Бреславська Світлана Володимирівна
Світлана Бреславська-Кемінь | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася |
13 лютого 1969 Калуш Івано-Франківської області, Українська РСР, СРСР | |||
Громадянство | Україна | |||
Національність | українка | |||
Alma mater | Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника | |||
Мова творів | українська, польська | |||
Роки активності | з 1983 року | |||
Напрямок | поезія, проза, переклад | |||
|
Світлана Бреславська (пол. Switłana Bresławska; нар. 13 лютого 1969, Калуша) — українська письменниця, літературознавиця, перекладачка з польської. Президентка Івано-Франківської організації Національної спілки Спілки письменників України[1][2].
Життєпис
Світлана народилась 13 лютого 1969 року в м. Калуші, Івано-Франківської області. Закінчила філологічний факультет Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Тривалий час вона навачала українській мові та літературі в школі. Почала друуватися у 1980-х рр. У 1983 р. її ранні поетичні твори з'явилися у підлітковому журналі «Піонерія». Через рік - у художньо-публіцистичному збірнику «Доба», згодом - у альманасі «Вітрила’88». Світлана булп активною дописувачкою обласної періодики: газет «Прикарпатська правда», «Західний кур’єр», «Літературне Прикарпаття». Поступово вона опанувала переклад з польської. 1993 року з'вилися перші публікації перекладів у часописах «Четвер»[3] та «Перевал»[4]. Власні твори польською мовою знайшли втілення 2015 р. у вигладі збірки поезій в альманасі “White Phoenix”[5]. Пані Світлана є активною рецензенткою та критикесою. Її критичні доробки пулікуються на сайтах «Буквоїд» та «Золота пектораль».
Вона публікується в літературних журналах: Дзвін, Перевал, Золота пектораль, Літературна Україна, Екзиль, Західний кур'єр, Німчич, Ґражда, Буковинський журнал, Степ, Слово Просвіти, Liry Dram, Hybryda, Gazeta Wyborcza, Babiniec Literacki, Посестри, Protokół kulturalny (Познань), Міготанія, також в українських та польських антологіях та альманахах.
Член редколегії літературно-мистецького журналу «Дзвін» (Львів).
Учасниця міжнародних літературних фестивалів Міжнародна галицька літературна осінь (2016, 2018, 2019)[6], Poets Without Borders (Вроцлав/Поляниця Здруй, 2017, 2018, 2019, 2021); міжнародна конференція «Jak podanie ręki» (Познань, 2018, 2021), літературно-мистецький фестиваль «Literacka Warta nad Czeremoszem» (2019); XXVIII фестиваль «Pomorska Wiosna Literacka» (2022).
Лауреатка премії міста Премія імені Івана Франка в галузі поезії (2016) та Літературна премія ім Юрія Яновського в галузі перекладу (2018). За визначні заслуги нагороджена Почесним знаком ZLP (2021).
Доробок
Авторка поетичних книжок: «Два кроки до раю» (2015), «Переступити поріг» (2015), «Головою вниз» (2016) , «Ти» (2017), «Кілька голосів» (2019), «На лінії дихання» (Вроцлав, 2018), зб. літературно- критичних статей відгуків і пропозицій (2018) , том повістей Усі фаворити короля (2019). Її окремі твори перекладено польською, німецькою, французькою, англійською, іспанською, угорською, чеською та білоруською мовами.
Редакторка антології Моє — з 90-х. «Знайдене покоління» (2017) та літературно-історичний альманах «Ми народилися великої години» (2017), двомовну антологію «Апостоли ХХ століття: доля України в поезії» (2020)[7]. Авторка проєкту перекладу польською мовою книги Тараса Мельничука «Князь троянд» (2020) (польський переклад обох книг К. Бурнат)[8].
У перекладі Світлани Бреславської з польської вийшли друком такі книжки: «Кінець літа в Аркадії»: «Казімєж Бурнат, наповнений невідомим», «Лешек Шаруга Лого Рея», «Смерть богів» Анджей Вальтер (2017), «Ілюзія вічності» Казімежа Бурната (2018).), «Свято метелика» Анджея Бартинського (2018)[9], «На межі небажаного світу» Пьотра Прокоп'яка (2022)[10][11], «Від невдачі до успіху. Як перетворити невдачу на золото» Томаса Еріксона (2022). Крім того, вона переклала українською мовою оповідання Бруно Шульца: «Манекіни», «Трактат про чайників» (1988) , «Ундула» (2022); романи Моніки Варненської «Магдалена» (2016) , «Прощання з осінню» Станіслава Ігнація Віткевича (2022), «Пригоди та мандри Місі Ушатки» Чеслава Янчарського (2022).
З останніх днів лютого 2022 року вінвона працює з групою перекладачів-волонтерів Університету Адама Міцкевича в Познані. За цей час переклала з польської на українську такі книжки: «Казки на кожен день» Юзефа Герольда (2022), «Реалістичні картини» Ареса Хадзініколау (2022), «Легенда Познані» Анджея Сікорського (2022)[12], «Дід і Ведмідь» Лукаша Вербіцького (2022)[13], статтю Вітольда Ґомбровича «Про польську літературу».
Разом із письменником Пьотром Прокоп'яком реалізувала проект «Я — з Дрогобича» (2022) до 130-річчя Бруно Шульца[14]. До книги увійшли вірші Єжи Фіцовського, Тадеуша Ружевича, Луції Дудзінської та Пйотра Прокоп'яка, а також статті, присвячені генію польської літератури та оповідання Bruno Шульца «Ундула»[15] — усі тексти перекладені Світланою Бреславською.
У рамках свого стажування в Інституті літератури в Кракові Світлана працює над перекладом роману Станіслава Ігнація Віткевича «Nienasycenia»[16][17].
Виноски
- ↑ http://bukvoid.com.ua/info/writers/Svitlana_Breslavska.html
- ↑ Івано-франківська Організація Національної Спілки Письменників України
- ↑ «Четвер» № 4, 1993.
- ↑ «Перевал» № 1, 1993.
- ↑ “White Phoenix” № 2, 2015.
- ↑ XXIX MIĘDZYNARODOWA GALICYJSKA JESIEŃ LITERACKA - Gminna Biblioteka Publiczna w Waksmundzie
- ↑ Apostołowie ukraińskiej poezji XX stulecia – Switłana Bresławska | Gazeta Autorska IMPRESJee.pl
- ↑ Książę rosy. Krok do Europy – Switłana Bresławska | Gazeta Autorska IMPRESJee.pl
- ↑ Andrzej Bartyński
- ↑ [1], Rajmund Wełnic, "Książka pisarza ze Szczecinka ukazała się na Ukrainie [zdjęcia]"
- ↑ [2], admin, "Pierwsza obcojęzyczna książka Piotra Prokopiaka"
- ↑ Legendy Poznania w. ukraińska książka Andrzej Sikorski,Switłana Bresławska,Anna Ziętk - nowa i używana - SkupSzop.pl
- ↑ [3], Łukasz Wierzbicki, "Лукаш Вєжбицький "Дідусь і ведмедик"... już jest! - Łukasz Wierzbicki - Pisarz. Podróżnik. Oswajacz historii."
- ↑ Switłana Bresławska – Kresy24.pl – Wschodnia Gazeta Codzienna (пол.)
- ↑ Ундуля (укр.), 15 січня 2022
- ↑ Ukraińska poetka na uchodźstwie w Polsce (пол.), 22 липня 2022
- ↑ [4], admin, ""Pożegnanie jesieni" Stanisława Ignacego Witkiewicza w przekładzie Switłany Bresławskiej"