Інкорпорація (мовознавство)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Інкорпорація (від лат. in «всередині» і corpus «тіло», «єдине утворення») — поєднання слів-коренів, сукупність яких оформляється службовими елементами, синтаксичну побудову в одному злитому вигляді, яка зовнішньо подібна до слова з одним закінченим змістом. Переважно притаманна чукотським та тюркським мовам. Інкорпорація нагадує словоскладання.

Так, наприклад, чукотське Тымынгынторкын «я виймаю руки» складається з коренів ты «я», мынгы «руки», нто «вихід», які оформлені в один комплекс (слово-речення) закінченням -ркын. Тут закінчене висловлювання є цільною побудовою, що являє собою злиття декількох слів-коренів.

Література[ред.ред. код]

  • Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. — К.: Видавничий центр «Академія», 2005, стор. 106–110


Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.