». На хуторі також є заклад громадського харчування «Шинок». На форумах відвідувачі пишуть, що вишуканих страв ви тут не спробуєте, та й із оформленням не все так гладко. Однак можна скуштувати традиційного полтавського борщу з галушками.

Музей-садиба Івана Котляревського, Полтава[ред. | ред. код]

Музей-садиба Івана Котляревського у Полтаві – це музейний заклад у будинку, де народився і прожив усе своє життя відомий письменник. Його вважають засновником української літературної мови. Тут були створені видатні твори: «Енеїда», «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник». Будинок є національною пам’яткою. Місце, де розташована садиба, – давня частина Полтави, яка має символічну назву Іванова гора.

Кладовище літаків, Полтава[ред. | ред. код]

Кладовище літаків – саме під такою назвою серед жителів Полтави донедавна була відома територія поблизу Музею важкої бомбардувальної авіації. Тут стояли старі закинуті літаки, міні-копії яких можна було побачити у музеї. На щастя, знайшлися ентузіасти, які завадили руйнуванню цих екземплярів і перетворили їх на частину експозиції просто неба.

Будинок Возджвиженського, Зіньків[ред. | ред. код]

Будинок Воздвиженського (Воздвиженка) у Зінькові є історичною і архітектурною пам'яткою 19 століття. Цей оригінальний будинок зберігся до сьогодні без найменших змін у своєму декорі і архітектурному стилі. Він є візитівкою міста Зіньків.

Свято-Успенський кафедральний собор, Полтава[ред. | ред. код]

У центрі Полтави, недалеко від Білої альтанки, знаходиться визначна пам'ятка міста – Свято-Успенський кафедральний собор.

Історія храму[ред. | ред. код]

Свято-Успенський собор у Полтаві збудований у 1748–1770 роках. Існують свідчення, що раніше на цьому ж місці стояла дерев’яна церква Успіння Пресвятої Богородиці з невеликою двоярусною дзвіницею. Про існування цього храму, який був тоді «градським собором», було відомо з 1695 року. У 1748 році було прийнято рішення про будівництво нового кам’яного собору. Автором проекту храму був відомий архітектор Стефан Стабанський, якого запросили із Нової Сербії. На жаль, будівництво собору затягнулося на довгих 22 роки. Причини були різні: нестача коштів та матеріалів для будівництва. Та все ж таки у 1770 році будівництво храму завершили. Свято-Успенський кафедральний собор став першою кам’яною будівлею у Полтаві.

«Тут клює. Відверті історії українського бізнесмена»
Автор	Дмитро Томчук
Видавництво	"Наш Формат"
Видано	1 квітня 2019
Сторінок	384
ISBN	978-617-7682-70-6

Тут клює. Відверті історії українського бізнесмена – книга відомого блогера, експерта з економіки та електронної комерції, засновника інвестиційного фонду FISON Дмитра Томчука. Вперше опублікована видавництвом «Наш Формат» 1 квітня 2019 року.^[1]^[2]

Огляд книги[ред. | ред. код]

«Тут клює» - двадцятирічний досвід бізнесмена на поприщі інвестиційної діяльності, яким він ділиться відверто та без прикрас. Спостереження, накопичені за останні 20 років. Автор розповідає про те, із чим можна зіштовхнутися і чого навчитися, вкладаючи кошти в бізнес. Сам Томчук звертає увагу, що його робота - «це не книга рецептів, і не керівництво з експлуатації та ремонту малого та середнього бізнесу». Він ставить собі за мету інше – «розповісти, як буває в українському бізнесі, і дати поштовх людині, яка вагається...». Дати впевненість у тому, що й в нашій країні є, де «порибалити».^[1]^[3]

Основний зміст[ред. | ред. код]

Книга складається з передмови та сімнадцяти тем, у кожній з яких є щось нове про автора. Його життя, перші кроки в підприємницькій діяльності та історію українського бізнесу в цілому. Видання показує жорстокі умови, складні реалії вітчизняного бізнесу, які автор, тим не менш, описує із самоіронією, гумором.^[1]

Томчук дає чіткі відповіді на наступні питання:

Як змусити гроші працювати на вас?

Коли краще приймати рішення самостійно, а не за допомогою дискусії?

Чи можна довіряти партнерам?

Чому варто розбудовувати власну справу в Україні, незважаючи на всі труднощі?Автор стверджує, що треба робити все, аби навіть найменші кошти працювали. Якщо такі є, і вони просто «в підвішеному стані», то це для компанії - вірний крок назад. Праця є рушійною силою бізнесу, а сам бізнес – діло рук простих людей, і ніяк не аристократів. Саме той, хто чітко усвідомлює близькість злиднів, буде робити все, аби рухатись лише вперед. Ніколи не буде стояти на місці, і це є головний фактор розвитку вітчизняного бізнесу.^[3]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б ^в Тут клює. Відверті історії українського бізнесмена. nashformat.ua (укр.). Процитовано 12 квітня 2019.
↑ Тут клює. Відверті історії українського бізнесмена. www.goodreads.com. Процитовано 14 квітня 2019.
↑ ^а ^б Томчук | MC Today (ru-RU) . Процитовано 15 квітня 2019.

Книги Література Документальна література Бізнес Мемуари

[[Категорія:Книги 2019] [[Категорія:Книги видавництва «Наш Формат»]

Пролонгація[ред. | ред. код]

Прошу вибачення у всіх, кого помилково пінгануло з цієї сторінки. Тут просто тренування зі старої форми.Yasnodark

Nadiya Feliksova, ,Haida, Андрій Гриценко, Дми88, Anne Vinci, Олесь Діброва як вам ідея продовження до 12 серпня включно?----Yasnodark (обговорення) 16:55, 29 липня 2017 (UTC)

Yukh68, Andrew-CHRom, Віщун , В.Галушко, Словолюб чи схвалюєте ви ідею продовження тижня до 12 серпня включно?--Yasnodark (обговорення) 16:55, 29 липня 2017 (UTC)

Розум, NV, Фалькон90, Розум Oleksandr Tahayev Ваше ставлення до ідеї пролонгації?.--(обговорення) 16:57, 29 липня 2017 (UTC)

Haida, Андрій Гриценко, Alex Blokha, Nikolay.sinitskiy, Олесь Діброва як вам ідея продовження до 24 серпня включно?----Yasnodark (обговорення) 15:50, 12 серпня 2017 (UTC)

Микола Василечко, Jphwra, Brunei, Alex Blokha, Словолюб чи схвалюєте ви ідею продовження тижня до 24 серпня включно?---Yasnodark (обговорення) 15:50, 12 серпня 2017 (UTC)

Perohanych, visem, NV, Yulia Pysarenko, Розум Manefon1989 Ваше ставлення до ідеї пролонгації?--Yasnodark (обговорення) 15:50, 12 серпня 2017 (UTC)

Що, наскільки і в який бік Ви пропонуєте пролонгувати? --Perohanych (обговорення) 14:04, 10 листопада 2017 (UTC)

Стефанко1982, Zammed, Віщун, Mykola Swarnyk, Inflicted Voodoo

http://radio.vesti-ukr.com/interview/29815-igor-gocul-u-nas-ye-moralne-pravo-govoriti-pro-sankciyi-shodo-rosiyan-.html

Ця сторінка користувача в процесі редагування певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробив користувач CommonsDelinker (внесок, журнали) о 20:01 UTC (76291 хвилину тому).

http://www.iaaf.org/records/toplists/hurdles/110-metres-hurdles/outdoor/men/senior/2016 http://michael-engel.io.ua/album562574

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кіналь.

Кіналь Олег Степанович
Народився	24 вересня 1966(1966-09-24) (57 років) Бережани, Тернопільська область УСРР
Країна	Україна
Національність	українець
Галузь	художник, графік
Нагороди	«Орден святих Кирила і Мефодія» Української Православної Церкви, за просвітницьку діяльність (2012)

Кіналь Олег Степанович (*24 вересня 1966 року, Бережани, Тернопільська область, УРСР) — український художник, графік, книжковий ілюстратор, художний редактор, З 2002 року - член Спілки дизайнерів України.

Біографія.[ред. | ред. код]

Народився в 1966 році в Бережанах в родині лікаря-окуліста і вчительки української мови, літеатури. Навчався в Козівській середній школі №1 1973 - 1983 рр. Закінчив Львівське училище прикладного мистецтва ім. Івана Труша у 1983 -1986 рр. Служба в армії. Навчався у Львівському поліграфічному інституті ім. Івана Федорова, факультет книжкової графіки 1990 - 1995 рр. ( сьогодні Українська Академія друкарства). Працював в тернопільському художньому комбінаті художником-оформлювачем шостого розряду. В видавництві "Тарнекс Арт" головним художником періодичних видань, зокрема газет "Пан+Пані" та першої в Україні кольорової газети "Пані & Пан" 1991-1997 рр. Ініціатор та співавтор дитячих журналів "Клас", "Класні ігри". Головний художник видавництва "Школярик" - перших в Україні кольорових зошитів та щодненників, серій дитячих ігрових видань 1998 - 2003 рр. Плідна співпраця з видавництвами: "Мрії збуваються", "Поліграфіст", "АСК", "Спектраль", "Навчальна книга Богдан", "Джура", "Історичні місця рідного краю", "Кальварія". Співпрацює з відомими і популярними письменниками: Лесею Романчук, Сергієм Ухачевським, Василем Шклярем. Проєкт «Князі Галицькі Волинські» для трилогії «Україна Русь» відомого історика Володимира Білінського, автора історичних книг «Моксель або Московія». Оформив тисячі різноманітних видань та проілюстрував сотні книг. Серед яких відомі книжкові серії "Світовид", "Маєстат слова", "Чумацький шлях", "Горизонти фантстики". Автор серії видань фотоальбомів "Тернопільщина земля любові нашої". Займається дослідженням історії Галичини та Волині, зокрема з дружиною завершуюють дослідження історії життя Українського Святого Амфілохія Почаївського. Допомагає розбудові та реставрації храмів УПЦ КП в Кременецьких горах. Нагороджений орденом УПЦ КП «ім. Кирила і Мефодія» за просвітницьку діяльність.

Василь Миколайович Кредо
Основні відомості
Народження	7 грудня 1955(1955-12-07) (68 років) Київ
Країна:	СРСР Україна
Альма-матер:	Київський університет
Заклад:	Філософський факультет КНУ
Конфесія:	православ'я
Праці й досягнення
Рід діяльності:	християнський письменник-богослов, громадський діяч-еколог
Основні інтереси:	теологія, філософія, екологія, християнське літературне богослів'я, ораторське мистецтво
Титул:	світський чернець
Значні ідеї:	віршоване богослів'я для дітей та молоді
Значні роботи:	Список Віршоване Євангеліє, Віршована Біблія, Віршований молитвослов, Вселенський суд (поетична трагедія), Вода (епопея), Київ - Єрусалим (поетичний щоденник)
Сайт:	сайти з творами

Кредо Василь Миколайович (нар. 7 грудня 1955 р.) — український християнський письменник-богослов, громадський діяч-еколог, почесний керівник Міжнародної громадської групи незалежних фахівців з питань прогнозування соціальних наслідків катастроф та надзвичайних ситуацій, почесний керівник Київської міської школи ораторського мистецтва молоді філософ-прогнозист, світський чернець.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 7 грудня 1955 р. у місті Києві. Фахову вищу освіту здобув на філософському факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Має духовно-релігійний статус світського ченця.^{[джерело?]}^[1]

Після закінчення навчання в університеті, у 1979 році став засновником Київської міської школи ораторського мистецтва молоді^[2], яка p 1991 року діє на громадських засадах. Василь Миколайович донині є почесним керівником даної школи.^{[джерело?]}

Літературна духовна діяльність[ред. | ред. код]

Зовнішні зображення
	В підручнику професора Е.Дегодюка є посилання на В.Кредо
	Віршований молитвослов В.Кредо Руслан Зозуля подарував тисячам християн
	Твори В.Кредо представлені в підручнику "Культура мовлення"
	Твори В.Кредо увійшли до антології "Молитва небо здіймає вгору"

Є автором наступних християнсько-богословських творів: Віршований молитвослов (1991 р.), Віршоване Євангеліє (1993 р.), Віршована Біблія (1994 р.), Поетична трагедія «Вселенський суд» (1994 р.), які оприлюднені на його сторінці в соціальних мережах. Автор не виданої друком, але оприлюдненої у блозі містично-історичної епопеї «Вода» про 50-річне будівництво Дніпровського каскаду водосховищ і ГЕС.

Згадки в наукових працях про творчість Василя Кредо[ред. | ред. код]

Доктор філологічних наук Ірина Даниленко в одній із своїх публікацій і у монографії «Молитва, як літературний жанр: генеза та еволюція» згадує та аналізує низку поезій В. Кредо.^[3]^[4] У публікації "Молитва Господня в українській та російській поезії" Даниленко торкається певних параметрів християнської творчості В. Кредо. ^[5]

Письменниця Баран Ганна Василівна в одній зі своїх статей побіжно згадує два вірші В. Кредо.^[6]

Українські мовознавці, професор-академік Шинкарук Василь Дмитрович та професор-академік Олійник Ольга Борисівна у навчальному посібнику «Культура мовлення», видання ЧДУ (офіційно рекомендованому Міністерством освіти для вищих навчальних закладів України) в публікації «Публічний виступ. Культура української мови» використовують духовні твори В. Кредо.^[7]

Твори письменника увійшли до «Антології української християнської віршованої молитви» (2011).^[8]

Кінодокументалістика[ред. | ред. код]

У 1993 році Українською студією хронікально-документальних фільмів було знято 28-хвилинний документальний фільм «Хрещений» за участю Василя Кредо про його християнську духовну творчість. Автором сценарію та режисером був Василь Трохименко.^[9]^[10]

Катастрофічні прогнози[ред. | ред. код]

Василь Кредо став відомий у 2000 році серією заяв, розісланих по українських ЗМІ. У повідомленнях йшлось про небезпеку, яку становить склад боєприпасів у селищі Коцюбинське, а також про загрозу прориву дамби Київського водосховища.

Повідомлення про склад боєприпасів у Києві[ред. | ред. код]

У червні 2000 року в низку українських ЗМІ надійшли повідомлення про виявлення Василем Кредо і групою очолюваних ним фахівців великої кількості небезпечних вибухових озброєнь у військовій частині А-1510 селища Коцюбинське на території Святошинського району міста Києва. За словами Кредо, боєприпаси зберігаються неналежним чином і загрожують вибухом, який можна порівняти із «сорока п'ятьма Хіросімами». Газета «Хрещатик», посилаючись на оцінки Василя Кредо, повідомила про 500 тон боєприпасів.^[11] Газета «Факты и комментарии», говорить про 50 тис. тон.^[12]

Президент України Леонід Кучма створив спеціальну комісію на чолі з генералом-полковником Василем Собком для вивчення ситуації в Коцюбинському та інших арсеналах Міністерства оборони.^[13]

Київська ГЕС[ред. | ред. код]

Згідно з даними газети «День» 2000 року Василь Кредо звертався до Президента і Прем'єр-міністра України із заявою про загрозливий стан семи шлюзів Дніпровського каскаду водосховищ. Він повідомив про необхідність збільшити фінансування на утримання ГЕС.^[14] Наступного року, у розмові з журналістом журналу «ПіК» він повідомив, що увесь каскад Дніпровських водосховищ був задуманий радянською владою як оборонна споруда. У разі наступу військ НАТО їх (їхні греблі?) планувалося підірвати.^[15]

2006 року низка ЗМІ, посилаючись на Василя Кредо, повідомила про загрозу прориву Київської ГЕС. За його словами, аварійність дамби складає 93 % і це «найнебезпечніший об'єкт на планеті». Внаслідок катастрофи загине 15 мільйонів чоловік, буде зруйновано 27 міст, а також Запорізьку атомну електростанцію. Небезпеку також становлять 500 мільйонів тон радіоактивного намулу, який зібрався на дні київського водосховища. Публікація з'явилися у газеті «Україна молода» (2006)^[16], на сайті інформагентства «ForUm».^[17] Того ж року комісія фахівців, створена міською радою, обстежила ГЕС і дійшла висновку, що споруди перебувають у хорошому стані і здатні нести проектне навантаження.^[16]

Пізніше повідомлення з'явилось на сайті Радіо Свобода (2009^[18], при цьому в опублікованому фрагменті ефіру про Кредо не згадують^[19]), сайті «Українська правда» (2011)^[20], у газетах «Сегодня» (2011)^[21]^[22], «Свобода» (2011)^[23], «Вісті» (2012).^[24]

Із висновками Василя Кредо не погоджується директор українського науково-дослідного інституту водних господарсько-екологічних проблем академік Анатолій Яцик, який звертає увагу що ГЕС відпрацювала менше половини ресурсу.^[21] Директор філії каскаду Київських ГЕС і ГАЕС ПАТ «Укргідроенерго» Олег Урманов відкидає можливість руйнування гідроспоруд. Він наголосив, що Василь Кредо — не фахівець і на території Київської ГЕС ніколи не був. Урманов також висловив готовність провести екскурсію для пана Кредо.^[25] У прес-службі підприємства заявили, що подібні прогнози з'являються по кілька разів на рік і що вони втомились спростовувати повідомлення організації, очолюваної Василем Кредо. При цьому дамбу неодноразово обстежували інспектори.^[21]

Оцінки Василя Кредо потрапили до низки наукових праць. Це зокрема роботи професорів Едуарда Дегодюка^[26], Бориса Зюмана^[27], доцента Наталії Горло.^[28]

Проблема існування міжнародної групи[ред. | ред. код]

Усі прогнози Василь Кредо виголошував від імені організації, яку він називає «Міжнародною громадською групою незалежних фахівців з питань прогнозування наслідків катастроф та надзвичайних ситуацій» У такому вигляді, без достатньої перевірки, повідомлення тиражувалось більшістю українських ЗМІ.

До повідомлення більш критично віднеслась журналістка київської газети «Хрещатик» Ніна Климковська. Вона звернула увагу на низку суперечностей. Так сама група в Мін'юсті не зареєстрована. Самоназваний керівник Василь Кредо у повідомленні говорить, що зв'язок із ним можливий лише шляхом листування через його «тривале перебування за кордоном, спричинене переслідуваннями». При цьому зворотня адреса — це номер абонентської поштової скриньки в одному з київських поштових відділень.^[11] На його власному блозі зазначено, що живе в ізольованій келії в монастирі і з ним немає електронного чи телефонного зв'язку.^[29] Профіль групи в пошуковій системі Google Scholar верифікований не науковою установою, а інтернет-провайдером Воля-кабель.^[30] У повідомленнях, розісланих Василем Кредо до ЗМІ, зазначалося, що оргкомітет групи знаходиться у Брюсселі (Бельгія).^[11]

Склад групи невідомий. Сам Василь Кредо заявляє, що до неї входять фахівці з Німеччини, Франції і України. 2000 року в повідомленні, яке стосувалося складу боєприпасів у Коцюбинському, наданому редакції газети «Факты и комментарии», Кредо назвав імена принаймні двох фахівців групи — голови Коцюбинської селищної ради Івана Івановича Казимирова і командира військової частини А-1510 в Коцюбинському — підполковника Юрія Бубона. Відразу після цього Бубон і Казимиров у телефонних розмовах із журналістом заявили, що відмовляються від власних експертних висновків, озвучених у документі. Вони також заперечили свою участь у групі фахівців. У відповідь на це Кредо заявив, що вони брешуть, бо насправді точно є членами групи.^[12]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Науковий профіль Кредо В.М. в Google-Академія.
↑ Науковий профіль Київської міської школи ораторського мистецтва молоді
↑ Даниленко І. І. Молитва, як літературний жанр: Ґенеза та еволюція. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2008. — С. 138—140, 149. — ISBN 978-966-336-095-9.
↑ Даниленко І. І. Загальні тенденції модифікації жанрового канону молитви в українській ліриці ХХ століття // Наукові записки [Національного університету «Острозька академія»]. Сер. : Філологічна. — 2012. — Вип. 28. — С. 48—49.
↑ Даниленко І. І. Молитва Господня в українській та російській поезії // Наукові праці. Філологія. Літературознавство / Чорноморський державний університет ім. П. Могили. — Вип. 264, Т. 276. — 2016. — C. 18.
↑ Баран Г. В. Біблійна фразеологія та цитування в українській віршованій та ритмізованій молитві ХХ ст. — Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Серія : Філологічні науки. — 2011. — Кн. 1. — С. 31—32.
↑ Публічний виступ. Культура української мови // Культура мовлення: Навчальний посібник. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2008. — С. 292—294.
↑ Молитва небо здіймає вгору. Антологія української християнської віршованої молитви ХІХ — поч. ХХІ ст. / Упоряд.: Г. В. Баран. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2011. — С. 1043. — ISBN 978-966-10-1143-3.
↑ Сайт бібліотеки української літератури у м. Москві, Программа мероприятий за 14 июля 2007 г.]
↑ Інформація про фільм в Оголошенні за 14 липня^{[неавторитетне джерело]}
↑ ^а ^б ^в Климковська Н. 45 Хіросім від Василя Кредо // Хрещатик. — 2000.
↑ ^а ^б Пиоро Б., Рыбинская И. Киев на пороховой бочке? // Факты и комментарии. — 10 червня 2000.
↑ Президент создал комиссию для предотвращения уничтожения большей части столицы
↑ Бруслиновський Є. Малі ГЕС як дзеркало «великої» енергетики // День. — 2000. — № 101.
↑ Литовченко Т. Що ГЕС дніпровські нам готують?.. // ПіК. — 2—8 жовтня 2001. — № 36 (119). — С. 26—28.
↑ ^а ^б Апокаліпсис відміняється. 02 липня 2006.
↑ Київська ГЕС безпечна для столиці. Інформагентство «ForUm», 31 липня 2006.
↑ Солонина Є. Чи повторить Київська ГЕС долю Саяно-Шушенської?. Радіо Свобода, 12 жовтня 2009.
↑ Чи повторить Київська ГЕС долю Саяно-Шушенської? Радіо Свобода, 12 жовтня 2009 (уривок з ефіру).
↑ Київське море найнебезпечніше у світі? Українська правда
↑ ^а ^б ^в Стулень Е. Ученые: Киеву грозит радиоактивное цунами // Сегодня. — 2 декабря 2011.
↑ Киевское водохранилище — самый опасный объект на Земле — эксперт // Сегодня. — 1 декабря 2011.
↑ Найнебезпечніші об'єкти плянети розташовані в Україні // Свобода. — Джерсі-Сіті, 2001. — № 17. — С. 7.
↑ Білкей В. Київська ГЕС — дамоклів меч // Вісті. — 16 лютого 2012. — № 5.
↑ Розвінчання міфу про київську дамбу, або Сумний прогноз для фаталістів
↑ Дегодюк Е. Г. Еколого-техногенна безпека України. — Х. : ЕКМО, 2006. – С. 163. — ISBN 966-85554-5-7.
↑ Зюман Б. В. Результати дослідження екологічної ситуації на каскаді водосховищ річки Дніпро / Б. В. Зюман, В. О. Плакущий, С. В. Дігтяр // Нові технології. — 2013 — № 1—2 — С. 107.
↑ Горло Н. Вплив гідробудівництва на Дніпрі на соціальну сферу Наддніпрянщини (50 — 70-ті рр.. ХХ ст..) // Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. — К., 2008. — Вип. 14. — С. 222, 230.
↑ kredo-w.blogspot.com
↑ Профіль групи в пошуковій системі Google Scholar

Посилання[ред. | ред. код]

На сайти з творами

Загальні

Катастрофа в Киеве. 8 липня 2008.
Чи загрожує повінь дамбі Київського моря? Велике інтерв'ю В.Кредо агентству УНІАН, щодо проблем каскаду Дніпра.
Чорнобиль — Захід: умов більше, допомоги менше /газета ДЕНЬ/
ЧАЕС — нагадування чи спогади? /Кореспондент/
Военное ведомство признало условия хранения на складах боеприпасов далекими от идеальных Факты.ua.
Коцюбинское, которое не стало Новобогдановкой. comments.ua.
Президент создал комиссию для предотвращения уничтожения большей части столицы. УНІАН.
Минобороны в ожидании чистки?. Зеркало недели.

На бібліотечні установи

В засобах масової інформації

В наукових публікаціях

Культура України на етапі становлення незалежності /Про вклад В. Кредо в українську духовну культуру мова йде в кінці наукового огляду в абзаці про знищення духовно-церковної культури за радянських часів/

В Google-Академія

Біографії Християнство Філософія Екологія Українська література

Це незавершена стаття про теолога або теологиню.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Шаблон:Василь Кредо

Категорія:Українські екологи Категорія:Випускники Київського університету Категорія:Українські філософи Категорія:Автори альтернативної історії з України Категорія:Наукові фантасти України

Посилання[ред. | ред. код]

} Категорія:Художники-ілюстратори Категорія:Художники-фантасти України

Родовід за батьковою лінією (одна з численних ліній) :

1-е коліно - Анрі Люксембурзький

2-е коліно - Жан Люксембурзький

3-е коліно - Шарлотта Люксембурзька

4-е коліно - Марія Анна Португальська

5-е коліно - Мігель Португальський, Король Португалії

6-е коліно - Жоао VI

7-е коліно - Марія Божевільна

8-е коліно - Маріанна Віктория Іспанска^[ru]

9-е коліно - Філіп V Анжуйський

10-е коліно - Людовик Великий Дофін●

11-е коліно - Людовик XIV, Король Франції

12-е коліно - Людовик XIII, Король Франції

13-е коліно - Анрі IV (король Франції)

14-е коліно - Антуан де Бурбон

15-е коліно - Шарль де Бурбон

16-е коліно - Франсуа де Бурбон-Вандом●

17-е коліно -Жан II де Бурбон-Вандом^[ru]

[[Файл:|30пкс|праворуч]]

18-е коліно - Людовік I де Бурбон-Вандом●

19-е коліно - Жан I де Бурбон (граф де Ла Марш)^[ru]

20-е коліно - Жак I де Бурбон (граф де Ла Марш)^[ru]

21-е коліно - Людовик I Кульгавий● (1279-1341) , сеньйор де Бурбон, граф де Ла Марш, герцог де Бурбон

22-е коліно - Роберт де Клермон Французький^[ru] (1256-1317) , принц крові, сеньйор де Бурбон 1287—1310 (за правом дружини)

23-е коліно - Людовик IX Святий (1214-1270) , Король Франції

24-е коліно - Людовик VIII Лев (1187-1226), Король Франції

25-е коліно - Філіп II Август (1165-1223), Король Франції

26-е коліно - Людовик VII Молодий (1120-1180), Король Франції

27-е коліно - Людовик VI Товстий (1081-1137), Король Франції

28-е коліно - Філіп I (1053-1108), Король Франції

29-е коліно - Анна Ярославна (1032-1075), Королева Франції Франції

30-е коліно - Ярослав Мудрий (983-1054), Великий князь київський

31-е коліно -Володимир Святий (983-1054), Великий князь київський

32-е коліно - Святослав Хоробрий (935-972), Великий князь київський

33-е коліно - Ольга(902-969), велика княгиня

34-е коліно - Людовик Великий Дофін●

25-е коліно - Анрі Люксембурзький 26-е коліно -Жан Люксембурзький 1-е коліно -Жан Люксембурзький 1-е коліно - Анрі Люксембурзький 1-е коліно -Жан Люксембурзький 1-е коліно -Жан Люксембурзький

1992 — Карантин● (Quarantine), ISBN 0-7126-9870-1
1994 — Місто перетурбацій● (Permutation City), ISBN 1-85798-174-X
1995 —
29-е коліно - Анрі I (1008-1060), Король Франції

https://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96_%D0%B7%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E

Довге обговорення

{{Népcsoport

group = Ukránok

image =

I. Jaroszlávnagyfejedelem	50x60px Nyesztor	Yuriy Drohobics	Roxelana	Bohdan Hmelnickij
Ivan Mazepa	Hrihorij Szkovoroda	Dmitro Bortnianski	Halshka Ostrozka	Tarasz Sevcsenko
Ilia Repin	Ivan Puliuy	Szolomija Kruselnicka	Ivan Franko	50x60px Olexandr Archipenko
Leszja Ukrajinka	Igor Sikorsky	Igor Stravinsky	Stepan Bandera	Stepan Timosenko
50x60px Georhiy Gamow	Szerhiy Koroljov	Olexandr Dovzsenko	Volodymyr Palahniuk	Larisa Latinyina
Valeri Lobanovski	Julija Timosenko	Ruslana	Olga Kurylenko

VladimirVitaliy.jpgV.&W.Klitschko

:::Я  категорично проти повернення, бо більшість категорій щодо землезнаців мають саме таку систему. Щодо того, як у 2007 році масово видаляли категорії більш "однозначного формату". А ті, хто проти змін - взагалі не витрачає часу на категоризацію. А як кричати "проти"  - то будь-ласка. Ви не з таких - тож я прошу не протидіяти поступовому розвитку дерева категорій у більш об'єктивному напрямку (тим, що самі згодні в цілому з об'єктивністю моїх аргументів). Бо на ОК завжди вискочить "вікіляшко" і запоре всю справу. Найрозвиненіші категорії персоналій - це категорії українців, їх чіпати поки необхідності - немає, а потім дійде справа до ОК. Як мені казав Якудза на вікіконференції

Шаблон:Πρόχειρο χρήστη Ουκρανοi Ουκρανοί

{{Πληροφορίες εθνικής ομάδας

group = Έλληνες

image =

Γιαροσλάβ Α΄ Σοφός	Yuriy Drohobych (en)	Χιουρέμ Σουλτάνα	Μπογκντάν Χμελνίτσκι	Ιβάν Πασκέβιτς
Νικολάι Γκόγκολ	Ταράς Σεβτσένκο	Ιλιά Ρέπιν	Ivan Puliuy	Ivan Franko
Михайло Грушевський	Ρήγας Φεραίος	Αλέξανδρος Κ. Υψηλάντης	Файл:S Lesya Ukrainka portrait.jpg Λέσια Ουκράινκα	Файл:= Alexander Dovzhenko.jpg Αλεξάντερ Ντοβζένκο
Σεργκέι Κορολιόφ]	Στεπάν Μπαντέρα	Volodymyr Palahniuk	Άντι Γουόρχολ	Λαρίσα Λατίνινα
Γιούλια Τιμοσένκο	Όλεγκ Προτάσοφ	Σεργκέι Μπούμπκα	Брати Клички	Ρουσλάνα
Όλγα Κιριλένκο	Αντρέι Σεβτσένκο	Μαρίγια Μούζιτσουκ

'Ουκρανοί' (укр. українці, Шаблон:Αναμμένο, ιστορικά ονομάζεται διαδρομή Αφρικανοί ) είναι ένα σλαβική εθνοτική ομάδα κάτοικος της Ουκρανίας που είναι ο συνολικός πληθυσμός της έκτη μεγαλύτερη χώρα στην Ευρώπη Σύνταγμα της Ουκρανίας χρησιμοποιεί τον όρο «Ουκρανοί» για όλους τους πολίτες της χώρας. Λευκορώσοι και Ρώσους θεωρείται Ουκρανοί που συνδέονται στενά με τους λαούς, ενώ διαδρομή Αφρικανοί, είτε θεωρείται στενά συνδεδεμένη ομάδα, ή μια εθνική υποομάδα των Ουκρανών.

Σύμφωνα με ορισμένες προηγούμενες υποθέσεις, ζουν εκτιμάται ότι περίπου 2,1 εκατομμύρια ουκρανικής καταγωγής στη Βόρεια Αμερική (1,2 εκατομμύρια στο Καναδάς και 890.000 στις ΗΠΑ). Ένας μεγάλος αριθμός των Ουκρανών που ζουν στην Βραζιλία (500.000), δείτε Προυντεντόπολις, τη Βραζιλία. Μολδαβία (375.000), Καζακστάν (περίπου 333.000), Πολωνία (εκτίμηση μεταξύ 300.000 και 400.000), Αργεντινή (300.000), Λευκορωσία (εκτίμηση μεταξύ 250.000 και 300.000), Πορτογαλία (52300) Ρουμανία (εκτίμηση μεταξύ 60.000 και 90.000) και Σλοβακία (55.000). Υπάρχουν επίσης ουκρανική μεταναστών στην Μεγάλη Βρετανία, Αυστραλία, Γερμανία, Λεττονία, Ελβετία, Αυστρία, Ιταλία, Ιρλανδία, Σουηδία και πρώην Γιουγκοσλαβία.

Файл:Ουκρανοί en.svg

Χάρτης της περιοχής οικισμού Ουκρανοί στην Ανατολική Ευρώπη στις αρχές του 1900. Χάρτης που δείχνει περιοχές όπου ουκρανική μιλώντας με τη σύνθεσή της την πλειοψηφία.

Файл:Ουκρανία απογραφή του 2001 Ukrainian.svg

Χάρτης που δείχνει το ποσοστό του πληθυσμού της Ουκρανίας, η οποία αφορά Ουκρανίας ως μητρική τους γλώσσα

А[ред. | ред. код]

Б[ред. | ред. код]

В[ред. | ред. код]

Г[ред. | ред. код]

Гастроентерологія*
Галицький економічний вісник
Галицький лікарський вісник
Гематологія і переливання крові
Генеалогічні записки
Генетичні ресурси рослин
Геодинаміка
Геоінформатика*
Геолог України*
Геологічний журнал*
Геологія і геохімія горючих копалин*
Геологія і корисні копалини Світового океану*
Геолого-мінералогічний вісник Криворізького технічного університету
Геополитика и экогеодинамика регионов
Геополітика України: історія і сучасність
Геотехнічна механіка
Геофизический журнал
Гепатологія
Германістика в Україні
Гігієна населених місць
Гідравліка і гідротехніка
Гідроакустичний журнал (Проблеми, методи та засоби досліджень Світового океану)
Гідробіологічний журнал*
Гідроенергетика України
Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія*
Гілея: науковий вісник
Гірнича електромеханіка та автоматика
Гірничі, будівельні, дорожні та меліоративні машини
Гоголезнавчі студії
Голокост і сучасність
Горизонти освіти
Горноспасательное дело
Грані Історії
Ґрунтознавство
Гуманізація навчально-виховного процесу
Гуманітарна освіта у технічних вищих навчальних закладах*
Гуманітарний вісник
[[Гуманітарний вісник ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені *Григорія Сковороди": Науково-теоретичний збірник. Педагогіка. Психологія. Філософія]]
Гуманітарний журнал
Гуманітарний часопис
Гуманітарні науки*
Гуманітарні студії
Гуржіївські історичні читання

Д[ред. | ред. код]

Е[ред. | ред. код]

Є[ред. | ред. код]

Ж[ред. | ред. код]

З[ред. | ред. код]

Тараса Шевченка]]

Збірник наукових праць Військового інституту телекомунікацій та інформатизації НТУУ "КПІ"
Збірник наукових праць "Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури"
Збірник наукових праць. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії
Збірник наукових праць Державного економіко-технологічного університету транспорту
Збірник наукових праць Державного науково-дослідного інституту авіації
Збірник наукових праць Державного підприємства "Науково-дослідний гірничорудний інститут"
Збірник наукових праць ДНБС
[[Збірник наукових праць Дніпродзержинського державного технічного університету (технічні

науки)]]

сільськогосподарському виробництві, галузеве машинобудування, автоматизація]]

сучасної філології. Літературознавство"]]

Збірник наукових праць Рівненського державного гуманітарного університету "Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії"
[[Збірник наукових праць Рівненського державного гуманітарного університету "Оновлення змісту,

форм та методів навчання і виховання в закладах освіти"]]

[[Збірник наукових праць Рівненського державного гуманітарного університету "Фізика

конденсованих високомолекулярних систем"]]

Збірник наукових праць Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості
Збірник наукових праць Селекційно-генетичного інституту — Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення
Збірник наукових праць, серія: Галузеве машинобудування, будівництво
Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика
Збірник наукових праць студентів Національного університету кораблебудування
Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки)
Збірник наукових праць Українського державного геологорозвідувального інституту (УкрДГРІ)
Збірник наукових праць Українського науково-дослідного та проектного інституту сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського
Збірник наукових праць Української державної академії залізничного транспорту
Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету
Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія
Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди "Біологія та валеологія"
Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди "Економіка"
[[Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди "Засоби навчальной та науково-дослідної роботи"]]
Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди "Історія та географія"
Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди "Лінгвістичні дослідження"
Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди "Педагогіка та психологія"
Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди "Право"
[[Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди "Теорія та методика навчання та виховання"]]
Збірник наукових праць Харківського університету Повітряних сил
Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету "Україна"
Збірник наукових праць центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України
Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету
[[Збірник науково-методичних праць Рівненського державного гуманітарного університету "Теорія та

методика вивчення природничо-математичних і технічних дисциплін"]]

І[ред. | ред. код]

К[ред. | ред. код]

Л[ред. | ред. код]

М[ред. | ред. код]

Н[ред. | ред. код]

О[ред. | ред. код]

П[ред. | ред. код]

Р[ред. | ред. код]

С[ред. | ред. код]

Т[ред. | ред. код]

У[ред. | ред. код]

Ф[ред. | ред. код]

Х[ред. | ред. код]

Ц[ред. | ред. код]

Ч[ред. | ред. код]

Ш[ред. | ред. код]

Щ[ред. | ред. код]

Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України

Э[ред. | ред. код]

Ю[ред. | ред. код]

Я[ред. | ред. код]

Інші[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

(*) електронне наукове фахове видання

(**) видання з терміном затримки представлення у відкритому доступі

Джерела[ред. | ред. код]

[[Категорія:Наукові журнали України|*] [[Категорія:Переліки видань] [[Категорія:Наукові фахові видання|*]

Βιβλιογραφία[ред. | ред. код]

Σημειώσεις[ред. | ред. код]

Πηγές[ред. | ред. код]

Εξωτερικές συνδέσεις[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Yasnodark/Чернетка12

Ουκρανοί

Шаблон:Navboks έθνους Шаблон:Έλεγχο Αρχή Κατηγορία: Σλάβοι

Запрошення для участі[ред. | ред. код]

@AleriySh: Вітаю! пропоную вам як автору низки статей про фантастичний твори " По вогонь", Танець з драконами, Відьмак (серія романів), Буря мечів, Основні династії у «Пісні льоду й полум'я» тощо та учаснику фантастичних проектів де-факто, офіційно долучитися до створених мною проектів Вікіпедія:Проект:Фантастика , Вікіпедія:Проект:Фентезі, Вікіпедія:Проект:Фантастика жахів, Вікіпедія:Проект:Наукова фантастика, зареєструвавшись де-юре. Також, напевно як автора багатьох статей про гідрологічні об'єкти вас повинні зацікавити проекти Вікіпедія:Проект:Гідрологія та Вікіпедія:Проект:Океанологія. З повагою --.Yasnodark (обговорення) 15:50, 22 січня 2016 (UTC)

Вікіпедія:Проект:Метеорологія та кліматологія та інші проекти[ред. | ред. код]

Доброго дня Error in Template:Reply to: Username not given. Вітаю та дякую. Завдяки вам вікіпедія збагатилася статтями з метеорології та фантастики. Вважаю несправедливим, що ви досі не є офіційно учасником проектів Вікіпедія:Проект:Фантастика, Вікіпедія:Проект:Наукова фантастика, Вікіпедія:Проект:Метеорологія та кліматологія, Вікіпедія:Проект:Природничі науки, тому пропоную вам зареєструватися де-юре на його сторінці, адже де-факто ви вже і так належите до когорти учасників цих проектів.

Також на сторінках проектів є список потрібних статей з міжмовними посиланння для можливості перекладу.

Можливо вас теж зацікавлять братні проекти Вікіпедія:Проект:Фентезі, Вікіпедія:Проект:Фантастика жахів,Вікіпедія:Проект:Гідрологія, Вікіпедія:Проект:Океанологія та Вікіпедія:Проект:Геологія. З повагою. З повагою.--Yasnodark (обговорення) 13:28, 28 травня 2015 (UTC)

Пропозиції щодо фантастичного перекладу[ред. | ред. код]

Вітаю @N:! Як куратор проектів Фантастика, Наукова фантастика та Фентезі щиро вдячний вам за те що, ви багато часу приділили багато уваги перекладам фантастичних статей з російської, тож я сподіваюся, що вас можливо зацікавлять якісь із запропонованих статей про наступних письменників-фантастів:

та фантастичні твори:

Їх переклад на українську суттєво збагатив би укрвікі. З повагою.--Yasnodark (обговорення) 14:25, 13 травня 2016 (UTC)

http://turkcinema.tv/french-serial/mafioza-serial-mafiosa.html

Звернення до користувачів[ред. | ред. код]

Шаблон:Етническа група

Шаблон:Ethnic group

{{Infobox etnické skupiny

image =

60x70px	60x70px		60x70px	60x70px	60x70px
Vladimír I.	Danilo I.	Anna K.	Chmelnický	Mazepa	Skovoroda
60x70px	60x70px	60x70px	60x70px	60x70px	60x70px
Bortňanskij	Kotljarevskyj	Ostrogradskij	Gogol	T. Ševčenko	M. Lysenko
60x70px	60x70px	60x70px	60x70px	60x70px	60x70px
Franko	Hruševskyj	Lesja	Leontovyč	Grečko	G. Voronoj
60x70px	60x70px	60x70px	60x70px	60x70px	60x70px
Bandera	Kličkové	Ruslana	Timošenko	Farmiga	A.Ševčenko

Olha Kharlan

Olha Kharlan

Шаблон:Népcsoport Bestand:Oekraïners - mosaic.PNG

Ukrainians
(українці / ukrayintsi)


Daniel I.	Y.Kotermak	Roxelana	B.Khmelnytsky	I.Mazepa

H.Skovoroda	D.Bortniansky	I.Kotlyarevsky	M.Ostrogradski	T. Shevchenko

M.Lysenko	I. Franko	L. Ukrainka	Timoshenko	S.Petliura

Y.Kondratyuk	S.Korolyov	A.Akhmatova	P.Popovich	L.Latynina

S.Bubka	V.&W.Klitschko	V.Farmiga	A.Shevchenko	M.Jovovich

= ФАНТАСТИЧНА ЛІТЕРАТУРА ЯК НЕОБХІДНИЙ ЕЛЕМЕНТ У СИСТЕМІ ШКІЛЬНОГО ВИХОВАННЯ[ред. | ред. код]

Yasnodark/Чернетка12
Ім'я при народженні	Ганна Іванівна Хойнацька
Народилася	; Полтавська губернія
Померла	1924; Київ
Громадянство	Російська імперія → УНР → УРСР
Національність	українка
Діяльність	вихователька, викладачка
У шлюбі з	Судовщиков Євген Васильович
Діти	Грицько Григоренко
	; ; ;

Yasnodark/Чернетка12
Народилася	1874; Харків
Померла	1944; Мордовія
Громадянство	Російська імперія → УНР → УРСР
Діяльність	лікарка, громадська діячка
У шлюбі з	Матушевський Федір Павлович
Діти	Матушевський Юрій Федорович, Матушевський Борис Федорович, Матушевський Василь Федорович
	; ; ;

Yasnodark/Чернетка12
Шимановська (Косач) Олександра Антонівна
Народилася	18 (30) березня 1847; Мглин, Чернігівська губернія, Стародубщина
Померла	близько 1925 (прибл. 77 років); Санкт-Петербург
Громадянство	Російська імперія→ УНР→ УРСР
Рід	Косачі
Батько	Косач Антон Григорович
Мати	Чернявська Марія Степанівна
Брати, сестри	Косач Степан Антонович, Косач Григорій Антонович, Косач Олена Антонівна, Косач Порфирій Антонович, Косач Петро Антонович, Косач Матвій Антонович
У шлюбі з	Шимановський Борис Опанасович
Діти	Шимановський Павло Борисович, Шимановський Антон Борисович
	; ; ;

Педагогіка - Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка

Т. С. Пінчук, І. П. Гречаник Сьогодні надзвичайно актуально постає питання про основні фактори розвитку сучасної повноцінної особистості. Ця проблема розглядається в найрізноманітніших аспектах, з різних культурних та соціальних позицій. Але повсякчас окремої уваги вимагало питання про значення в процесі формування та становлення особистості художньої літератури, як однієї із найактивніших сфер впливу. Цю проблему досліджували Н. Доценко, О. Кузнецова, І. Мурадханян, С. Плішек, А. Жукова та ін. Незаперечним залишається факт, що особливості поетики та образотворення, а також семантичне навантаження художнього твору відіграють неабияку роль у процесах самосвідомості читача, а тому до навчальних програм найчастіше включають найвизначніші твори класиків літератури, тим самим акцентуючи увагу на її основних морально-етичних засадах.

Основне завдання статті - обґрунтувати ефективність, функціональність фантастичної літератури, виділити основні властивості, які характеризують її як необхідний для окремого вивчення елемент. Необхідно звернути увагу на той факт, що фантастична література в шкільній програмі обмежується вивченням казок у молодших класах, а також представлена поодинокими творами, з наявним фантастичним елементом, що репрезентують окремий літературний напрямок, або, що найчастіше, фантастичні твори виносяться на позакласне читання школярів. Як такого, окремого вивчення поняття фантастика і фантастична література не існує. Поряд із цим слід звернути увагу й на той факт, що під час підготовки студентів - філологів у вищих навчальних закладах також не відводиться належної уваги цьому перспективному, на нашу думку, самостійному виду літератури. В основному під час складання навчальних програм до уваги беруться класичні твори, твори лінгвокраєзнавчої проблематики, або твори, що зорієнтовані на репрезентацію складних структур внутрішнього світу персонажів, демонстрацію його деградації, інволюції, або, навпаки, становлення, удосконалення. Фантастичне поряд із цим займає дуже важливе місце, оскільки представляє собою надзвичайно складу та інформативну структуру, через що, на нашу думку, вимагає виділення окремого місця в системі вивчення літератури.

Дослідженням фантастики довготривалий час займалися самі письменники, які створювали так звані Клуби поціновувачів фантастики, але згодом фантастознавство розрослося за кордоном до досить широких масштабів. Найпершим у списку дослідників фантастичного стоїть американський журнал,,Екстраполейшн’’, що видавався під редакцією Томаса Клаксона. Окрім цього, вивченням проблем фантастики займаються різноманітні університети США, а також деяких інших країн. На початку 70-х років було створено Міжнародну асоціацію з вивчення наукової фантастики, що об’єднала представників університетів, у яких було введено спецкурси з фантастики. На пострадянському просторі ще донедавна вивчення проблем фантастики включалося у щорічні планові розробки науково-дослідних інститутів. У 70-80 роках було запропоновано ввести певні спецкурси з наукової фантастики в університетах, але вони проіснували лише кілька років, у силу певних соціально-політичних обставин. Сьогодні ряд спецкурсів з фантастики викладаються в Московському, Петрозаводському університетах та деяких інших. Деякі вбачають недосконалість таких спецкурсів у тому, що вони надзвичайно вузькі в проблемно-тематичному плані, але цей факт підтверджується лише під час розгляду окремих аспектів фантастики, позбавляючи її тієї самостійної цілісності, що характерна для неї як для метажанру. Відповідно до таких переконань помічаємо пробіли в підготовці спеціалістів-фіолологів (спецкурси з історії літератури практично ігнорують фантастику). Для виокремлення фантастичної літератури в автономну тему для вивчення як у шкільному курсі літератури, так і, можливо, під час вивчення літератури студентами-філологами у вищих навчальних закладах, необхідно звернути увагу на основні функціональні характеристики фантастики. Перш за все, фантастика поряд з іншими жанровими системами, що вивчають на уроках літератури в школі, представляє собою значно масштабніше, синкретичне явище, із багатошаровою внутрішньою структурою на функціональному, тематичному, семантичному рівнях. Саме фантастика, на відміну від інших жанрів, здатна виводити літературу за власне її ж межі, таким чином поєднуватись з іншими сферами науки та культури: філософією, етикою, психологією, космонавтикою, біологією, астрологією тощо. Це значно розширює її значеннєвий фон. Семантичне ядро фантастичного твору є надзвичайно багатоаспектним, і в той же час інформативним у плані морально-етичного тлумачення. Оскільки фантастика сягає своїм корінням у пост-міфотворчу фольклорну свідомість, основними її елементами є чарівні персонажі, незвичайні події та явища, які організовують основну особливість фантастики, яка полягає в порушенні меж, рамок, правил репрезентації художньої умовності, що, в свою чергу, робить художній текст легшим, доступнішим для сприйняття і у той же час високоінформативним. У цьому полягає основна ідейна сила механізму фантастичного: безпосередній вплив на формування світоглядних позицій читача за допомогою фантастичних образів. У шкільному курсі літератури фантастику можна репрезентувати шляхом уведення певних фантастичних творів до чинної програми, запропонувати їх обговорення, написання творів, що, в свою чергу, навчить учнів не просто сприймати й переказувати, а розуміти й тлумачити фантастичні образи. Фантастичний твір спонукає до активізації творчого мислення, розшарування об’єктивного й суб’єктивного елементу художнього твору, реальної дійсності й незвичайного, правди та вигадки. А також визначати закономірність їх поєднання, що є немало важливим під час вивчення поетики художнього твору. Фактично процес розмежування на „справжнє’’ і ,,несправжнє’’ в художньому творі зароджується під час прочитання, і безпосередньо впливає на емоційно-чуттєвий фон читача, але одразу після прочитання згасає, залишаючи по собі лише відбиток певних емоцій. Необхідність вивчення фантастичних творів у школі, на нашу думку, є беззаперечною. Окрім того, у фантастичному творі здійснюється реконструкція елементів міфологічної топіки, що звертає учня до культурного світового чи національного потенціалу. Ще одним елементом, який підкреслює необхідність фантастики, є її наступність та перспективність, що зумовлює організацію мисленнєвого процесу, спрямованого на осмислення майбутнього. Іншими словами, фантастика наділена функцією вчити учнів не лише, так би мовити, жити сьогоднішнім днем, але й планувати, зіставляти, осмислювати сучасність відносно майбутнього і минулого, у результаті чого формується цілісне уявлення про світ. Але тут слід зазначити, що велике значення має сучасна для читача фантастика, у якій відбувається певне зіставлення читача й головного героя (особливо для дитини шкільного віку), що має дуже велике морально-етичне й виховне значення під час прочитання твору. Наступним аргументом беззаперечного значення фантастичної літератури є той факт, що міфопоетичний світ фантастичного твору може представляти собою єдність різних історичних культур, епох, що виконує пізнавальну функцію у процесі читання. Нерідко фантастичний твір вбирає в себе й національний колорит (наприклад, фантастичні романи О. Бердника), що потенційно відіграє значну роль у формуванні національно свідомої особистості. A. Жукова обґрунтовує тезу про специфіку сприйняття літературних творів на ранніх етапах розвитку дитини, зазначаючи, що особливість сприйняття молодших школярів полягає в тому, що вони здатні зіставляти вчинки героїв із своїми, можуть обговорювати ці вчинки, розмірковувати над тим, як би вони вчинили. Саме тут, на нашу думку, місце фантастичним казкам, фантастичним дитячим оповіданням. Дослідниця наголошує, що казка - це найулюбленіший жанр для дітей будь-якого віку, через те, що вона легко доступна для розуміння, а також побудована таким чином, що дитина поступово розвивається разом із нею, визначаючи основні категорії добра і зла, дружби та ворогування, любові та ненависті. Окрім того, за допомогою фантастичної казки в молодшому шкільному віці інтенсивно розвивається емоційно-чуттєва сфера дитини, яка переживає долю головного героя. B. Гладишев приділив увагу виокремленню значення фантастичних творів у підлітковому віці, наголошуючи на тому, що саме фантастика стала б незамінною для вивчення в період прагнення до нового, невідомого. Твори наукової фантастики надають необмежені можливості для розвитку пізнавальних інтересів учнів. Окрім того, на думку дослідника, наукова фантастика сприяє зростанню соціальної активності учнів, їх умінню розбиратися у складних життєвих проблемах, мислити творчо [1, с. 83 - 85]. Надзвичайно актуальний на сьогодні жанр фентезі входить майже в усі сфери життя, а найактивніше проявляється в кіномистецтві і у світі комп’ютерних ігор. Але, незважаючи на цей факт, фентезі як вид фантастичного чомусь повністю оминається у властивій та природній для нього сфері літератури, що значно звужує уявлення дитини про фантастичне та його різновиди. Сьогодні широкого розповсюдження набувають інтегровані та комбіновані уроки, але фантастика не вивчається навіть з позицій її основних засад. Таким чином, спостерігаємо, що фантастичні твори можуть бути за тематикою, проблематикою досить широкими, а також ідейноглибокими, окрім того, вони здатні максимально вливатися в доступну для читача сучасність. Зокрема, цікавими для вивчення є твори української фантастики. Одним із найяскравіших представників цього жанру є О. Бердник. Його романтично-фантастичні твори репрезентують новий світ, позбавлений жорстокості, здичавілості, відчуженості. Цей світ насичений високодуховними ідеалами. В. П’янов зазначає: ,,Головна ознака творчості О. Бердника - духовність. Це інтелектуальне мистецтво, якого так бракує сучасному глядачеві і читачеві. Бердник цікавий підліткові й юнакові, і дорослій людині, бо його погляд, а отже і твори спрямовані на завтрашній день’’ [2, с. 70]. Була навіть несмілива спроба висунути пропозицію про введення фантастичних творів О. Бердника до шкільної програми, оскільки вони дійсно охоплюють різні вікові категорії - від дошкільного до юнацького віку. Неможна оминути й необхідність вивчення фантастики у вищих навчальних закладах студентами філологічних спеціальностей. Тут, на відміну від шкільного курсу ефективнішим було б не орієнтування на прочитання власне фантастичних творів, а приділення уваги теоретичній базі фантастики як метажанру, вивчення особливостей її поетики, специфіки художньої образності та функціонування в літературному просторі. Для цього, можливо, необхідним є введення певних спецкурсів, спецсемінарів, ознайомчих лекцій, що сприятиме активізації творчої та науково-пошукової роботи студентів, і матиме, в свою чергу, позитивний відбиток у наступному навчальному процесі. Отже, перспективність фантастичної літератури регулює необхідність уведення її в навчальний процес, зокрема під час вивчення української і зарубіжної літератури в школі. Широка функціональність та велике морально-етичне, пізнавальне, повчальне значення фантастичного твору приховане за незвичайною образністю, що викликає подальший інтерес у читача. Проблеми, заангажовані у фантастичному творі, є надзвичайно актуальними, оскільки вони представляють віддзеркалення реальної дійсності, прихованої за фантастичним сюжетом. Література 1. Гладышев В. Об изучении научно-фантастических призведений на факультативных занятиях по литературе в старших классах средней школы / В. Гладышев. // Тезисы докладов конференции, посвященной творчеству И. А. Ефремова и проблемам научной фантастики. - Николаев, 1988. - С. 83 - 85. 2. Солодущенко О. Олесь Бердник - громадський діяч, письменник і художник // Дивослово. - 2002. - №3. - С. 70. 3. Пілішек С. Психосемантичні особливості лінгвокраєзнавства при вивченні іноземної мови у вищому навчальному закладі: автореф. на здоб. ступ. канд. психол. наук : спец. 19.00.07 ,,Педагогічна та вікова психологія’’ / Пілішек С. О.; Інститут психології імені Г. С. Костюка. - Хмельницький., 2006. - 19 с. 4. Мурадханян І. Концепція психологічного двійництва особистості в літературі заходу XVIII - XIX століть: автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / І. С. Мурадханян; Дніпропетр. держ. ун-т. - Д., 2001. - 20 с. Пінчук Т. С., Гречаник І. П. Фантастична література як необхідний елемент у системі шкільного виховання У статті обґрунтовано тезу про перспективність фантастики. Фантастична література має пізнавальне, повчальне та виховне значення. Автор наголошує, що фантастика є необхідним елементом під час вивчення літератури в школі. Ключові слова: фантастика, метажанр, синкретизм, дидактичний. Пинчук Т. С., Гречаник И. П. Фантастическая литература Как необходимый элемент в системе школьного воспитания В статье обосновывается тезис о перспективности фантастики. Фантастическая литература имеет познавательное, поучительное и воспитательное значение. Автор утверждает, что фантастика является необходимым элементом для изучения литературы в школе. Ключевые слова: фантастика, метажанр, синкретизм, дидактический. Pinchuk T. C., Grechanyk I. P. Science fiction as an important element in the system of school education In this article the view about the prospective of science fiction is reprezented. Science fiction has informative, didactic and educative meaning. The author insists that science fiction is necessary for studying Literature in schools. Keywords: science fiction, metagenre, syncretism, didactic. УДК 811.161.2:372.46

"Ррі"[ред. | ред. код]

Біографії » Вірші » ЗНО Історія України » Корисне » Світова літ. » Скорочені твори » Укр. літ. » Укр. мова » Цікаві факти » РІЗНИЦЯ МІЖ НАУКОВА ФАНТАСТИКА ТА ФЕНТЕЗІ Всі діти люблять казки. А дорослі діти тим більше. Тільки казки у них страшніші і цікавіші. Тут вже Царівною — жабою не здивуєш, і спритні письменники придумали жанр, який допомагає полинути від реальності в казковий світ цілком «дорослого» масштабу. Світ фантастики. Цей жанр, мабуть, один з найдавніших жанрів літератури, адже давньогрецькі міфи і легенди теж належать до фантастичного жанру. До того ж, фантастика дуже різноманітна, включає в себе багато різновидів, зокрема наукову фантастику і фентезі. Схожість назв і те, що в дев’ятнадцятому — двадцятому столітті наукова фантастика отримала величезну популярність, призвело до того, що говорячи про фантастику, ми маємо на увазі наукову фантастику, а фентезі взагалі в окремий жанр не виділяємо. Спробуємо провести грань між двома жанрами фантастики: наукової та фентезі. Визначення наукової фантастики та фентезі Існує величезна кількість визначень, як наукової фантастики, так і фентезі. Зупинимося на найпоширеніших. Дослівно наукова фантастика перекладається як « науковий вигадка». Визначити його можна як різновид фантастичної літератури і мистецтва, в основі якої лежить наукове допущення, доповнене фантазією автора. Ці фантазії можуть розвиватися не тільки на основі технологічних реалій, а й історичних, культурних, просторово — тимчасових і т.д. Наукова фантастика не стосується тільки чарівництва і магії. Зате фентезі заповнює цей пробіл. І в основі цього жанру лежить вільний політ фантазії, не обмежений науковими рамками. Фентезі — це різновид фантастики, в основі якої — політ фантазії автора не обмеженого рамками наукового прогресу чи регресу. Світ фентезі розвивається завдяки містичним елементам, а також магії і чаклунству. Перекладається з англійської як фантазія. Виникнення наукової фантастики та фентезі Знову ж, багато хто думає , що фантастика з’явилася лише на рубежі дев’ятнадцятого — двадцятого століть. Але це не вірно. Як було написано вище, до фантастики відносяться міфи і легенди різних народів. Фантастична література розвивалася і в епоху Відродження ( утопічні твори ), і протягом усього середньовіччя ( романтична фантастика). А ось наукова фантастика, як жанр, як раз з’явилася завдяки науково -технічному прогресу дев’ятнадцятого століття. Першопрохідцями жанру стали Жюль Верн , в СРСР — О. Толстой, А. Бєляєв. А ось батьком-засновником фентезі вважається Дж. Р. Р. Толкієн з його знаменитим Більбо Беггінс ( «Хоббіт, або Туди і назад »). Потім ідею добрих (і не дуже) гномів, ельфів і гоблінів підхопили інші письменники. Але пік популярності фентезі припав на дев’яності роки двадцятого століття. І донині фентезі — найпопулярніший вид фантастики, що потіснив наукову фантастику. Деякі твори стоять як би на стику цих жанрів, наприклад, творчість Урсула Ле Гуїн . Її твори відносять то до фентезі, то до фантастики. Це якраз той випадок, коли один жанр плавно перетікає в інший. піджанри наукової фантастики та фентезі Піджанрів наукової фантастики не дуже багато. Перелічимо основні і типових представників даного піджанру: технологічна фантастика (Р. Хайнлайн), кіберфантастіка (А. Кларк ), соціологічна ( Оруелл ). Кожен з цих піджанрів пережив пік популярності на певне десятиліття двадцятого століття. Але в останні кілька десятиліть науково- фантастичну літературу потіснив жанр фентезі у всіх його проявах. Жанрів фентезі величезна кількість. Більш того, з розвитком інтернету та комп’ютерних ігор, цей жанр відвоював собі ще одну нішу. Найбільш поширені піджанри: чарівне, містичне і наукоподібне. Також фентезі тісно сплелася з іншими літературними жанрами, породивши фантастичний детектив або фантастичний бойовик. Таким чином, різниця між науковою фантастикою та фентезі полягає в наступному: Основою наукової фантастики служать наукові факти, основа фентезі — чари. Наукова фантастика дослівно перекладається як науковий вигадка, а фентезі як фантазія. Фундамент для зародження обох жанрів стала фантастика. Наукова фантастика з’явилася на стику дев’ятнадцятого — двадцятого століть, і бурхливо розвивалася протягом усього двадцятого століття. Фентезі з’явилася в середині двадцятого століття. Наукова фантастика зараз переживає не найкращі часи, а фентезі навпаки розвивається, породжуючи все нові і нові жанри. Джерело: http://dovidka.biz.ua/riznitsya-mizh-naukova-fantastika-ta-fentezi/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

РЕФЕРАТ на тему:

"Роль фантастики, фентезі як окремого жанру в світовій літературі"[ред. | ред. код]

"... Одне з найбільш сильних спонукань, що ведуть до мистецтва і науки,- це бажання піти від буденного життя з її болісною жорстокістю і безутішною порожнечею, піти від кайданів вічно мінливих власних примх... Але до цієї негативної причини додається позитивна. Людина прагне... створити в собі просту і ясну картину світу; і це не тільки для того, щоб перебороти світ, у якому вона живе, але і для того, щоб у відомій мірі спробувати замінити цей світ створеною нею картиною".
А. Ейнштейн.

Сьогоднішня література просто не мислима без такого жанру як фантастика. Багато "нафантазованого" письменниками в минулому стало сучасною дійсністю сьогодні.
Фантастика! От стоять на книжковій полиці, сховавши в книжкові плетіння, тісно пригорнувши друг до друга, роботи і прибульці, що прибули на Землю на ракетах, що літають в тарілках чи невідомо як. Поруч з ними люди із зябрами чи з крилами, відважні переможці динозаврів, ураганів і вулканів, усіх хвороб, старості і смерті, мандрівники в надра Землі і на Місяць, на зірки й в інші галактики і простори, у минуле і майбутнє. І відразу, неподалік від людей, бродять знайомі усім з дитинства дивні істоти: домовики, лісовики, русалки, перевертні...
Так склалося в літературі, що художнє зображення майбутнього - не тільки техніки, але і суспільства майбутнього - і всього неймовірного як би доручено фантастиці.
Захоплені фантастикою люди знають, що фантастична література надзвичайно різноманітна. В одних творах фантастика - зміст, в інших - тільки форма, літературний прийом. Мало того, прийом цей може застосовуватися письменником для всіляких цілей: для популяризації науки, Чи ж для романтичної героїки, чи для їдкої сатири.
Так, ми зустрічаємо у фантастичній літературі книги, присвячені зображенню майбутнього: суспільства майбутнього, родини, школи, мистецтва майбутнього, моральних, технічних і наукових проблем майбутнього - такі твори називаються утопічними.
Є у фантастиці і подорожі в минуле, здавалося б, протилежність. Утім, для чого ми заглядаємо в минуле? Учимося в минулому будувати майбутнє.
Можна зустріти у фантастиці і романтичні мрії різного масштабу і різної обґрунтованості: і сміливий політ нічим не зв'язаної фантазії, і фундаментально вибудовані ідеї, чи ледве не проекти з розрахунками для здійснення самих неймовірних фантазій.
І що саме дивне, можна зустріти фантастику, що засуджує і критикує саму себе; фантастику, що висміює необґрунтовані мріяння.
Як відомо, фантастика, як рід, чи вірніше, вид літератури, виросла з казки. Виросла і майже що цілком пішла від казкової форми. Адже казка була усною, вона "призначалася" для слухачів. Коли ж була винайдена писемність, а слідом за тим і друкарство, з'явилася письмова форма мови. Саме слово "література" походить від слова "літера". Література - письмове мистецтво, зі своїми особливими засобами виразності і зі своїм стилем викладу. Причому літературні стилі мінялися від епохи до епохи. І переконливості заради фантастика "виряджається" у літературні одяги своєї епохи.
Якщо раніше до фантастичних оповідань відносилися оповідання про незвідані моря, то до початку 19 століття невідомих морів не залишилося. І фантастика відступає до полюсів, у нетрі Центральної Африки. Південної Америки й Азії. Але до середини століття і материки були пройдені.
І отут дійсною знахідкою для фантастики стало відкриття каналів на Марсі. Здавалося б, самі вчені засвідчували, що на цій планеті повинне бути розумне життя. Десятки письменників-фантастів відправляють своїх героїв на Марса. З Марса є безжалісні завойовники в Г.Уеллса ("Війна світів"). На Марс летить демобілізований червоноармієць Гусєв із мрійливим інженером Лосем ("Аеліта" А.Толстого).
Однак, учені "відкрили" Марс для фантастики і вони ж "закрили" його. Астрономи вимірили температуру поверхні планети і прийшли до висновку, що Марс - холодна високогірна пустеля з розрідженим повітрям. Занадто вивчений, занадто конкретний Марс почав стискувати простір для фантазії. І фантастика залишила його, перебралася на інші планети, а потім і за межі Сонячної системи - до далеких зірок.
Для вільного розвитку фантастики необхідно саме широке визначення: фантастика - це література, де істотну роль грає незвичайне, неіснуюче, невідоме, явно придумане. Наукова ж фантастика - це така область, де незвичайне створюється матеріальними силами - чи природою людиною за допомогою науки і техніки. Фантастику, де незвичайне створюється нематеріальними, надприродними силами, не слід називати наукової. У нашому літературознавстві її іменують "фантазією" чи "чистою фантастикою".
Чи значить це, що "ненаукова" фантастика завжди гірше? Зовсім ні! Адже художня література вся майже ненаукова. І не всяка наукова книга вдала. У свою чергу і наукову фантастику не завжди гарна. Уся справа в тому, що жанрові границі не збігаються з якісними. Може бути так, що тема гарна, а написана погано. Чи написано добре, а ідеї старі. Чи ідеї свіжі, але форма стандартна - набридла. Усяке буває. Усякі бувають образи - природні і надприродні. Питання в тому, для чого вони введені автором у твір. Хіба Русалка Пушкіна чи Демон Лермонтова служать прославлянню містики? З іншого боку, недавно потрапив мені в руки один американський роман, сугубо науково-фантастичною, напханою технікою до відмовлення, де події відбуваються на далекій планеті в 2500 р. І роботи там є, і машини часу, але усі зводиться до того, що кожні 500 років є месія, щоб врятувати Землю від зла, що у 2500 р. втілилося в машинах.
Так що не варто квапитися, зустрівши на сторінках книги чорта з рогами, чи лісовика домовика, закреслювати для себе весь твір, а книгу, де є машини - вітати. Усі набагато складніше.
У свій час Достоєвський назвав "верхом мистецтва фантастичного" повість А.С.Пушкіна "Пікова дама" саме за те, що читач до самого кінця не знаходить однозначного пояснення баченню Германа: " чи вийшло це бачення з природи Германа, чи дійсно він один з тих, які зіткнулися з іншим світом, злих і ворожих людству духів". Стверджуючи, що "фантастичне в мистецтві має межу і правила", Достоєвський вважав одним з найголовніших законів необхідність граничного зближення непоясненого і звичного: "Фантастичне повинне до того стикатися з реальністю, що Ви повинні майже повірити йому".
Правдоподібність неймовірної ситуації може ґрунтуватися, з одного боку, на особливостях натури героя, на аналізі умов життя і з іншого,- на передбаченні новітніх наукових відкриттів і винаходів, але це більш характерно вже для фантастики XX століття.
У будь-якому випадку предметом зображення стає саме пізнання, співвідношення інтуїції і логіки, здогаду і розрахунку, ілюзорного і щирого. Показові в цьому відношенні оповідання А. Погорєльського "Пагубні наслідки неприборканої уяви" і Н.Полевого "Блаженство божевілля", з описами оптичних досвідів і мнемо-фізико-магічних вечорів. Духи з язичеських переказів раптом одушевили природу, давши життя фольклорній фантастиці, світ якої повний таємничих істот, які незримо вершать долі, осмисленню поточних процесів природного буття. Загострений інтерес романтиків до народних обрядів і фольклору відбився і на фантастиці XIX століття, давши жанрове, "казкове" відгалуження ("Русалка" О.Сомова), де незвичайне принципово не має потреби в поясненні.
У далекій давнині народ створив міфи. Ними відзначене "дитинство" людства. Час йде. Міняється життя, іншими стають і мрії. Уява народжує нові легенди.

Російському читачу одним з перших розкрив міф фантастики у своїх баладах В. А. Жуковський. До народних переказів тягнувся А. С. Пушкін, у двадцятилітньому віці, що написав поему "Руслан і Людмила". Але реальне життя народжувало фантасмагорії зовсім іншого характеру. Хіба не фантасмагоричним здавався Петербург, що виявляв собою відразливе з'єднання розкоші й убогості, краси і неподобства, щирості і фальші, веселощів і самітності?
Соціально сильною виявляється повість В. Одоєвського "Косморама". Успіх графа Б., якому допомагають пекельні сили, - доказ несправедливості соціального устрою. Зацікавлене розміщення характерів у системі двох "дзеркальних" світів-аналогів. Кожна людина має свого двійника в іншому світі, "вікном" у який стала дитяча іграшка - косморама. Але двійництво не означає ідентичності: у "зоряному світі" недалекий доктор Бін - розумний, простодушна Софія - демонічна. І тільки граф Б. усюди однаковий. Це негідник, що мордує дружину і дітей.
Дивно співвідносяться в Одоєвського світи-аналоги. Як правило, земна людина не підозрює про існування іншої сфери. Знання і влада двійників набагато глибше і сильніше. Вийняток складає тільки Володимир Петрович, якому на землі відкривається невідома сутність світобудови. Присвячений у таємницю, він може бачити "обидві сторін", вловити зв'язок подій, на перший погляд далеких друг від друга. Але це проникнення абсолютно не залежить від його волі і бажання.

Складна ієрархія земного і зоряного буття (причому зоряне, здається, ще не саме вище) дана письменником на опуклому і достовірному тлі повсякденності. Фантастичне пронизує всю дія повісті, здається часом неймовірним, майже містичним.
Дійсно, надприродних подій у повісті вистачить з надлишком. Герой спостерігає в чудесне віконце косморами знайомих і незнайомих людей, осягає таємні пружини їхніх учинків, здобуває здатність у зоряному світі страчувати і переслідувати нещасливих. Безневинна "земна" дівчина Софія, хитра і розважлива в "зоряному світі", рятує героя від загибелі ціною життя знов-таки свого земного двійника.
Фантастичне нерідко лише форма виявлення соціальної трагедії, самої сутності століття. Гине студент Вальтер Ейзенберг в однойменній повісті К.Аксакова - героя переслідує зла сила, що неминуче стає частиною його самого. Розоряється і втрачає царство Нурредін у новелі І.Кіреєвського "Обпа". І він також занадто пізно осягає просту істину: і зло, і добро, і реальність, і містика - усередині нас.
Завершують традицію психологічної і філософської фантастики XIX століття повісті І.Тургенєва й А.П.Чехова. На перший погляд, джерелом фантастичної могутності як і раніше залишаються сили зовнішні. У Тургенєва - Елліс, ідеальна істота, що показує оповідачу то одну, то іншу сторону життя, подорожуючи не тільки в просторі, але і в часі.
Основний прийом Тургенєва в "Примарах" - контрасти. Психологічні, емоційні, соціальні. Герой, що споглядає красу природи, раптово, майже без усякого переходу виявляється в центрі пристрастей і переживань людських, спостерігає за ходом Цезаря, бачить бунт Степана Разіна. Душу художника слухає стражданням і прикростям людським, усвідомлює несправедливість соціального пристрою, але не знаходить виходу.
Елліс наполегливо тягне свого обранця в минуле, показує йому сцени насильства і жорстокості, що він не хотів зауважувати. Сполоханим птахом віддаляється він від важких вражень, Елліс навіть дорікає його в малодушності. Адже художник не повинен відвертатися від болю і несправедливості.
Іншу модель світу пропонувала фольклорна фантастика, що спиралася на народні повір'я, звичаї, традиції. Вона також була дуже популярна, особливо в 20-30-і роки XIX століття. У такому "простонародному" дусі писали, наприклад, О. Сомів, М. Загоскін. Основою для їхніх розповідей ставала таємнича подія, зв'язане з утручанням нечистої сили. Сама неймовірність події начебто виключала можливість того, що воно відбулося в дійсності. У той же час народна свідомість сприймала їх як реально існуючі. У розповіді О. Сомова "Русалка" баба мати хоче повернути до життя, воскресити дочку, що з горя утопилася і перетворилася в русалку. До кого ж було звернутися бідної, як не до чаклуна? Так тільки нічого не допомогло - русалка не змогла і не стала жити в будинку як і раніше, як усі...
Більш традиційно, у дусі "фантастики пригод" і романтичної фантастики XIX століття, написана "Зірка Соломона" А. Купріна, "Граф Каліостро" А.Н.Толстого і "Агасфер" В. Іванова. Іван Цвет з повісті "Зірка Соломона" волею случаючи забирає владу над світом, кожне його бажання повинне виповнитися, тому що він знайшов магічне слово, якому підкоряються духи зла. І що ж? Це виявляється для нього важко й утомливо. Колір не побажав довідатися таємниць світобудови, але в той же час не захотів і підкорити собі увесь світ.
Ще німецький романтик Жан-Поль Ріхтер показав два помилкових способи створення фантастичного. Перший - у тому, щоб "викрити" чудо, матеріалізувати його. Другий, навпроти, нанизувати чудеса одне на інше, не зважаючи на правдоподібність. Щира фантастика, вважав Ріхтере, повинна не руйнувати чудесне, але змусити його стикнутися з нашим внутрішнім світом. Німецький романтик порівнював щиру фантастику з прекрасною "сутінковим метеликом".
Побачивши цієї "сутінкового метелика" пробуджуються таємні бажання людини, ясніше стають сховані рухи душі... Утім, "таємні" не означає тільки невідомі. Вища таємниця - у самій світобудові, у його організації. Вона стає доступної, коли виникає свого роду "гармонія" чи розуміння, зіткнення між душею людини і Всесвіт. Для такого зіткнення потрібно, зрозуміло, особливе відношення до чуда як до чого, що реально присутнє в нашому житті.
Гейне писав, що світ здається нам тієї привабливою юною красунею, то жахливою брокенською відьмою. Залежить це від того, через які окуляри дивитися - опуклі чи увігнуті. Фантастика дозволила людині побачити відразу обидві сторін дійсності, переконала, що світ схожий і красуню і на відьму. Таке спостереження багатьох спантеличує, позбавляє спокою.
Що робити - такий образ світу - і який радує і лякає. Розуміти його подвійність, приймати її сміливо й учить фантастика.

Список літератури 1. Російська і радянська фантастика. Повісті і розповіді. Москва, "Правда", 1989. 2. Нащадки Сонця. А. Платонов. 3. Гуревич Г.И. Беседы о научной фантастике.- М.: Просвещение, 1991.- 158с. 4. Грушко Е.А. Венки Обимура.- М.: Молодая гвардия, 1990.- 350 с. 5. Літературна енциклопедія. - К., 1990.

Лукьяненко: чем круче на Украине бред, тем быстрее наступит катарсис 16 мая 2015, 14:57 | Антимайдан На Украине продолжают бороться с собственным прошлым, со здравым смыслом и народной памятью, считает писатель Сергей Лукьяненко. 2 -+СОХРАНИТЬ In article 477ae4ad93 © antimaidan.ru Сегодня президент Украины Пётр Порошенко подписал четыре закона, запрещающие использование советской символики на Украине и осуждающие коммунистический режим. Согласно тексту, новых законопроектов, бойцы УПА признаются борцами за независимость Украины. «Документами запрещается советская символика, осуждается коммунистический режим, открываются архивы советских спецслужб и признаются борцами за независимость Украины УПА и другие организации. Эти законы были приняты народными депутатами на утреннем заседании Верховной рады 9 апреля текущего года большинством голосов», — отметили в пресс-службе президента Украины. Новая безумная инициатива украинской власти предусматривает отказ от упоминания термина «Великая Отечественная война». Вместо этого будет использоваться только «Вторая мировая война». Во время праздничных мероприятий, посвящённых Победе, будет запрещено использование советской символики. Сложившуюся ситуацию прокомментировал российский писатель Сергей Лукьяненко:

«Это очередной шаг в отрицании собственной истории, собственных корней, можно, так сказать. Украинская власть демонстрирует это в течение последних лет. Разумеется, приравнивание Советского союза к нацистской Германии — это несусветная глупость. Сейчас это один из элементов идеологической борьбы. Огромная глупость, которая сейчас торжествует, к сожалению, на украинских территориях. Вы знаете, я был бы очень рад, если бы действительно вся символика медалей и орденов попала под запрет. Чем до большего безумия будет скатываться этот закон, тем меньше у него шансов будет реализоваться. Очень боюсь, что нынешним украинским руководителям хватит ума не запрещать советские медали и ордена. Они, наверное, понимают, что таким образом еще откровеннее демонстрируется их глупость. Уверен, к сожалению, что до такого абсурда они не дойдут. Наверное, появятся исключения для орденов и знамен, и этот закон всё же будет действовать. В моем представлении, когда начинается подобный бред, например, запрет советской символики; то чем быстрее этот бред дойдет до полного безумия, тем быстрее наступит катарсис и появится отторжение всего этого у народа. Надо надеяться на то, чтоб украинская власть быстрее всё запретила. Как говорится, чтобы дурь была ясней видна». Оригинал материала 2 -+СОХРАНИТЬ В ДРУГИХ СМИ КОММЕНТАРИИ (4) ДЛЯ КОММЕНТИРОВАНИЯ НОВОСТИ АВТОРИЗУЙТЕСЬ ИЛИ ВОЙДИТЕ ЧЕРЕЗ СОЦИАЛЬНЫЕ СЕТИ: Facebook vKontakte Google+ Twitter Thumb 32c71dd5e2 Кристина Павлова | 16 мая 2015, 17:54 Что верно то верно! Украина неизбежно приближается к этому. И никто кроме них не сможет остановить все это. Мне хочется верить, что Порошненко в какой-то момент сможет остановится и признать, что сотворил хаос. Но судя по всему, произойдет это еще совсем не скоро. 0 -+Ответить Thumb c57c61870c Фёдор Вербицкий | 16 мая 2015, 20:43 ничего там не наступит само. вот если деньгопровод из Европы кончится то тогда возможно, да и то правосеки будут еще долго бесится... 1 -+Ответить

Сергей Лукьяненко: «Россия остаётся основным врагом для целого ряда стран»

Статья из газеты: АиФ № 12 19/03/2014

Все материалы сюжета Евромайдан: акции протеста на Украине

«Украина отныне - проклятая земля, которая будет три поколения избывать свою подлость и трусость», - написал в своём блоге писатель Сергей Лукьяненко. Мы решили поинтересоваться, почему он выразился так резко.

Писатель Сергей Лукьяненко.

Писатель Сергей Лукьяненко. © / www.russianlook.com 677 184 193 52 Это безумие!

Сергей Лукьяненко: Простите, а разве вы не видите, что происходило и происходит? - говорит Сергей Лукьяненко. - На протяжении более двадцати лет Украина не может наладить отношения между двумя крупнейшими группами своего населения. Десять лет Украина «майданит», свергает власть, которую сама же выбирала. Полгода Украина нагнетает обстановку в центре столицы. Толпы боевиков избивают и жгут безоружных солдат-срочников. А жители Киева преспокойно ходят среди этого безумия. Приносят бутылки для «коктейлей Молотова»! Пирожки пекут! Смотрят в телевизор, что творится на площади.

Досье Сергей Лукьяненко родился в 1968 г. в Каратау (Казахская ССР), писатель-фантаст, блогер, колумнист. Автор знаменитых «Дозоров» («Ночной дозор», «Дневной дозор», «Сумеречный дозор», «Последний дозор», «Мелкий дозор» и пр.). Устроив эту кровавую бойню собственных детей, украинцы дружно наращивают градус безумия. Приводят к власти крайних нацистов и русофобов. Унижают русское и русско-ориентированное население.

Развязывают гражданское противостояние и гражданскую войну! И вы хотите сказать, что жители Украины не прокляли свою землю? Что эта кровь и ненависть не будут тянуться от деда к отцу, от отца к сыну? Да тут не на три поколения, боюсь, а на все десять накопилось!

Валентина Оберемко, «АиФ»: Вам не кажется, что в данном случае подлость можно приписать только кучке людей, которые всё это организовали, но не большинству жителей Украины?

- Большинство граждан Украины явным или неявным образом потворствовали, одобряли и не возражали. Да, не все, но большинство, увы, в ответе за происходящее. Своей ленью («нет у меня времени бороться»), трусостью («а что, я крайний выступать, мало ли как повернётся?»), подлостью («пусть там какие-то пацаны повоюют за нас») оплатили эти кровь и ужас. Кто одобрял майдан, кто не протестовал - увы, все виновны.

Использовано фото Алексея Иванова/ИТАР-ТАСС «Крым - это только начало» и другие «страшилки» украинских СМИ

- Но имеем ли мы, я имею в виду простых граждан России, право обвинять украинцев, которые так рвутся в Европу? Ведь, если бы у россиян была возможность получить европейское гражданство, наверняка большинство ринулось бы её отстаивать.

- Вы так говорите, как будто украинцам кто-то давал европейское гражданство или хотя бы безвизовый статус. И кто сказал, что украинцы будут в Евросоюзе? Никому они там не нужны, как и их промышленность, и село. Европа не в силах переварить Прибалтику и Молдову. Ещё сорок миллионов жителей Украины? С их менталитетом? С их методами «демократических дискуссий»? И обеспечивать им европейские стандарты жизни? Это действительно возможно только гипотетически. Что же касается российских граждан - конечно, все за свободное передвижение по миру. Но, если ради этого надо убивать, уничтожать собственную промышленность и сельское хозяйство, наверняка многие задумаются.

Коллаж Андрея Дорофеева АиФ - А зачем тогда разрушающемуся Евросоюзу бедная Украина?

- Скажу просто: Россия была, есть и остаётся основным врагом для целого ряда стран. К моему огромному сожалению, потому что я человек очень миролюбивый. Превращение Украины в огромный плацдарм против России, в идеале война между Украиной и Россией - это для данных стран давняя сладкая мечта.

Только не думайте, что если бы Россия не вмешалась в происходящее, то были бы дружба и вареники. Увы, к этому вели давно и аккуратно.

Андрей Сидорчик. Даёшь апартеид на Украине!

- Вообще это давняя проблема: нас не любят во всём мире. За что? Мы ведь никого не притесняем!

- А кого любят из великих стран? Любят США? Любят Китай? Тем более - в ситуации развала и уничтожения СССР, когда весь цивилизованный мир с удовольствием пожирал наши ресурсы, от человеческих до материальных. А тот, кого пожирают, обязательно должен быть дискредитирован.

Начали не мы

- Ваша цитата: «Лидеры «Правого сектора» ещё некоторое время назад, не будучи так близки к власти, совершенно спокойно рассказывали о том, что после установления их господства на Украине в их планах захват Белгородской области, Воронежской...» Вы не думаете, что это всего лишь показуха? Ведь у Украины, по сути, нет настоящей армии.

- Армии нет. А вот амбиции есть. Террористы в большом количестве есть, причём неотличимые от граждан России. Тут уж ориентировку на «лиц кавказской национальности» не дашь. А ещё есть большие надежды на то, что Россия развалится, - вот тут-то они и смогут подобрать наши западные области. Надо чётко и ясно понимать: уничтожение России как страны и русских как отдельного этноса - цель украинских нацистов. Информации об этом - полный Интернет. Они почти ничего не скрывают.

- Нас сегодня тоже считают угрозой...

- Любая страна имеет право отстаивать свои интересы и защищать население своё и дружественное ей ровно в той мере, насколько страна на это способна.

Акоп Назаретян. Акоп Назаретян: Россия хочет предохранить Украину и Европу от катастрофы

Косово, Ливия, бомбёжки, интервенции... Это что, мы начинали? Нет. США и страны Западной Европы. И утверждали, что это нормально, что это защита гражданских лиц. Что ж, вот аналогичная ситуация. Имеет право Россия на ввод войск? В той же мере, как США в Ирак, к примеру.

- А настроения внутри нашей страны вас не возмущают? Звучащие мнения о том, что слово «патриот» является ругательным, или те граждане, которые в том же Интернете рассказывают, как мечтают «свалить из Рашки»?

- Меня не пугает, что часть народа, вероятно, действительно «свалит из Рашки». И наконец-то! Ибо человек, который говорит «Рашка», вряд ли нам здесь нужен. А вот то, что многие русские захотят вернуться в Россию, поверят в неё, если она не прогнётся и не сломается, тоже возможно. Надо строить свою страну, свой мир, а не дёргаться в стороны, теряя идентичность и самоуважение. Ведь русский мир - особый, не «Запад» и не «Восток», а симбиоз лучшего и полезного. Делающий упор на безопасность и справедливость. Сила в правде - это всегда было основой русского мировоззрения.

- Вы выпустили новый проект «Школьный надзор» - о том, что было до всех «Дозоров». Изменит ли подрастающее поколение нашу страну к лучшему или это уже всё из области фантастики?

- Вы знаете, Библия, Новый Завет за 2000 лет кардинально не изменили мир. Порой кажется, что мы возвращаемся к ветхозаветной морали. Мир, страну, менталитет мы можем изменить только сами и только вместе.

677 184 193 52 Сергей Лукьяненкореволюция на УкраинеЕвромайданотношения России и Украины Наверх Оставить комментарий (133) Также вам может быть интересно Утро нашей родины. Какая Россия встает с колен? 177 Сергей Лукьяненко: «Организаторам митинга не доверяю» 51 Писатель Сергей Лукьяненко: «С буйными не общаюсь» 0 Лукьяненко запретил переводить на украинский язык свои книги 3 Сергей Лукьяненко: нашим детям навязывают иностранную культуру 0

Читайте другие материалы рубрики «В России»

Оставить комментарий E-mail

Пароль

Войти через соцсети Зарегистрироваться Восстановить пароль ВХОД Запомнить Отправить Лучшие комментарии

ssv | 12:00 19.03.2014 13+ - Александр Платонов: Не надо факты передергивать. В ноябре на Майдан вначале вышли с лозунгами Россия - геть, Европа-да. Это потом уже стали выступать против Януковича и коррупции. Можно подумать, что у непорочной Юлии только собачья конура имеется, воровка еще та Процитировать Ссылка Пожаловаться

Meerflieger | 01:39 19.03.2014 7+ - Александр Платонов: "...А там решили хватит, будем жить честно, как в Европпе..." В Киеве, среди бела дня, компашка вооружённых "хлопцив" взяла штурмом и ограбила банк. Прибывшие и повязавшие налётчиков полицаи отпустили всех задержанных ЗА ЗАСЛУГИ ПЕРЕД МАЙДАНОМ... Вот так вот "честно" и живут... :-) Процитировать Ссылка Пожаловаться Комментарии (133)

Александр Платонов | 00:25 19.03.2014 0+ - Да украинцы вышли на майдан против коррупции и воровства. Это в России третий человек в стране вор, министр обороны Сердюков, и амнистирован. А мы все утерлись и сопли жуем. А там решили хватит, будем жить честно, как в Европпе. Так их и фашистами и бендеровцами шельмуют. Чувствуется школа КГБ. Процитировать Ответить Ссылка Пожаловаться

med | 19:25 19.03.2014 6+ - Александр Платонов: Назовите хоть одного, кто будет жить честно. Может Яценюк или Тимошенко? Процитировать Ответить Ссылка Пожаловаться

Meerflieger | 01:39 19.03.2014 7+ - Александр Платонов: "...А там решили хватит, будем жить честно, как в Европпе..." В Киеве, среди бела дня, компашка вооружённых "хлопцив" взяла штурмом и ограбила банк. Прибывшие и повязавшие налётчиков полицаи отпустили всех задержанных ЗА ЗАСЛУГИ ПЕРЕД МАЙДАНОМ... Вот так вот "честно" и живут... :-) Процитировать Ответить Ссылка Пожаловаться

андрей | 19:31 24.03.2014 1+ - Александр Платонов: вы были в европе нет там уровень корупций выше нашего в сотни раз . И эта корупция не бытовая как у нас уровень другой взятки получают партий политики. Процитировать Ответить Ссылка Пожаловаться

Ваня тихий | 07:18 19.03.2014 1+ - Александр Платонов:Саша,ну какое кгб, тут кто то другой отлично поработал, снарядил упаковал и дал идею фашиста-бандеры,на время. Говорят,что это олигархи Украины.В РОССИИ тоже есть такой народец и когда им серьезно начнут перекрывать кислород ОНИ тоже вспомнят "ИДЕЮ".Нас стравливают как пацанов,что бы МЫ,Россия Украина, ненавидели друг друга. ГОСПОДИ! Когда ВСЁ это кончиться и ЛЮДИ начнут жить мирно и работать спокойно! Процитировать Ответить Ссылка Пожаловаться

е_119765 | 11:33 11.04.2014 0+ - Ваня тихий: Вот это правильно. У того же Порошенко, что в президенты метит, фабрика кондитерская в Липецке. Нас, действительно, "сталкивают лбами". Можно только догадываться кому это выгодно. Да, так хочется просто жить и работать спокойно. Процитировать Ответить Ссылка Пожаловаться

ssv | 12:00 19.03.2014 13+ - Александр Платонов: Не надо факты передергивать. В ноябре на Майдан вначале вышли с лозунгами Россия - геть, Европа-да. Это потом уже стали выступать против Януковича и коррупции. Можно подумать, что у непорочной Юлии только собачья конура имеется, воровка еще та Процитировать Ответить Ссылка Пожаловаться спокойный | Развернуть комментарий -7+ -

Meerflieger | 21:09 19.03.2014 3+ - спокойный: Ты его хоть читал? Страшно жить - не живи... Процитировать Ответить Ссылка Пожаловаться

rammer | 13:53 19.03.2014 4+ - спокойный: Не трожь Лукьяненко! Его знают и уважают многие, а Вы кто? Процитировать Ответить Ссылка Пожаловаться

Ratte | 16:15 19.03.2014 2+ - спокойный: Скатертью дорога! Мир большой! К примеру в Антарктиде тишина и покой! Процитировать Ответить Ссылка Пожаловаться спокойный | Развернуть комментарий -2+ - Meerflieger | Развернуть комментарий 2+ - Ula-la | Развернуть комментарий -1+ - Meerflieger | Развернуть комментарий 2+ - ENN | Развернуть комментарий -2+ - Meerflieger | Развернуть комментарий 4+ -

Ваня тихий | 07:05 19.03.2014 3+ - Кто ЭТО все начал! Ящик пандоры открыли САМИ россияне. Сначала горбачев, все носился со своей перестройкой и НИ как НЕ мог её провести. Пьянчужка ельцин еще дальше пошел, устроил парад суверенитетов, развал СССР, экономики, локальные войны,грабеж страны и населения "успешными менеджерами". И НИКТО НЕ думал о РОДИНЕ все хотели быть "БОГАТЫМИ" и стали 0,5% "россиян" умыкнув в собственность то,что им НЕ ПРИНАДЛЕЖИТ. Вот ОНО когда аукнулось и еще аукнется для простых РОССИЯН !!! Вернув КРЫМ-это РУССКАЯ ЗЕМЛЯ бесспорно ! Но нужно подумать об НАСТОЯЩЕЙ ЭКОНОМИКЕ и АБСОЛЮТНО СОЦИАЛЬНОМ ГОСУДАРСТВЕ иначе будет БЕДА !!! Процитировать Ответить Ссылка Пожаловаться

ssv | 12:04 19.03.2014 4+ - Ваня тихий: Ящик Пандоры был открыт в 1917 году Процитировать Ответить Ссылка Пожаловаться

med | 21:10 19.03.2014 5+ - Ваня тихий: К сожалению у нас не было готовых рецептов по переводу социалистической экономики на капиталистический путь развития. И если в Польше переход на рыночные отношения занял 1,5 года, то нам потребовалось 10 лет. В любом процессе есть свои издержки. В результате мы имеем то, что имеем. Самой большой ошибкой в экономическом плане я считаю революцию 1917г, когда Россия опережала ведущие европейские страны по темпам экономического развития. Не хочу фантазировать, но многое было бы по другому. Процитировать Ответить Ссылка Пожаловаться

николай вершинин | 16:07 19.03.2014 5+ - Ваня тихий: Если бы не "дарагия рассеяне" такие как гайдар, чубайс, немцов, хакамада и далее по списку, то и не было бы развала экономики страны, и не было бы такой социальной несправедливости, и не было бы частной собственности на национальные богатства, и не было бы геноцида русского народа! Хотя, надо признать, что во многом мы сами в этом виноваты. А теперь, чтобы восстановить Россию мало того что нужно вернуть утраченное в ходе "демократических реформ", нужно прежде всего создать условия что бы "дарагия рассеяне" тлолпами "валили" из России на историческую родину. В потивном случае процесс разрушения будет продолжаться до полного исчезновения России как суверенного государства. Процитировать Ответить Ссылка Пожаловаться

Ratte | 16:16 19.03.2014 1+ - Ваня тихий: странно, по нику "тихий", а ведешь себя как БУЙНЫЙ? Определись уж! Процитировать Ответить Ссылка Пожаловаться Ренат Мавлютов | Развернуть комментарий -3+ -

Ratte | 16:17 19.03.2014 0+ - Ренат Мавлютов: ...забыл главную книгу "Ментовские войны"..

СЕРГІЙ ЛУК'ЯНЕНКО: УКРАЇНУ ТРЕБА ТИСНУТИ БУДЬ-ЯКИМИ СПОСОБАМИ - БЕЗЖАЛЬНО, БЕЗ ЕМОЦІЙ І КОЛИВАНЬ

22 ЧЕРВНЯ 2014, 06:00 • СУСПІЛЬСТВО

Российский писатель-фантаст Сергей Лукьяненко считает, что Украину надо давить любыми способами: «Какими способами и методами - не мне решать. Но давить ее надо начисто, безжалостно, без эмоций и колебаний».

Об этом он написал у себя на страничке в LiveJournal.

Далее приводим текст полностью и без сокращений:

Давно противно говорить про украинскую территорию - будто тараканьи коконы или растекшееся на жаре дерьмо описывать. После безумия майдана, после массового убийства в Одессе, после «выборов», после авианалетов и убийств женщин и детей, после искренних воплей в инете о «ватниках» и «колорадах»...

А после погрома вокруг посольства, после министра-матершинника, после пыток и убийств журналистов, после всей этой дряни и безумия - будто грань какая-то перейдена.

Не надо больше разговоров. Давить надо гадину. Какими способами и методами - не мне решать. Но давить ее надо начисто, безжалостно, без эмоций и колебаний. Выдергивая вождей из всех дыр, куда они забьются - по образцу «моссада». Проводя населению долгую и трудную денацификацию по примеру германской. Не стесняется своих комплексов - включая стратегические. Не жалейте их больше, мой президент. Не стоят они того...

Это мое оценочное мнение. И я полагаю, что оно истинно.

А говорить про Укроганду, страну поросенка Хунтика и его веселых друзей - противно.

P.S. Почему-то опять возникает вопрос "что же, танки вводить?" Дорогие мои, есть масса иных методов, которые, кстати, так любит использовать западный мир.

Впрочем, если независимая страна Южная Осетия, которая признала Луганскую республику, поделится с ней танками, ПВО и системами залпового огня (как известно, их у Южной Осетии очень-очень много) - то при чем здесь Россия?

Так же как Россия не в ответе за добровольцев.

Українці повертають Лук'яненку книги через його висловлювання про Майдан 4 березня, 2014 - 15:08

Українці поштою повертають російському письменнику-фантасту Сергію Лук'яненку його книги, відповідаючи на його "заборону" перекладати книги українською.

« ... Я зайшла на пошту, вибрала містку коробку і поклала туди всі знайдені будинку книжки Сергія Лук'яненко, щоб відправити йому назад ... здається логічним, щоб книги Сергія Лук'яненка в смітник викинув сам Сергій Лук'яненко. Що йому ще залишиться, якщо прийде багато бандерольок від бандерівців? Особливо, якщо кожну на форзаці підписати «книга повернута назад автору за причиною (ваш варіант)». Так от, хочу вам розповісти історію про жінку з пошти, яка пакувала посилку. Ми з нею не відразу знайшли спільну мову. Як мінімум я поводила себе дивно, не хотіла вказувати зворотну адресу (зійшлися на І.О. Пупкіна / до запитання / індекс відділення).

Черга була довга, бланки не відразу і не ті і помилково заповнені, жінка пояснювала примхливій черзі, що вона дуже старається і за дуже маленьку зарплату ... У підсумку забрала мою посилку, подивилася вміст, подивилася адресу і запитує: «Ви серйозно? Письменникові це відправляєте? Лук'яненку?» Я засмутилася, вся конспірологія і старання не залишити відбитки пальців - все дарма. Мене розсекретили. І тут жінка говорить таке: «Вперше шкодую, що у мене немає його книг. І зарплата подібні посилки не дозволяє. Так би я йому все відправила. Все. Назад. Щоб він зрозумів, як він особисто мене образив».

Хлопці, кому дозволяє зарплата і хто ще не викинув книги Лук'яненка, сходіть на пошту, відправте парочку ще й за цю жінку», - пише в соціальній мережі українка Ольга Закревська.

Нагадаємо, відомий російський письменник Сергій Лук'яненко заборонив перекладати свої книги українською мовою через події в Україні.

" ... Якщо хоч одна з письменницьких «персон», що славила Майдан і «майданутих», які пишуть при тому російською і друкуються в Росії, захоче з'явитися на російських конвентах - я буду проти. Захоче публікуватися в Росії - докладу всіх зусиль, щоб перешкодити. Будьте послідовними, мерзотники! Я відтепер в Україну не їжджу, в українських конвентах не беру участі, перекладати свої книги українською забороняю", - написав він у своєму ЖЖ.

За матеріалами: Хартыя 97

Like

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Уолл.

Yasnodark/Чернетка12
Жанр	Фэнтези
Сайт	josephinewall.co.uk

Жозефи́на Уо́лл (англ. Josephine Wall, май, 1947, Суррей, Великобритания) — современная британская художница в стиле фэнтези и скульптор.

Биография[ред. | ред. код]

Художница Жозефина Уолл родилась и живёт в Великобритании. Родилась в мае 1947 года в небольшом английском городке Фарнхэм (Суррей, Великобритания) в семье профессора-филолога. Живопись рано вошла в её жизнь, уже с четырех лет любимым занятием девочки было рисование. Она и теперь любит вспоминать, какой испытала восторг и счастье, когда в детстве ей подарили большую коробку восковых мелков. Родители поддерживали увлечение девочки живописью, которой она рано начала заниматься профессионально. Уже в 16 лет Жозефина продала свою первую картину.

Художественное образование Уолл получила в Борнмутском колледже, который окончила в 1967 году. Ещё в период учебы она стала выставлять свои работы (в основном это были пейзажи) в местных галереях. Первые её работы, появившиеся на выставке в Лондоне в 1968 году, привлекли внимание публики своеобразием пластики и яркостью красок, а ведь это были всего лишь небольшие бабочки и стрекозы.

Творчество[ред. | ред. код]

После окончания колледжа молодая художница попробовала свои силы в дизайне, росписи одежды и обуви, создании красочных витражей и росписи по стеклу. Кроме того, Жозефина Уолл занималась созданием глиняной посуды, дизайном и росписью керамики, создавала небольшие скульптурные композиции с мифологическими существами, животными и насекомыми, а также создала свою линию одежды. Её работы с успехом экспонировались в Англии, а в 1974 году были представлены на выставках в Токио и Тегеране. В следующем году у Жозефины Уолл в Суиндоне прошла первая персональная выставка. Вскоре выставки художницы стали проходить регулярно, а издательства стали заключать с Жозефиной договоры на репродуцирование её картин и издание альбомов. Картины Жозефины Уолл выставляются на ежегодной выставке в Лондоне, проводимой «Обществом Искусства Воображения», в котором она состоит, а также в галереях на всем протяжении юга Англии от Корнуолла до Кента. В последнне время работы Жозефины Уолл стали очень популярны в США, Европе, России. В последние годы репродукции картин художницы в ряде некоторых стран выпускаются на открытках: например, в России фирмой «Арт-Дизайн» была выпущена серия открыток под общим названием «Зачарованные миры Жозефины Уолл».

Художница образно разделяет свои живописные работы на несколько циклов («миров»): «Воздух и вода» («Air & Water»), «Феи» («Fairies»), «Богини» («Goddesses»), «Сюрреализм» («Surreal»), «Последнее веяние» («Latest Retease's») (новые картины). Кроме того, ею создана интересная серия «Знаки Зодиака» («Zodiac»). Все картины художница на своем сайте сопроводила очень образными описаниями.

Первые картины Жозефины Уолл написаны главным образом под влиянием Артура Рэкема, с меньшим влиянием художников-сюрреалистов, таких как Магритт и Дали, а также романтизма прерафаэлитов.

Жозефина Уолл работает в основном с акриловыми красками, которые позволяют ей рисовать быстро и создавать различные цветовые и текстурные эффекты. На одну картину уходит в среднем 2-4 недели в зависимости от размера и предмета рисования. Её излюбленным сочетанием является смесь ультрамарина с жженой умброй. Обычно работу над картиной Жозефина Уолл начинает с серии зарисовок, в которых обыгрывается композиция, происходит творческий поиск сюжета и подбор цветов. Художница никогда не пользуется карандашами, не рисует эскизов. В большинстве случаев художница черпает вдохновение в природе, чьим яростным защитником она является. Также темами для картин художницы часто становятся мифологические сюжеты, легенды, истории о звездах и созвездиях.

Семья[ред. | ред. код]

Жозефина Уолл живёт с мужем Бобом на юге Великобритании в графстве Дорсет в собственном доме со студией, у неё трое детей и восемь внуков.

Картины[ред. | ред. код]

Ранние картины

(неполный перечень)

«Snow world on lotus lily» («Снежный мир на лилии лотоса»)
«Sunset Pool» («Озеро заката»)
«Mystical tree» («Мистическое дерево»)
«Evening Glow» («Вечерний жар»)
«Corfe Castle» («Замок Корфе»)
«Олень и туманный холм»
«Слёзы луны»
«Древо других земель»
«Весна в Париже»
«Мерлин»
«Легенда»
«Воспоминания»
«Мечты из трубки»
«Бродяга»
«Полёт времени»

Цикл «Воздух и вода» («Air & Water»)

«Flight of Aquarius» («Полёт Водолея» («Полёт на Единороге»))
«Dreams of Atlantis» («Сон Атлантики»)
«The Discovery»
«Lilac Dreams» («Сиреневые мечты»)
«Flight of the Lynx» («Полёт рыси»)
«Shared Treasure»
«Wings» («Крылья Единорога»)
«Astral Voyage» («Астральное плавание»)
«Lady of the Lake» («Леди озера»)
«Andromeda's Quest»
«Call of the Sea» («Зов моря»)
«Butterfly Princess» («Принцесса бабочек»)
«Twilight Angel» («Сумеречный ангел»)
«Starship» («Звёздный корабль»)
«Dragonship» («Дракон-корабль»)
«Flight of Wonder»
«The Journey» («Путешествие»)
«Abi's Shell»
«Waiting» («Ожидание»)
«Feathered Friends»
«Vision Seeker» («Ищущий видения»)
«Saved From the Hounds»
«Snow Flake» («Снежинка»)
«The Dryad and the Dragon»
«Golden Slumbers» («Дремлющее золото»)
«Flight to Freedom» («Полёт на свободу»)
«Mer Angel»
«Voyage to Murrlis Sea» («Путешествие к морю Муррлис»)
«Undine» («Ундина»)
«For the Love of a Mermaid» («Любовь к русалке»)
«My Saviour of the Seas» («Хранитель моря»)
«I Saw 3 Ships» («Я видел три корабля»)
«Love is in the Air» («Любовь в воздухе»)
«Space Maid»
«Thirst for Knowledge»
«Horizons»
«Harp Angel» («Арфа ангела»)
«Weep for the World» («Плач по миру»)
«Bluebird»

Цикл «Феи» («Fairies»)

«An Even Smaller World» («Меньший мир»)
«Bubble Flower» («Пузыри цветов»)
«Ferry to Fairyland»
«Tigermoth» («Тигр-бабочка»)
«Time Flies» («Время летит»)
«Nature Boy» («Мальчик природы»)
«Butterfly Tree» («Древо бабочек»)
«Caught by a Sunbeam»
«Surprise Visitors»
«Titania and Oberon» («Титания и Оберон»)
«Fairy Tales» («Фея сказок»)
«Catching Wishes» («Ловя пожелания»)
«Light of the Rose»
«Fairy Lights» («Фея света»)
«Moss Maiden»
«Enchanted Manor»
«Fairy Bubbles» («Фея пузырей»)
«Race You to Fairyland»
«Sir Lanval's Dream» («Сон сира Ланвала»)
«Enchanted Snow Globe»
«Rainbow Fairies» («Феи радуги»)
«Fairy's Fairy» («Фея феи»)
«Oak Fairy» («Сказ дуба»)
«Beachcomber Fairy» («Фея волны»)
«Where Moonbeams Fall» («Лунные лучики»)
«Silken Spells» («Шелковистое заклинание»)
«Magpie Fairy» («Фея-сорока»)
«I think I saw a fairy» («Я думаю, что видел фею»)
«Surfer's Dream» («Летящая по волнам»)
«The Wood Fairy» («Лесная фея»)
«Up and Away» («Вверх, вверх и прочь»)
«The Enchanted Forest»
«Enchantment»
«Fantasy in Blue» («Фантастический синий»)
«Fly me to the Moon» («Полёт на Луну»)
«Catch a Falling Star» («Поймай падающую звезду»)
«Fairy Ear Wings» («Фея справедливости»)
«Wisteria Moon» («Под сиреневой луной»)
«The Elementals» («Элементали»)
«Magic Moment» («Магический момент»)
«Mer fairy» («Морская фея»)
«Gossamer Magic» («Простое волшебство»)

Цикл «Богини» («Goddesses»)

«No More»
«Breath of Gaia» («Дыхание Геи»)
«Queen of the Night» («Королева ночи»)
«The Spirit of Flight» («Дух полёта»)
«Psyches Dream» («Мечта души» («Сон Психеи»))
«Rainbow Girl 2»
«Dance of all Seasons» («Танец всех сезонов»)
«Natures Guardian Angel» («Ангел-хранитель природы»)
«Princess of Light» («Принцесса света»)
«Angel Melodies» («Ангельская мелодия»)
«Polar Princess» («Полярная принцесса»)
«Leda and the Swan» («Леда и Лебедь»)
«Earth Angel» («Земной ангел»)
«Wings of Love» («На крыльях любви»)
«Aurora (painting the dawn)» («Богиня Аврора, рисующая утреннюю зарю»)
«Dragon Charmer» («Зачарованный дракон»)
«Starscape» («Мыс звёзд»)
«Luna Landra» («Луна Ландра»)
«Child of the Universe» («Ребёнок Вселенной»)
«Daughter of the Deep» («Дитя глубины»)
«Flora» («Флора»)
«Heart and Soul» («Сердце и душа»)
«Iris - Keeper of the Rainbow» («Богиня Ирис, хранительница радуги»)
«Moon Goddess» («Богиня Луны»)
«Wood Nymph» («Лесная нимфа»)
«Crystal of Enchantment» («Магический кристалл»)
«Minerva's Melody» («Мелодия Минервы»)
«Lady Galadriel» («Леди Галадриэль»)
«My Lady Unicorn» («Леди Единорог»)
«Spirt of the Elements» («Дух элементов»)
«Spirit of Winter» («Дух зимы»)
«The Three Graces» («Три грации»)
«Peacock Daze»
«Sadness of Gaia» («Грусть Геи»)
«The Presence of Gaia» («Присутствие Геи»)
«Daydream Believer» («Верящая в мечты»)
«Serendipity» («Интуиция»)
«Snow Queen» («Снежная королева»)
«Hyacinth» («Гиацинт»)
«Honeysuckle» («Цветы жимолости»)
«Periwinkle» («Барвинок»)
«Pansy» («Анютины глазки»)
«Hope Springs Eternal» («Надежда умирает последней»)
«Wind of Change»
«Kiss of Life» («Поцелуй жизни»)
«Magic» («Магия»)
«Diana» («Диана»)

Цикл «Сюрреализм» («Surreal»)

«Bubble World» («Мир пузырей»)
«Dragon Dancers» («Танец дракона»)
«The Enchanted Flute» («Зачарованная флейта»)
«Seasons of Life» («Времена жизни»)
«Winter Dreaming» («Зимние сновидения»)
«Prelude to a Kiss» («Прелюдия к поцелую»)
«Alternative Reality» («Альтернативная реальность»)
«Doorway to the Stars» («Двери к звёздам»)
«Fantasy» («Фантазия»)
«Fantasy Wedding» («Фантазии свадьбы»)
«Ice and Fire» («Лёд и пламя»)
«Nautilus» («Наутилус»)
«Ocean of Dreams» («Сон океана»)
«The Magic Spinning Top» («Волчок»)
«Freedom» («Свобода»)
«Gypsy Moth» («Непарный шелкопряд»)
«Over the Moon»
«The Dryad and the Dragonfly» («Дриада и дракон»)
«Macarthur Park»
«Chameleon» («Хамелеон»)
«Dreams of Camelot» («Мечты Камелота»)
«Cirrius Tales Parade»
«Bubble Tree» («Дерево пузырей»)
«Once in a Blue Moon» («Голубая луна»)
«Bridge of Hope» («Мост надежды»)
«Millenium Tree» («Tree of Peace») («Дерево-тысячелетие» («Древо мира»))
«Sweet Synergy» («Сладкое взаимодействие»)
«Untold Story» («Невыразимая история»)
«Winged Vision»
«Bygone Summers» («Прошлое лето»)
«The Water Jug»
«Key to Eternity» («Ключ к вечности»)
«Tree of Wonders»
«Tree of Reverie»
«Soul of a Unicorn» («Душа Единорога»)
«Stairway of Dreams» («Лестница грёз»)
«Reflections of Winter»
«Underworlds»
«Whispers» («Шёпот»)
«Dryad and the Treespirit» («Дриада и Дух дерева»)
«Dewdrop Dancers»
«Dance of Dreams» («Танец мечты»)
«Through The Eyes Of A Child» («Глазами ребёнка»)
«Natures Embrace» («Объятия природы»)
«Leaf Child» («Лист ребёнка»)
«Random»

Цикл «Знаки Зодиака» («Zodiac»)

«Aries» («Овен»)
«Taurus» («Телец»)
«Gemini» («Близнецы»)
«Cancer» («Рак»)
«Leo» («Лев»)
«Virgo» («Дева»)
«Libra» («Весы»)
«Scorpio» («Скорпион»)
«Sagittarius» («Стрелец»)
«Capricorn» («Козерог»)
«Aquarius» («Водолей»)
«Pisces» («Рыбы»)

Другие картины (разных лет)

(неполный перечень)

«Sunset rhapsody» («Рапсодия заката»)
«Shell child» («Дитя раковины»)
«Wish in gona star» («Дотянуться до звезды»)
«Dreamscape» («Фантастический ландшафт»)
«The red hat» («Красная шляпа»)
«Magic Lantern Tree» («Волшебное дерево фонаря»)
«Passing of Time» («Путешествие во времени»)
«Celestial» («Небесный»)
«Bygone Melodies» («Прошлые мелодии»)
«Butterfly Goddes» («Бабочка-богиня»)
«Baby in Flower» («Малыш в цветке»)
«Flower bed» («Цветочная кровать»)
«Transformation» («Преобразование»)
«Dress of Day Dreams» («Платье дневных мечтаний»)
«Lion heart» («Львиное сердце»)
«Watchful warrior» («Осторожный воин»)
«Intention to seduce» («Намерение обольстить»)
«The Storyteller» («Рассказчик»)
«Seashell Maidens»
«Mardi Gras»
«Elizabeth's Dream»
«Афродита»
«Встреча с Единорогом»
«Паутинка и чертополох»
«Свадьба Нептуна»
«Принцесса-амазонка»
«Красавица и Чудовище»
«Спящая красавица»
«Русалка и принц»
«Белоснежка»
«Ароматные воспоминания»
«Волшебная шкатулка»
«Леди Годива»
«Дар королю Артуру»
«Спасая Икара»
«Святой Георгий и дракон»
«Свадьба»
«Космический поцелуй»
«Первый полёт»
«Ваша леди-корабль»
«Когда дует ветер»
«Древо дня и ночи»
«Шляпа мечты»
«Наконец-то дождь»
«Когда-то давно»
«Бабушкина шляпа»
«Лесные помощники»
«Беглецы»

Цикл «Последнее веяние» («Latest Retease's») (новые картины)

(неполный перечень)

«Masque of Love» («Маска любви»)
«Forest Friends» («Лесные друзья»)
«Tree of 4 Seasons (revisited)» («Дерево четырёх сезонов»)
«Echo» («Эхо»)
«Bubble Power» («Сила пузыря»)
«Palette of Memories» («Палитра воспоминаний»)
«Dreaming in Colour» («Цветные мечты»)
«The Phoenix» («Феникс»)
«Woodland Wonder» («Лесное удивление»)
«Finders Keepers»
«Sweet Briar Rose Fairy» («Милая фея на колючем кусте роз»)
«Calling» («Зов»)
«Angelee's Angel» («Ангелы Энжели»)
«After The Fairy Ball» («После волшебного бала»)
«Spirit of the Forest» («Дух леса»)
«The Race» («Гонка»)
«Time Talk» («Время говорить»)
«Tiger Lily» («Тигровая лилия»)
«Summer Breeze» («Летний бриз»)
«Adrift» («По течению»)
«Sea View» («Вид на море»)
«Guinevere» («Джиневра»)
«On a Bat's Back I do Fly» («Я лечу на спине летучей мыши»)
«Birth of a Unicorn» («Рождение Единорога»)
«Moonlit Awakening» («Лунное пробуждение»)
«Xavieria's Dream» («Мечты Ксавии»)
«Ripples» («Рябь»)
«Snow Angel» («Снежный ангел»)
«Ride The Dream» («Поездка мечты»)
«Unicorn Kiss» («Поцелуй Единорога»)
«Light The Way» («Освещение пути»)
«Tranquility» («Спокойствие»)
«Goddess Between Realms» («Богиня между королевствами»)
«Spirit of The Ocean» («Дух океана»)
«Hat of Timeless Places» («Шляпа мест вне времени»)
«Росинка рассвета»
«Путь глицинии»
«Потерянный корабль»

Ссылки[ред. | ред. код]

Шаблон:ВП-порталы

«Лангольєри» (Langoliers) – музичний гурт, створений в 2009 році в місті Косів. Стиль – альтернатива з елементами фолку. Перший альбом (Мімікрія) гурт випустив в 2013 р., спільно з реп проектом Sensar. В 2011-2013 рр. Гурт грав акустичну музику.

Лангольєри тісно співпрацювали з реп проектом Sensar, Надвірнянським гуртом Aneurysm та Гуцулами з міста Косів.

Склад учасників:[ред. | ред. код]

Лис Роман – гітара, вокал

Рубанюк Олександр – бас

Бондаренко Олександр – гітара

Гордій Андрій – барабани

Відео:[ред. | ред. код]

ЛАНГОЛЬЄРИ - Раз пішов я до Косова (Гуцули кавер)- https://www.youtube.com/watch?v=wuknrtfbWqA

SENSAR feat. ЛАНГОЛЬЄРИ - Косів (акустика) "Лудинє-фест" 2012 - https://www.youtube.com/watch?v=9752nt7O-OY

SENSAR feat. ЛАНГОЛЬЄРИ - Довбуш (відео) - https://www.youtube.com/watch?v=RpYRQxkFL3c

Посилання:[ред. | ред. код]

http://sensar.kosiv.biz/296/

http://sensar.if.ua/67/ Wikimedia Foundation Executive Director Transition Team/2016/Community input < Wikimedia Foundation Executive Director Transition Team‎ • 2016

The Wikimedia Foundation Executive Director steering group needs your input. We are looking for more than only our own perspective and we want to invite you to share your thoughts and ideas about what kind of ED is needed to lead the Wikimedia Foundation.

In preparation for the ED search we need to define what kind of people we looking for. Is it a specialist or a generalist; background in technology, communication or economy; which characteristics are important, which are not? Board and executives created first and rough collections of aspects a job description may include. These collections need to be merged, rethought and refined, and we want to ask three questions, which we we think help us to get better understanding of the community’s various opinions and expectations, because they are important for the search.

Зміст

   1 Board's collection
   2 Executives’ collection
   3 Our questions
   4 Your answers
       4.1 1. Main competences
       4.2 2. Background
       4.3 3. Pitfalls
       4.4 Please modify the Russian text of the survey

Board's collection

Management experience and skills

   Experience in leading an organization as ED or CEO, very preferably an NGO or F/L/OSS (Free/Libre/Open Source Software) organization, with 250 people or more
   Proven track record of establishing and executing on strategy (preferably in a global environment)
   10-15+ years experience managing progressively larger departments or organizations
   Strong communication skills (and EQ)
   Preferably experience or knowledge relevant to organizations that deliver knowledge to the public
   Experience in working with different cultures preferable

Personal characteristics

   Curious and willing to learn (with respect to community, collaboration, etc.)
   High commitment to a participative approach, transparency, and free knowledge
   Ability to seek strategic, not reactive, solutions
   High commitment to diversity

Special expertise

   Experience in working in a cooperative/participative environment
   Experience in working in knowledge-intensive environment
   Relevant graduate degree, such as an MBA in non-profit governance
   Preferably, a Wikimedia contributor or some other relationship with WMF or its projects

Executives’ collection

Professional Experience

   Experienced in leading large, global organizations
   Ambassadorial and diplomatic; ability to deftly navigate the considerations of our 90+ global affiliates
   Excellent operational experience; internal operations, as well as with global operations;
   Pragmatically managing and developing the internal resources of the organization
   Fundraising experience; ability to lead in major development and donor relations
   Community management experience; ability to map out a strategy for engaging and growing our global volunteer community
   Leadership experience; ability to create stable environments, empower people and teams
   Strategic thinker; clearly defining a process, staying the course making course adjustments as necessary
   Ideally understands technology, but does not need to be a technical leader on their own

Communication Skills

   Excellent communicator; across the organization, as well as with the public
   Magnetic personality; a natural communicator and speaker that can inspire and convey our values/mission
   Strong presence that can passionately articulate a vision for our work and organization that goes beyond our identity as a website

Team Building/Management Skills

   Supports his/her direct reports; creating unity, trust
   Proven track record for building great teams (can properly evaluate people, make good hires)
   Big picture thinker, not a micromanager
   Comfortable having power and sharing power

Other possible qualifications

   MBA (e.g., nonprofit MBA) or relevant professional experience
   Technical or engineering experience
   Product or user-centric program development experience

Our questions

   What are the three most important competencies and skills that are required to lead the Wikimedia Foundation?
   Will the right candidate come from a tech company, a media company, an NGO, Open-Source, GLAM, research, or educational institution...?
   What are three pitfalls we should avoid?

Your answers 1. Main competences

   In terms of the Civil Service framework (see talk page or here) I would suggest the top three (one in each group) are

       Making effective decisions
       Leading and communicating
       Delivering at pace

           Rogol Domedonfors (talk) 21:04, 18 April 2016 (UTC)

               I strongly disagree with Rogol Domedonfors. The attributes which the Civil Service seeks are those suitable for leadership of a secretive, highly-resourced, hierarchical employer, where authority and resources are controlled at the top. In the civil service model, power and resources are delegated to an lower level by command and control mechanisms. These are almost precisely the worst attributes for leadership of Wikipedia projects.
               Wikipedia is built and driven by community of volunteer editors who collaboratively create the content, making decisions transparently and by consensus. The core competency required of a WMF ED is the ability to offer leadership which will build consensus. That requires trust and transparency, which are built on communication skills (especially listening), shared values, and sufficient humility to own up to and recover from errors ... and above all it requires experience and commitment to consensus decision-making.
               Note that this skillset is possessed by the most effective editors: those who can't listen with open mind experience the collaborative environment as hostile; those who can't admit errors generate conflict; those who lack humility become exasperated by people with less skill, while those who don't share the fundamental values of Wikipedia are unable to even understand why the previous points matter. --BrownHairedGirl (talk) 09:54, 2 June 2016 (UTC)

Perhaps the most important task of the new Executive Director will be to restore the trust of the volunteer community in the Foundation. So what I'd look for is a candidate's ability to use a leadership position, in words and in actions, to instill confidence that the Foundation's agenda is driven by the needs of the community that builds the project. That obviously requires communication skills, in particular the skill of listening with an open mind. --Lambiam 22:45, 25 April 2016 (UTC)
I second that. Restoring trust of the volunteer community should the highest priority of the WMF as a whole, just after keeping the light on. However, the main cause of distrust is not the staff nor the ED, but the board. Regards, Yann (talk) 16:43, 26 April 2016 (UTC)
Thirded. We need somebody who supports and understands being an editor. To understand being an editor it is pragmatically necessary to actually be one! If they are not, it is inevitable that there will be future clashes that further erode editor trust and confidence in the WMF as a whole. Part of the problem is that the traditional concept of a leader, as one who makes decisions largely on their own personal judgment, is counter to the consensus-based culture around which Wikipedia's been built. We need somebody who's a hybrid. Somebody who knows that part of their decision-making tools is the ability to consult the community. And they need to be brave enough to do it for issues that would affect editors. I see this type of engagement as helping match the Board's "High commitment to a participative approach, transparency, and free knowledge" criteria. The absence of a matching transparency item from the Executives' criteria is worrisome and it needs to be considered as a "Communication Skills" item. Jason Quinn (talk) 19:23, 27 April 2016 (UTC)
Restoring trust is vital. But this should not be done by clever rhetoric alone. Only actions that undo some of the Founation's former errors, and that clearly demonstrate that in the future the Foundation can and will listen to the volunteers. This can only be done by someone with a solid track record of solid unpaid voluntary work in a non-profit where their skills have been acknowledged and reported. Kudpung (talk) 00:53, 28 April 2016 (UTC)
Personally, I think the new ED should have the following competencies:
Building consensus
Thinking long-term
Understanding online communities

       At least those would be a good start. Kaldari (talk) 23:14, 28 April 2016 (UTC)

   One way I have been thinking of communication skills in the new ED is the ability to say, genuinely and when appropriate:
       "I'm sorry"
       "I made a mistake"
       "I don't know"

           Libcub (talk) 18:28, 29 April 2016 (UTC)

   These three seem to be the musts for me:
       Leader of the team. Not just a leader who imposes their vision, but also a person capable to lead the team of C-levels.
       Good communicator who can communicate both online (with community) and offline (with staff). By the way, communication also includes listening.
       Strategic thinker: strategic thinking is something we desperately need.

       NickK (talk) 22:45, 29 April 2016 (UTC)

   Should be able to lead a big non profit organization in tech and education. Personal characteristics: We don´t need an ED who will run the show alone, he/she could hire staff for communication and strategy tasks, who will advice the ED. I mean en:Staff (military). --Goldzahn (talk) 14:18, 1 June 2016 (UTC)

   In selecting collaborators / supporters c-workers (paid and unpaid) we mostly tend to recruit people who remind us of ourselves. Sometimes that makes sense. Often it really doesn't. For any top job you need someone who knows their strengths and their weaknesses and who is smart enough to select collaborators with complementary sets of strengths and weaknesses. If they have a track record that demonstrates these insights ... that would be good. Charles01 (talk) 22:44, 1 June 2016 (UTC)

   Sometimes wiki contributors aka editors act as though they think wiki contributors are the most important people in the wiki-world. They really are not. Nor is the executive director. Wikipedia contributors are volunteers. You cannot tell them what to think and should not wish to but .... hell, we need to hear from somewhere a little more about focusing on wiki-users / readers, be they casual or deep digging. There is a need for someone to sell effectively to wiki contributors the importance of "customers" - without coming across as a simple salesman, of course ..... If we forget about our "customers" and think only of ourselves (and our fellows) as contributors, we hasten the time when the project will ossify, shrivel and .... we don't want to go there Charles01 (talk) 22:44, 1 June 2016 (UTC)

       I agree that we need someone who will impress on editors the sensitivities of our readership, that we must be more outward-looking and less focused on Wiki as if it's our own personal preserve. The patrollers and taggers do essential work but should not be loose guns. They need to keep the readership in mind and not create unsightly, over-tagged articles. And they should know what they're talking about from personal efforts in the area they're patrolling, like NGOs and organizations in the South. Often an organization's own website and affiliated organizations are the best anyone can do except for a couple independent references. Do policy articles reflect this? Patrolling can get insulting for no good reason. More focus on the customers' perceptions is needed.(User talk:Jzsj) 06:54, 2 June 2016 (UTC)

2. Background

There is no single answer to this question, since we do not exactly have a queue of suitable candidates at the WMF office in SF, and likely the choice will be from a (very) limited number of candidates. Any background might in principle work. However, aside from that, IMO background in research or educational institution is preferable. We are certainly not a commercial company, and what we are doing is the closest to the educational activity. Especially in the situation when we have currently no strategic plan, it still needs to be worked out, and the ED will be tasked to implement this strategic plan - we need enough flexibility and ability to work with very diverse backgrounds which are best found in education and research.--Ymblanter (talk) 19:16, 17 April 2016 (UTC)
Wikipedia is still the flag ship of the movement. I think that a background from the world of education / GLAM would be beneficial in order to see the whole of Wikipedia, from the individual who is editing, from the question of quality content, to the actual recipient. In comparison to that, software engineering or FLOSS or free content etc., fundraising seems to be something more instrumental and something that should be the primary expertise of the departments in question. And, as the movement is fueled mostly by volunteers' work, experience in such an organisation would be of the utmost importance. Ziko (talk) 19:20, 17 April 2016 (UTC)
I subscribe to Ziko's point of view in general, but I arrive at a different end because, in fact, Wikipedia is a major player in media, not in education or in GLAM; it never will be the latter. A bio from the field of tech by far is not enough, as we just have learned. Techies are inclined to make everything a technical problem, losing grip of the social aspect of things. Wikipedia needs someone who understands the development of media on an international level and on a big scale as well as the technology behind it. So, I think, experience in publishing, or journalism would be a necessary prerequisite for filling the vacancy. After all, we deal with information, and you have to understand how the infosphere works and develops in order to make the right strategic decisions. You will not find someone with an expertise like this in education, in the academia, museums, etc. because these are quite different worlds apart from ours and, indeed, from us as Wikipdians.--Aschmidt (talk) 23:12, 24 April 2016 (UTC)
I think this is the wrong question. We need an Executive Director who can understand Wikipedia in all its complexity and with all its sensitivities, and who can be trusted not to have a hidden agenda and seek glory, but is purely motivated by their love for the project. Such a person can have all kinds of background. Actually, other things being equal, I'd prefer a candidate with a variegated background. --Lambiam 22:53, 25 April 2016 (UTC)
Again, I agree with Lambiam here. The background is secondary to the capabilities of the ED lead a WMF trusted by all volunteers. Regards, Yann (talk) 16:45, 26 April 2016 (UTC)

   Concurring largely withLambiam. Wikipedia isn't so important that its CEOs need to be on the front cover of TIME. FLOSS experience would be valuable, but a background in maximum-profit oriented organisations such as Apple, Google, banking, other financial sectors and health insurance companies, etc, should be met with a significant amount of scepticism. Kudpung (talk) 01:06, 28 April 2016 (UTC)

   I suggest that rather than "Ideally understands technology" the ED must have technical experience. Tech proficiency is currently written as optional for the Executive criteria and at best implicit in the Board criteria (via the F/L/OSS experience item). This is a major mistake as it could let somebody through who is tech illiterate. That said, I do not think this tech experience must be demonstrated by a professional background. The ED is a management position (they manage the organization) so management experience is more important. So, as long as the candidate is literate in the language of computer hardware and software (especially the languages of modern web development) it counts. This literacy might be through private self-learning. An assumption professional tech experience directly correlates with tech competency is not very strong. I know many people who are awesome web developers but have never worked as a web dev. Conversely, I've seen some professionals who have questionable ability. In the end, since the WMF is driven by tech, the ED needs to know tech. The ED and CTO, for instance, should be able to communicate more deeply than budget requests and allowances. Jason Quinn (talk) 06:48, 28 April 2016 (UTC)

   There is no suitable background as Wikipedia movement hardly fits into what we can expect from a potential candidate (unless he/she is a unicorn). The least appropriate background is easy to define, it is a tech person from a Silicon Valley for-profit non-FLOSS IT company. For the most appropriate background, any combination of the following experiences would be appropriate: non-profit management, FLOSS movement, education or GLAM experience, experience with online media, international experience. Of course it is next to impossible to find a candidate with all of these experiences, but in principles a candidate with some of these experiences should fit — NickK (talk) 08:45, 29 April 2016 (UTC)

   I second [[User:NickK|NickK]'s definition of the worst background candidate, and I share Lambiam's preference for a variegated background.

   However, I think it is mistaken to try to list a set of desirable backgrounds. I would prefer to assess to what extent a candidate's background nurtures the personal attributes required by the Wikipedia community. For example, a background would rate better if it valued:

       knowledge, rather than physical product
       voluntarism, rather than profit or salary
       collaboration, rather than control
       long-term relationships, rather than short-term
       transparency rather than secrecy/confidentiality
       public service, rather than private benefit
       diversity, rather than homogeneity
       values rather than ambition

   That list is not exhaustive, but it gives some pointers to how to whether a background was one in which the skills required for WMF would be successful. This allows the selection panel to consider candidates from backgrounds it might not previously have considered. --BrownHairedGirl (talk) 10:49, 2 June 2016 (UTC)

3. Pitfalls

   An obvious pitfall: do not try to hire a manager who was successful in an area where required skills are not compatible with our mission (example: a for-profit company).--Ymblanter (talk) 19:32, 17 April 2016 (UTC)

       Do not look for a unicorn and be flexible: Be prepared to shift some of the desired competences of the future ED to staff, board, and, well, community. Be prepared that not all things would be working ideally but have a list of things which must be working in any case.--Ymblanter (talk) 19:35, 17 April 2016 (UTC)
       (one more to come to make it three)
       Seconded. Avoid MBAs without primarily a non-profit background. Any candidate with a for-profit background will be carrying with them a for-profit mindset, conditioned by years of thinking that way. They'll put too much emphasis on growth and increasing revenue, uh, donations, while paying too little attention to sustainability. Jason Quinn (talk) 20:16, 27 April 2016 (UTC)

Don't be overly focused on technology experience. I was 60-70% persuaded in the last ED search that the WMF needed a strong "product technologist", which was then the key part of the brief. However, my view now is that the ED must have the particular kind of leadership, management and communications skills that work in our movement. The hypothetical CTO can develop the "product vision" and even without one the WMF Tech teams can do quite a good job working from bottom up. Ultimately though the WMF is not a pure "tech" organisation and shouldn't be led like one. Chris Keating (The Land) (talk) 17:42, 18 April 2016 (UTC)
Look outside the Silicon Valley echo chamber. Don't confine your search to the "usual suspects". Don't rely on the usual search agencies, for whom WMF is not the usual sort of customer. Rogol Domedonfors (talk) 17:11, 22 April 2016 (UTC)
Appoint for the future, not for the past. In particular don't just look for qualities that might have resolved whatever issues you may have identified with the previous incumbent. Articulate where you want the Foundation to be in three, five or however many years out you're looking, and select someone who you believe can achieve, or grow into, the role you need; don't just look at what you think you needed last year. Rogol Domedonfors (talk) 21:26, 23 April 2016 (UTC)
Don't look at the post in isolation. Build a strong leadership team with complementary strengths. Rogol Domedonfors (talk) 21:26, 23 April 2016 (UTC)
Don't confine your search to people already familiar with, or embedded in, the Wikimedia projects. Anyone of the calibre you're looking for will be aligned with the mission and its future broadly considered rather than looking backward to any particular historical way of doing things. Rogol Domedonfors (talk) 21:28, 24 April 2016 (UTC)
Scaleback the emphasis on "engaging and growing our global volunteer community". These endeavors must be quite expensive with questionable return on expenditure compared to other choices foregone. There needs to be a WMF culture shift away from "engage and grow the volunteers" to a "build it and they will come" strategy. By "build it", it just means "keep Wikipedia looking and running well". Readers (and therefore new editors) will use a site that runs well but I cannot stress enough that the interest in editing Wikipedia is mostly determined by social forces so spending money to combat things like "gender gap" or "editor decline", particularly in countries with pervasive internet access, is a fool's errand. Money spent on those items is not going to make a big enough dent to affect the sought outcome. The WMF and therefore the ED needs to start taking a laissez-faire approach whereby they ensure the site works well but so long as the site is not hostile to particular groups they are agnostic to the demographics who actually edit. Given the history of the WMF this would be something of a paradigm shift so it make take a moment to overcome a kneejerk response to it. Jason Quinn (talk) 20:16, 27 April 2016 (UTC) AMENDMENT: Preemptively I point out that I wrote "scaleback" which does not mean the same as "eliminate", although that possibility should be investigated as well. Jason Quinn (talk) 06:14, 28 April 2016 (UTC)

   Jason Quinn has said what I have also said in the other sections (they do overlap, don't they?). A profit/salary driven mindset would definitely be out of place here as well as someone who is expecting to spend half their time in airplanes, airport lounges, and 5-star hotels. People who are also more used to sitting in meetings, pretending to listen to everyone else then unilaterally deciding for their own agenda should be avoided. Someone is needed who is not afraid of, and who will do some real office work and who will treat their colleagues, and above all our tens of thousands of volunteers, as colleagues and not as an army of faceless, expendable minions. A suitable candidate may need to understand that however well they do the job, a 5-year stint at the top f the WMF might not be the best thing they would want or need on their CV when looking for their next step up.

   It needs someone who is able to recognise the ski;ls in other and delegate, but one who does not hand out responsibility (and salaries) willy-nilly and allow junior contractors and engineers to waste valuable time and funds on their own lost causes. Someone who is approachable by and accessible to the volunteers through talk pages, important meet-ups and Wikimania, rather than living in a land of blogs, Facebook, and Twitter.

   Their biggest challenge is going to be to recruit a new C-level component to repair (some) of the damage of the mass exodus caused by their predecessor. Maybe some of those exits were needed, but a huge amount of institutional memory went with them - all at once.

   Last but not least, it needs someone who understands that Wikipedias and their associated projects are knowledge bases - the WMF is an encyclopedia management team, not a software engineering company, and it's not (or not supposed to be) a socio-political NGO either. Kudpung (talk) 01:51, 28 April 2016 (UTC)

   It is better to have an ED who has less experience but is really enthusiastic about our mission and values than an ED with more experience but wrong mindset. We have (or should have, given the mass exodus) a strong C-level team, so it is important to have an ED who will be able to delegate things to other executives than make mistakes him/herself. If an ED is not a tech guru but eager to learn, it might be a bit difficult in the first few months but quite easy to manage. On the other hand, if an ED does not share our values and thinks of profits before people, we will not be able to change this mindset — NickK (talk) 11:56, 30 April 2016 (UTC)

   No one, who has never ever written an article in Wikipedia. No one, wo has ever worked for Google, Microsoft, Facebook and similiar companies. No one, who has relations. We need new faces. --Informationswiedergutmachung (talk) 22:46, 1 June 2016 (UTC)

       I don't see why we can't have someone who has contributed to Wikipedia (or any MediaWiki project for that matter). I personally would think that would be something we should look for since they would then have a preexisting connection with the movement and would be somewhat knowledgable. --MorbidEntree (talk) 22:52, 1 June 2016 (UTC)

   Tech experience not essential - a leader can lead and delgate and take input from tech savvy people. Need a person who understands people and volunteerism and improving morale and uptae of volunteers. This is the foundation all the rest relies on. Also someone with some familiarity with tertiary-level research and study who can look at the material on the wikis and understand how much improvement is needed. Casliber (talk) 03:41, 2 June 2016 (UTC)

Please modify the Russian text of the survey

Dear colleagues! Please make the following modifications to the Russian text of the survey. The all modifications, with one exception indicated with an asterisk, are orthographical. In these orthographical modifications, the differences are in bold. About the asterisked modification, it has two possibilities: the first is just orthographical and does not touch the meaning, the second changes both meaning and orthography (I suppose that the meaning of the first is wrong). now needed поможет нам лучше понять что, ожидает коллектив и сообщество поможет нам лучше понять, что ожидает коллектив и сообщество от сотрудников Фонда, его партнеров и доноров от сотрудников Фонда, его партнёров и доноров Время не ждет Время не ждёт на заполнение данного опроса дается только одна неделя на заполнение данного опроса даётся только одна неделя сообщить о нем другим сообщить о нём другим сосредоточить свое внимание сосредоточить своё внимание Основываясь на своем участии Основываясь на своём участии какой из трех следующих групп какой из трёх следующих групп OR каким трём из следующих групп * следует указать определенные характеристики следует указать определённые характеристики добавьте ее добавьте её В какой стране вы живете? В какой стране вы живёте?

Excuse me if I have chosen a wrong place for this error report. If you know a better place for it, please move my message here. And sorry for my English. Gamliel Fishkin 10:06, 2 June 2016 (UTC) Категорія:

   Wikimedia Foundation Executive Director Transition Team 2016

Навігаційне меню

   українська
   Yasnodark
   0
   0
   Обговорення
   Налаштування
   Бета
   Список спостереження
   Внесок
   Вийти

   Стаття
   Обговорення

   Читати
   Редагувати
   Переглянути історію
   Скас. спостереження

Ще

   Головна сторінка
   Поточні події
   Всі переклади
   Нові редагування
   Випадкова стаття
   Довідка
   Вавилонська вежа

Спільнота

   Форум Вікімедіа
   Поштові розсилки
   Запити
   Вавилон
   Звіти
   Дослідження
   Планета Вікімедіа

Поза вебом

   Зустрічі вікімедійців
   Події
   Афіліати руху
   Пожертвування

Друк/експорт

   Створення книги
   Завантажити як PDF
   Версія до друку

Інструменти

   Посилання сюди
   Пов'язані редагування
   Спеціальні сторінки
   Постійне посилання
   Інформація про сторінку
   Цитувати сторінку
   Link by ID

Іншими мовами

Додати посилання Шаблон:Xalq

   Цю сторінку востаннє змінено: 10:49, 2 червня 2016.
   Текст доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike; також можуть діяти додаткові умови. Детальніше див. Умови

[1] Динаміка населення островів архіпелагу Сіллі

[2] Архіпелаг Сіллі (мапа)

[3] Про острів в довіднику Paddy Dillon «Walking in the Isles of Scilly» Cumbria, «Cicerone Press», 2015

[4] Динаміка населення островів архіпелагу Сіллі

[5] Архіпелаг Сіллі (мапа)

[6] Про острів в довіднику Paddy Dillon «Walking in the Isles of Scilly» Cumbria, «Cicerone Press», 2015

[7] Динаміка населення островів архіпелагу Сіллі

[8] Архіпелаг Сіллі (мапа)

[9] Про острів в довіднику Paddy Dillon «Walking in the Isles of Scilly» Cumbria, «Cicerone Press», 2015

[10] Динаміка населення островів архіпелагу Сіллі

[11] Архіпелаг Сіллі (мапа)

[12] Про острів в довіднику Paddy Dillon «Walking in the Isles of Scilly» Cumbria, «Cicerone Press», 2015

[13] Динаміка населення островів архіпелагу Сіллі

[14] Архіпелаг Сіллі (мапа)

[15] Про острів в довіднику Paddy Dillon «Walking in the Isles of Scilly» Cumbria, «Cicerone Press», 2015

[16] Динаміка населення островів архіпелагу Сіллі

[17] Архіпелаг Сіллі (мапа)

[18] Про острів в довіднику Paddy Dillon «Walking in the Isles of Scilly» Cumbria, «Cicerone Press», 2015

[19] Динаміка населення островів архіпелагу Сіллі

[20] Динаміка населення островів архіпелагу Сіллі

[21] Архіпелаг Сіллі (мапа)

[22] Про острів в довіднику Paddy Dillon «Walking in the Isles of Scilly» Cumbria, «Cicerone Press», 2015

[23] Архіпелаг Сіллі (мапа)

[24] Про острів в довіднику Paddy Dillon «Walking in the Isles of Scilly» Cumbria, «Cicerone Press», 2015

[25] Динаміка населення островів архіпелагу Сіллі

[26] Архіпелаг Сіллі (мапа)

[27] Про острів в довіднику Paddy Dillon «Walking in the Isles of Scilly» Cumbria, «Cicerone Press», 2015

[28] Динаміка населення островів архіпелагу Сіллі

[29] Архіпелаг Сіллі (мапа)

[30] Про острів в довіднику Paddy Dillon «Walking in the Isles of Scilly» Cumbria, «Cicerone Press», 2015

[1]

[2]

[3]

[1]

[2]

[3]

[1]

[2]

[3]

[1]

[2]

[3]

[1]

[2]

[3]

[1]

[2]

[3]

[1]

[2]

[3]

[4]

[1]

[2]

[1]

[2]

[3]

[1]

[2]

[3]

[1]

[2]

[3]

[1]

[2]

[3]

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]

[26]

[27]

[28]

[29]

[30]

Yasnodark/Чернетка12
Шимановська (Косач) Олександра Антонівна
Народилася	18 (30) березня 1847 Мглин, Чернігівська губернія, Стародубщина
Померла	близько 1925 (прибл. 77 років) Санкт-Петербург
Громадянство	Російська імперія→ УНР→ УРСР
Рід	Косачі
Батько	Косач Антон Григорович
Мати	Чернявська Марія Степанівна
Брати, сестри	Косач Степан Антонович, Косач Григорій Антонович, Косач Олена Антонівна, Косач Порфирій Антонович, Косач Петро Антонович, Косач Матвій Антонович
У шлюбі з	Шимановський Борис Опанасович
Діти	Шимановський Павло Борисович, Шимановський Антон Борисович

Yasnodark/Чернетка12
Народилася	1874(1874) Харків
Померла	1944(1944) Мордовія
Громадянство	Російська імперія → УНР → УРСР
Діяльність	лікарка, громадська діячка
У шлюбі з	Матушевський Федір Павлович
Діти	Матушевський Юрій Федорович, Матушевський Борис Федорович, Матушевський Василь Федорович

Користувач:Yasnodark/Чернетка12

Життєпис[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Життєпис[ред. | ред. код]

Література та джерела[ред. | ред. код]

Життєпис[ред. | ред. код]

Література та джерела[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Поле Сорочинської Ярмарки, Великі Сорочинці[ред. | ред. код]

Історія Сорочинського Ярмарку[ред. | ред. код]

Музей-заповідник Миколи Гоголя, Гоголеве[ред. | ред. код]

Історія музею[ред. | ред. код]

Кругла площа, Полтава[ред. | ред. код]

Історія Круглої площі[ред. | ред. код]

Краєзнавчий музей імені Василя Кричевського, Полтава[ред. | ред. код]

Історія Краєзнавчого музею[ред. | ред. код]

Національний музей українського гончарства, Опішня[ред. | ред. код]

Історія музею[ред. | ред. код]

Хутір Проні, Диканька[ред. | ред. код]

Музей-садиба Івана Котляревського, Полтава[ред. | ред. код]

Кладовище літаків, Полтава[ред. | ред. код]

Будинок Возджвиженського, Зіньків[ред. | ред. код]

Свято-Успенський кафедральний собор, Полтава[ред. | ред. код]

Історія храму[ред. | ред. код]

Огляд книги[ред. | ред. код]

Основний зміст[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Пролонгація[ред. | ред. код]

Біографія.[ред. | ред. код]

Біографія[ред. | ред. код]

Літературна духовна діяльність[ред. | ред. код]

Згадки в наукових працях про творчість Василя Кредо[ред. | ред. код]

Кінодокументалістика[ред. | ред. код]

Катастрофічні прогнози[ред. | ред. код]

Повідомлення про склад боєприпасів у Києві[ред. | ред. код]

Київська ГЕС[ред. | ред. код]

Проблема існування міжнародної групи[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

А[ред. | ред. код]

Б[ред. | ред. код]

В[ред. | ред. код]

Г[ред. | ред. код]

Д[ред. | ред. код]

Е[ред. | ред. код]

Є[ред. | ред. код]

Ж[ред. | ред. код]

З[ред. | ред. код]

І[ред. | ред. код]

К[ред. | ред. код]

Л[ред. | ред. код]

М[ред. | ред. код]

Н[ред. | ред. код]

О[ред. | ред. код]

П[ред. | ред. код]

Р[ред. | ред. код]

С[ред. | ред. код]