Перейти до вмісту

Ібукі

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ібукі
яп. いぶき
The Greenhouse Gases Observing Satellite (GOSAT)
Основні параметри
NORAD ID (TLE)33492 (мапа)
ОрганізаціяЯпонія JAXA
ВиготівникЯпонія Mitsubishi Electric
Штучний супутникЗемлі
Дата запуску23 січня 2009 03:54:00 UTC
Ракета-носійH-IIA
КосмодромЯпонія Танегасіма
Технічні параметри
Маса1750 кг
Розміри3,7 м x 1,8 м x 2 м
Час активного існування5 років
Орбітальні дані
Нахил орбіти98,05°
Період обертання98,2 хв
Вебсторінка
Вебсторінкаhttp://www.jaxa.jp/projects/sat/gosat/index_e.html

Ібукі (яп. いぶき, Ібукі, Дихання) — супутник дистанційного зондування Землі, перший у світі космічний апарат, завданням якого є моніторинг парникових газів.[1] Також супутник відомий як The Greenhouse Gases Observing Satellite («Супутник для моніторингу парникових газів»), скорочено GOSAT. «Ibuki» обладнано інфрачервоними датчиками, які визначають густину вуглекислого газу і метану в атмосфері. Всього на супутнику встановлено сім різноманітних наукових приладів.[2][3] «Ibuki» розроблений японським космічним агентством JAXA і запущений 23 січня 2009 року з космодрому Танегасіма.[3] Запуск було здійснено за допомогою японської ракети-носія H-IIA.

Дані з супутника будуть використовуватися Міністерством довкілля Японії і Національним інститутом екологічних досліджень для контролю над дотриманням положень погодження із скорочення викидів в атмосферу газів, що сприяють розвитку парникового ефекту[2]. Також дані будуть доступні для НАСА та інших космічних і наукових організацій в різних країнах.[1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Japan launches rocket with greenhouse-gas probe. The Associated Press. 23 січня 2009 року. Архів оригіналу за 31 січня 2009. Процитовано 19 грудня 2011.
  2. а б Япония приступает к орбитальному мониторингу парникового эффекта. Cnews. 23 січня 2009 року.[недоступне посилання з жовтня 2019]
  3. а б Запущен первый спутник для слежения за парниковыми газами. Компьюлента. 23 січня 2009 року. Архів оригіналу за 11 лютого 2009. Процитовано 19 грудня 2011. [Архівовано 11 лютого 2009 у Wayback Machine.]