Абіоцен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Абіоцен, абіоценоз (грец. а — негативна частка, bios — життя і koinos — загальний) — сукупність абіотичних (косних) факторів зовнішнього середовища, таких як вода, повітря, ґрунт і т. д.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Біологічний словник / За ред. К. М. Ситника, О. П. Топачевського. — 2-ге вид. — К.: Голов, ред. УРЕ, 1986. — 679 с.
  • Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев: Молд. сов. энцикл., 1989. — 408 с.
  • Зверев А. Т. Основные законы экологии. — М.,: Издат. дом Паганель, 2009. — 171 с.
  • Кондратюк Е. М., Хархота Г. І. Словник-довідник з екології. — К.: Урожай, 1987. — 147 с.