Ікорниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ікорниця у вигляді рака

Іко́рниця — посуд для ікри.[1]

Зазвичай складається з двох частин[2]: невеликої скляної розетки, в яку кладуть ікру та спеціальної великої ємності, часто металевої (іноді дерев'яної[3]), куди кладуть подрібнений лід на який встановлюється розетка[4]. Подвійна конструкція ікорниці з льодом застосовується при подачі ікри як закуски до вечері або на буфетному столі, у разі індивідуального сервірування використовуються ікорниці у вигляді черепашок, рибок тощо[5], в які вкладається охолоджена в холодильнику ікра[6].

Індивідуальні ікорниці під час сервірування столу ставлять на тарілки — пиріжкові або закусочні та кладуть лопатку для розкладання ікри[7].

Для ікорниць із металів раніше використовувалося тільки срібло, оскільки інші метали нібито негативно впливають на смак ікри[8].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ікорниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Caviar Bowl // Steve Ettlinger. The Kitchenware Book. Barnes & Noble Books, 2001.(англ.) С. 375.
  3. Сервировка // П. Е Бухаркин. Три века Санкт-Петербурга: Девятнадцатый век. Филологический факультет Санкт-Петербургского государственного университета, 2001. С. 226.
  4. Ратушный А. С. Икра зернистая осетровых пород // Всё о еде от А до Я: Энциклопедия. — М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К°», 2016. — С. 154. — 440 с. — 300 экз. — ISBN 978-5-394-02484-9.
  5. Какую икорницу выбрать — обзор видов и моделей для будней и праздников. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 28 жовтня 2020.
  6. Vogue's Book of Etiquette and Good Manners. — Conde Nast, 1969. — 749 p.
  7. Сергачева О., Изосимова И. Искусство обслуживания в ресторанных заведениях. 2022. с. 67
  8. Зимин И. Александровский дворец в Царском Селе. Люди и стены. 2022

Література

[ред. | ред. код]