Доброчесність

Алегорія доброчесності Ганс Мемлінг (Hans Memling)

Доброче́сність (церковнослов'янське: Цілому́дрія, моральна й тілесна Чистота́ та Неви́нність, цнота, латинською: castitas; англійською: chastity, integrity) — моральна якість та чеснота, проявляється у тілесній чистоті у всіх її проявах (це розуміння характерне, як правило, більш світським середовищам).

Доброчесність — це позитивна протилежність статевої нестриманості, блуду, розпусти, а особливо в самотньому житті. Доброчесності протистоїть хтивість (похіть, латинською: luxuria)

Християнство визначає цнотливість як стриманість не тільки від дошлюбних сексуальних контактів, але навіть і від думок про це, а в більш широкому значенні – скромність у відносинах, у поглядах на життя.

В контексті боротьби з корупцією доброчесність — це необхідна морально-етична складова діяльності державного службовця, яка визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах доброго відношення до громадян та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов'язків та розпорядженні державними ресурсами. Поняття доброчесності активно вживається у ніні нечинному Указі Президента «Про Концепцію подолання корупції в Україні „На шляху до доброчесності“» та законі України «Про засади державної антикорупційної політики в Україні»

Доброчесність — чистота духа

Також, можна почути і більш глибоке трактування доброчесності, а саме — перебувати у чистоті духа, вже не акцентуючи уваги тільки на тілесній нечистоті, а в сенсі: бути у стані освячуючої ласки, бути без важкого гріха, який позбавляє нас спілкування з Богом. Але й у такому розумінні правдиве, цілісне значення цього слова не є вичерпаним. У словнику можемо зустріти переклад слова «ціломудріє» як невинність, розсудливість. А переклад кореня «ціл», від якого походить це слово, означає — здоровий, непошкоджений, чистий.

Сенс слова «ціломудріє» передбачає повернення до первісної цілісності нашої природи, яку людина посідала перед гріхопадінням. Аналізуючи зміст слова «ціломудріє», починаємо усвідомлювати чому саме у пості Церква нас запроваджує до прохань у Бога духа ціломудрія, адже головна ознака посту — глибинне навернення від нашого гріховного життя до життя у Бозі, від зовнішнього життя у пристрастях до внутрішнього життя у подвизі. Час посту — час перебування у дусі покаяння, час, в якому ми змагаємо до віднови первісної цілісності нашого життя.

Доброчесність необхідна і для побудови щасливої сім'ї. Доброчесність породжує смиренномудрість, бо тільки смиренні можуть жити по правді, бачити велич Божу, мати доброту до всіх.

Досягнення

Доброчесність досягається завдяки освіті й вихованню.

Згідно з традицією Святих Отців доброчесність досягається боротьбою із закоренілими в нас наслідками гріхопадіння, з нашими духовними вадами, яких святі нараховують вісім:

• Ненажерливість (непоміркованість, обжорство).
• Блуд (нечистота).
• Скупість (пожадливість).
• Печаль (смуток).
• Гнів.
• Сум (апатія).
• Марнославство (марнославство).
• Пиха (гордість).

Сократ пов'язував щастя та доброчесність, вбачав чесноту — як внутрішнє благо.

Академічна доброчесність

Чинний в Україні з 28 вересня 2017 року Закон «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VІІІ (Стаття 42) і Закон «Про вищу освіту» в редакції від 28 вересня 2017 року, окремо визначають зміст поняття доброчесності в академічній площині.
Академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Згідно з пунктом 4 статті 42 Закону України «Про освіту» порушенням академічної доброчесності вважається:

• академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
• самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
• фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
• фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
• списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
• обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
• хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
• необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

Згідно з пунктом 3¹ статті 58 Закону України «Про вищу освіту» науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники закладу вищої освіти зобов'язані дотримуватися в освітньому процесі та науковій (творчій) діяльності академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами вищої освіти. Зі свого боку, особи, які навчаються у закладах вищої освіти зобов'язані виконувати вимоги освітньої (наукової) програми (індивідуального навчального плану (за наявності), дотримуючись академічної доброчесності, та досягати визначених для відповідного рівня вищої освіти результатів навчання (пункт 3 статті 63 Закону України «Про вищу освіту»)

Цитати про доброчесність

• …Дух же ціломудрія, і смиренномудрія, терпінія і любве, даждь ми, рабу Твоєму … — молитва Єфрема Сиріна

• За велику доброчесність Господь наділив преподобного Мойсея даром зцілювати плотські пристрасті. В його руках завжди була палиця, без якої він не міг ходити, маючи страшні рани. «Голос Православя», Борис Самбор, м. Київ.

• Краса тілесна, не з'єднана з душевною доброчесністю, може захоплювати подружжя недовго, а далі не буде мати сили. З часом погані якості, виявлені у подружжя, знищують любов. Якщо треба щось робити для задоволення одне одного, то це прикрашати душу, а не вбирати і губити тіло. — www.hram.kiev.ua

Посилання

• Ціломудріє, Андрій Лукачик
• Чеснота (доброчесність) Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с. ISBN 978-966-485-156-2