Сильвія Плат: відмінності між версіями
Сфереон (обговорення | внесок) Створена сторінка: {{в роботі}} '''Сильвія Плат''' ({{lang-en|Sylvia Plath}}; 27 жовтня 1932 — 11 січня 196) — американська... |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 17:04, 22 січня 2012
Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Сфереон (внесок, журнали) о 17:04 UTC (6464804 хвилини тому). |
Сильвія Плат (англ. Sylvia Plath; 27 жовтня 1932 — 11 січня 196) — американська поетеса і письменниця, яка вважається однією з засновниць жанру «сповідальної поезії» в англомовній літературі.[1][2] За життя Плат вийшла лише поетична збірка «Колос» (англ. The Colossus & Other Poems, Лондон, 1960) і напівавтобіографічний роман «Під скляним ковпаком» (1963). У 1965 році була видана збірка «Аріель», яка отримала захоплені відгуки критиків і стала одним з головних бестселерів англо-американської поезії XX століття.[3] У 1982 році за книгу Collected Poems («Збірка віршів») Плат отримала посмертно Пулітцерівську премію.[4]
Сильвія Плат була дружиною британського поета-лауреата Теда Х'юза. Цей шлюб був не лише союзом двох люблячих людей, а й творчим тандемом, де провідну роль відігравав Х'юз, а Плат забезпечувала йому можливість творити. Відносини Плат і Х'юза закінчилися трагедією: на початку 1963 року, страждаючи від важкої депресії, що послідувала за розривом з чоловіком, Сильвія Плат покінчила з собою. У неї залишилося двоє дітей. Після смерті дружини Х'юз заснував Estate of Sylvia Plath, який розпоряджався правами на літературну спадщину поетеси.[5]
Визнання поетичного таланту Плат більшою мірою відбулось після її смерті. Одночасно з цим у пресі розгорнулася «істерія» з приводу її самогубства і «винності» Х'юза у її смерті. Деякі шанувальники її поетичного дару, а також літературні критики прямо звинувачували Х'юза і називали його «вбивцею Сильвії Плат».[6]
Як справжній представник сповідальної поезії, Сильвія Плат писала про власні переживання, відчуття, страхи. Серед тем її лірики були сім'я, жіноча доля, природа, і смерть.[7]
Біографія
Ранні роки і смерть батька
1950—1955, Сміт-коледж
Переїзд до Англії
1960—1962
Під скляним ковпаком
Останні дні Сильвії Плат
1963 — теперішній час
Приватне життя
Відгуки та критика
Спадщина Сильвії Плат
Сильвія Плат у популярній культурі
Книги про Сильвію Плат
Твори
Поетичні збірки
Проза і щоденники
Дитяча література
Джерела
- The Cambridge companion to Sylvia Plath / Jo Gill. — Cambridge : Cambridge University Press, 2006. — 182 p. — ISBN 0-521-84496-7.
- Linda Wagner-Martin. Sylvia Plath. — Routledge, 1988. — ISBN 0-415-15942-3.
- Ronald Hayman. The Death and Life of Sylvia Plath. — William Heinemann Ltd, 1991.
- Connie Ann Kirk. Sylvia Plath. — Prometheus Books, 2009.
- Harold Bloom. Sylvia Plath. — 2nd edition. — Chelsea House Publications, 2007. — 250 p. — (Bloom's Modern Critical Views) — ISBN 978-0791094310.
Примітки
- ↑ Steven Axelrod. Sylvia Plath. The Literary Encyclopedia. Процитовано 4 травня 2011.
- ↑ A Brief Guide to Confessional Poetry. Academy of American Poets. Процитовано 5 квітня 2011.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|datepublished=
(довідка) - ↑ Sylvia Plath. Kuusankosken kaupunginkirjasto. Процитовано 13 жовтня 2010.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|datepublished=
(довідка) - ↑ Елена Кассель. Сильвия Плат. Предисловие к полному изданию стихов на русском языке. magazines.russ.ru. Процитовано 4 травня 2011.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|datepublished=
(довідка) (рос.) - ↑ Wagner-Martin, стор. 204—205
- ↑ Anita Plath Helle. The unraveling archive: essays on Sylvia Plath. — The University of Michigan Press, 2007. — С. 163. — ISBN 0-472-06927-6.
- ↑ Kirk, стор. 2