Повітря

Пові́тря — природна суміш газів, з якої складається атмосфера Землі. Спочатку це слово виникло для опису повітря планети Земля, тоді, коли інші планети мало цікавили людство, і тому нині воно все ще вживається саме в такому значенні.

Повітря — життєво важливий компонент довкілля (навколишнього природного середовища)^[1]

Термін[ред. | ред. код]

Латинська назва повітря aër походить від дав.-гр. ἀήρ, що виводиться від пра-і.є. *aews- («схід», «світанок»). Похідний корінь аеро- присутній у багатьох пов'язаних термінах: аероплан, аеродром, аеродинаміка тощо.

Українська назва повітря за походженням пов'язана з вітер: схожі слова існують і в інших слов'янських мовах (біл. паветра, пол. powietrze). У більшості слов'янських мов слова зі значенням «повітря» пов'язані з прасл. *duxъ, «дух» (рос. і мак. воздух, болг. въздух, чеськ. і словац. vzduh, серб. ваздух/vazduh) і походять від староцерк.-слов. въздухъ (також має значення «великий покрив на потир і дискос»), утвореного від духъ за допомогою приставки въз-^[2]. Із слов'янських це слово було запозичене і в румунську (văzduh), де співіснує з aer. Активно вживалось слово воздух і в староукраїнській мові, трапляється воно й у І. П. Котляревського в «Енеїді»^{[Прим. 1]}, наводиться паралельно з повітря і в Словарі української мови Б. Грінченка^[3]. У XX ст. остаточно виходить з ужитку, заміняючись сучасним повітря^[4]; в СУМ-11, укладеному в 1970-х, лексема воздух наводиться лише в значенні «великий літургійний покрив»^[5], це ж визначення зберігається й у ВТССУМ^[6]. У словенській, хорватській і боснійській вживається слово zrak, пов'язане з прасл. *zorkъ («вигляд», «вид»).

Повітря в атмосфері Землі[ред. | ред. код]

Повітря утворює газову оболонку навколо земної кулі завтовшки понад 1000 км. Зі збільшенням висоти повітря стає все розрідженішим, а тиск зменшується. Склад повітря до висот 90—100 км залишається практично незмінним. Вище атмосфера втрачає однорідність і складається переважно з легких газів (гелій, водень)^[7].

Основними компонентами сухого повітря є азот (78,09 % за об'ємом) і кисень (20,95 %), а також невелика кількість аргону (~1 %), вуглекислого газу (~0,03 %), водню та інших газів. Вміст водяної пари в повітрі постійно змінюється (від 0,2 до 3 %) залежно від її агрегатного стану. Повітря містить також тверді й рідкі домішки (аерозолі). Від їх кількості та різновиду залежать процеси поглинання і розсіювання випромінювання, утворення окремих оптичних явищ в атмосфері тощо. Вуглекислий газ є фізіологічним регулятором дихального центру людини і тварин.^{[джерело?]}. Переважна більшість живих організмів споживають з повітря кисень для дихання. Рослини використовують вуглекислий газ для фотосинтезу, біологічні азотфіксатори використовують азот^[8].

Склад повітря[ред. | ред. код]

Склад повітря

Головними складовими частинами повітря (біля земної поверхні) є азот — 78,08 % об'єму, кисень — 20,96 % об'єму та інертні гази — 0,94 % об'єму, у тому числі аргон — близько 0,9 % об'єму. Кількість цих газів у повітрі не змінюється, тому їх називають постійними складовими частинами повітря^{[джерело?]}.

До складу повітря входять також: діоксид вуглецю CO₂ (вуглекислий газ) — близько 0,03 % об'єму — і водяна пара 0,1—2,8 % об'єму. Однак їхня кількість залежно від умов може значно змінюватись, тому їх називають змінними складовими частинами повітря^{[джерело?]}.

Крім того, у повітрі можуть бути різні випадкові домішки, наприклад водень H₂, аміак NH₃, озон O₃, сірководень H₂S, метан CH₄, діоксид сірки SO₂ (сульфітний ангідрид) та інші гази, які потрапляють у повітря внаслідок гниття органічних решток, виверження вулканів, роботи хімічних заводів тощо. Серед випадкових домішок у повітрі також нерідко трапляються дрібні частинки сажі й мінеральних речовин, а також різні мікроорганізми.

Фізичні властивості[ред. | ред. код]

Очищене від сторонніх домішок, водяної пари й вуглекислого газу повітря зовсім безбарвне й прозоре. Воно не має ні запаху, ні смаку. Маса 1 дм³ повітря за температури 0 °C та атмосферного тиску 760 мм рт. ст. дорівнює 1,293 г. Середня молярна маса 22,4 дм³/моль• 1,293 г/дм³ = 28,96 г/моль.

За температури —140,7°С і тиску близько 40 атм повітря скраплюється в безбарвну легкорухливу рідину з густиною 0,9 г/см³. Попри дуже низьку температуру кипіння (близько —192°С за звичайного тиску) рідке повітря можна тривалий час зберігати у відкритих посудинах Дьюара. У таких посудинах рідке повітря випаровується дуже повільно.

При обережному кип'ятінні зрідженого повітря його складові частини випаровуються нерівномірно. Спершу випаровується майже чистий азот (t_кип −196 °C), потім — аргон (t_кип −186 °C). Залишається майже чистий кисень (t_кип −183 °C). На цьому ґрунтується використання рідкого повітря в техніці для отримання азоту, кисню і аргону.

Фізичні властивості повітря:

Параметр

Значення

Середня молярна маса

28,96 г/моль

Густина сухого повітря за нормального атмосферного тиску (101325 Па)

Температура, °С	Значення густини, кг/м³
−25	1,424
0	1,2929
2	1,284
4	1,275
6	1,266
8	1,257
10	1,247
12	1,239
14	1,230
16	1,221
18	1,213
20	1,2047
22	1,197
24	1,189
26	1,181
28	1,173
30	1,165
100	0,946
225	0,7083

Густина зрідженого повітря при −192°С

960 кг/м³

Температура кипіння зрідженого повітря

−192,0°С

Середня питома теплоємність за постійного тиску c_p

1,006 кДж/(кг·К)

Середня питома теплоємність за постійного об'єму c_v

0,717 кДж/(кг·К)

Показник адіабати

1,40

Швидкість звуку (за нормальних умов)

331,46 м/с (1193 км/год)

Середній коефіцієнт теплового розширення в інтервалі температур 0—100°С

3,67× 10⁻³ 1/К

Коефіцієнт динамічної в'язкості повітря (за нормальних умов)

17,2 мкПа·с

Розчинність у воді

29,18 см³/л

Коефіцієнт теплопровідності повітря за нормального атмосферного тиску (101325 Па)

Температура, °С	Значення теплопровідності, Вт/(м·К)
–173	0,00922
–143	0,01204
–113	0,01404
–83	0,01741
–53	0,01983
–23	0,02207
–3	0,02348
0,1	0,02370
7	0,02417
17	0,02485
27	0,02553
37	0,02621
67	0,02836
97	0,03026

Показник заломлення (за нормальних умов)

1,0002926

Коефіцієнт зміни показника заломлення

2,8× 10⁻⁹ 1/Pa

Середня поляризованість молекули

2× 10⁻²⁹

Якість повітря[ред. | ред. код]

В Україні[ред. | ред. код]

Атмосферне повітря в населених пунктах, на територіях підприємств, установ, організацій та інших об'єктів, повітря у виробничих та інших приміщеннях тривалого чи тимчасового перебування людей повинно відповідати санітарним нормам^[9].

Основними показниками, які визначають якість повітря у виробничих приміщеннях є його температура, відносна вологість та швидкість руху^[10]. Гранично допустимі норми вмісту вуглекислого газу в повітрі житлових, офісних та громадських споруд на 2014 рік не було затверджено^[11].

У Європі[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Наприклад, у п'ятій частині: «І воздух грімом наповняєть; На всіх напав великий страх!»

Джерела[ред. | ред. код]

↑ Закон України від 16 жовтня 1992 року № 2707-12 «Про охорону атмосферного повітря». Стаття 1. Визначення термінів.
↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
↑ Воздух // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
↑ Лариса Соколовська (09 листопада 2011). «Врем'я», «воздух», «жолудок» — чи говорила моя бабуся росіянізмами?. old.kray.ck.ua. Черкаський край. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 7 липня 2018.
↑ Воздух // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Воздух // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
↑ Гомопауза // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 115. — ISBN 966-613-263-X.
↑ Повітря // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 140.
↑ Закон України від 24.02.1994 року № 4004-12 «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Стаття 19. Гігієнічні вимоги до атмосферного повітря в населених пунктах, повітря у виробничих та інших приміщеннях
↑ Наказ МОЗ України від 1 грудня 1999 року № 42 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99 ». 1. Вимоги до параметрів мікроклімату
↑ Група компаній «Крестон Геренті Груп Юкрейн» (07.07.2014). Охорона праці офісних працівників: організація та обладнання робочого місця. ЛІГА:ЗАКОН. Процитовано 10 жовтня 2019.

Ф. А. Деркач «Хімія» Л. 1968

Посилання[ред. | ред. код]

Середньомісячна концентрація домішок у атмосфері // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 159.
Середньорічна коцентрація домішок у атмосфері // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 159.

У Вікісловнику є сторінка повітря.

Науки про Землю Географія Метеорологія та кліматологія Хімія

[3] Наприклад, у п'ятій частині: «І воздух грімом наповняєть; На всіх напав великий страх!»

[1] Закон України від 16 жовтня 1992 року № 2707-12 «Про охорону атмосферного повітря». Стаття 1. Визначення термінів.

[2] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.

[4] Воздух // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[5] Лариса Соколовська (09 листопада 2011). «Врем'я», «воздух», «жолудок» — чи говорила моя бабуся росіянізмами?. old.kray.ck.ua. Черкаський край. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 7 липня 2018.

[6] Воздух // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[7] Воздух // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.

[aes_gomo-8] Гомопауза // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 115. — ISBN 966-613-263-X.

[СДЕ_140-9] Повітря // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 140.

[10] Закон України від 24.02.1994 року № 4004-12 «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Стаття 19. Гігієнічні вимоги до атмосферного повітря в населених пунктах, повітря у виробничих та інших приміщеннях

[ДСН_3.3.6.042-99-11] Наказ МОЗ України від 1 грудня 1999 року № 42 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99 ». 1. Вимоги до параметрів мікроклімату

[ohorona-praci-ofisnih-12] Група компаній «Крестон Геренті Груп Юкрейн» (07.07.2014). Охорона праці офісних працівників: організація та обладнання робочого місця. ЛІГА:ЗАКОН. Процитовано 10 жовтня 2019.

[1]

[2]

[Прим. 1]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]