Повітря
Пові́тря — природна суміш, з неї складається атмосфера, тобто повітряна оболонка планети. Спочатку це слово виникло для опису повітря планети Земля, ще в ті часи, коли інші планети мало цікавили людство і тому нині воно все ще вживається саме в такому значенні.
Атмосфе́рне пові́тря — це життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що перебуває за межами житлових, виробничих та інших приміщень.[1]
Зміст
Термін[ред. | ред. код]
Латинська назва повітря aër походить від дав.-гр. ἀήρ, що виводиться від пра-і.е. *aews- («схід», «світанок»). Похідний корінь аеро- присутній у багатьох пов'язаних термінах: аероплан, аеродром, аеродинаміка тощо.
Українська назва повітря за походженням пов'язана з вітер: схожі слова існують і в інших слов'янських мовах (біл. паветра, пол. powietrze). У більшості слов'янських мов слова зі значенням «повітря» пов'язані з прасл. *duxъ, «дух» (рос. і мак. воздух, болг. въздух, чеськ. і словац. vzduh, серб. ваздух/vazduh) і походять від стцерк.-слов. въздухъ (також має значення «великий покрив на потир і дискос»), утвореного від духъ за допомогою приставки въз-[2]. Із слов'янських це слово було запозичене і в румунську (văzduh), де співіснує з aer. Активно вживалось слово воздух і в староукраїнській мові, трапляється воно й у І. П. Котляревського в «Енеїді»[3], наводиться паралельно з повітря і в Словарі української мови Б. Грінченка[4]. У XX ст. остаточно виходить з ужитку, заміняючись сучасним повітря[5]. У словенській і боснійській вживається слово zrak, пов'язане з прасл. *zorkъ («вигляд», «вид»).
Загальна інформація про повітря планети Земля[ред. | ред. код]
Основними компонентами сухого повітря є азот (78,09 % за об'ємом) і кисень (20,95 %), а також невелика кількість вуглекислого газу, водню та інших газів. Вміст водяної пари в повітрі постійно змінюється (від 0,2 до 3 %) залежно від її агрегатного стану. Повітря містить також тверді й рідкі домішки (аерозолі). Від їх кількості та різновиду залежать процеси поглинання і розсіювання випромінювання, утворення окремих оптичних явищ в атмосфері тощо. Вуглекислий газ є фізіологічним регулятором дихального центру людини і тварин. Концентрація вуглекислого газу в повітрі закритих приміщень, яка зростає одночасно із збільшенням вмісту пилу, мікроорганізмів тощо, є головним показником забруднення повітря.
Склад повітря[ред. | ред. код]
Головними складовими частинами повітря (біля земної поверхні) є азот — 78,08 % об'єму, кисень — 20,96 % об'єму та інертні гази — 0,94 % об'єму, у тому числі аргон — близько 0,9 % об'єму. Кількість цих газів у повітрі не змінюється, тому їх називають постійними складовими частинами повітря.
До складу повітря входять також: діоксид вуглецю CO2 (вуглекислий газ) — близько 0,03 % об'єму — і водяна пара 0,1—2,8 % об'єму. Однак їх кількість залежно від умов може значно змінюватись, тому їх називають змінними складовими частинами повітря.
Крім того, у повітрі можуть бути різні випадкові домішки, наприклад водень H2, аміак NH3, озон O3, сірководень H2S, метан CH4, діоксид сірки SO2 (сульфітний ангідрид) та інші гази, які потрапляють у повітря внаслідок гниття органічних решток, виверження вулканів, роботи хімічних заводів тощо. Серед випадкових домішок у повітрі також нерідко трапляються дрібні частинки сажі й мінеральних речовин, а також різні мікроорганізми.
Фізичні властивості[ред. | ред. код]
Очищене від сторонніх домішок, водяної пари й вуглекислого газу повітря зовсім безбарвне й прозоре. Воно не має ні запаху, ні смаку. Маса 1 дм3 повітря за температури 0 °C та атмосферного тиску 760 мм рт. ст. дорівнює 1,293 г. Середня молярна маса 22,4 дм3/моль• 1,293 г/дм3 = 28,96 г/моль.
Повітря утворює газову оболонку навколо земної кулі товщиною понад 1000 км. Зі збільшенням висоти повітря стає все розрідженішим, а тиск зменшується. Склад повітря до висот 90—100 км залишається практично незмінним. Вище атмосфера втрачає однорідність і складається переважно з легких газів (гелій, водень)[6]. За температури —140,7°С і тиску близько 40 атм повітря скраплюється в безбарвну легкорухливу рідину з густиною 0,9 г/см3. Попри дуже низьку температуру кипіння (близько —192°С за звичайного тиску) рідке повітря можна тривалий час зберігати у відкритих посудинах Дьюара. У таких посудинах рідке повітря випаровується дуже повільно.
При обережному кип'ятінні зрідженого повітря його складові частини випаровуються нерівномірно. Спершу випаровується майже чистий азот (tкип −196 °C), потім — аргон (tкип −186 °C). Залишається майже чистий кисень (tкип −183 °C). На цьому ґрунтується використання рідкого повітря в техніці для отримання азоту, кисню і аргону.
| Параметр | Значення | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Середня молярна маса | 28,96 г/моль | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Густина зрідженого повітря при −192°С | 960 кг/м³ | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Температура кипіння зрідженого повітря | −192,0°С | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Середня питома теплоємність за постійного тиску cp | 1,006 кДж/(кг·К) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Середня питома теплоємність за постійного об'єму cv | 0,717 кДж/(кг·К) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Показник адіабати | 1,40 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Швидкість звуку (за нормальних умов) | 331,46 м/с (1193 км/год) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Середній коефіцієнт теплового розширення в інтервалі температур 0—100°С | 3,67×10−3 1/К | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Коефіцієнт динамічної в'язкості повітря (за нормальних умов) | 17,2 мкПа·с | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Розчинність у воді | 29,18 см3/л | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Показник заломлення (за нормальних умов) | 1,0002926 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Коефіцієнт зміни показника заломлення | 2,8×10−9 1/Pa | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Середня поляризованість молекули | 2×10−29 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Якість повітря[ред. | ред. код]
Атмосферне повітря в населених пунктах, на територіях підприємств, установ, організацій та інших об'єктів, повітря у виробничих та інших приміщеннях тривалого чи тимчасового перебування людей повинно відповідати санітарним нормам.[7]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ (Стаття 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» у редакції від 21 червня 2001 року)
- ↑ Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — 632 с.
- ↑ Наприклад, у п'ятій частині: «І воздух грімом наповняєть; На всіх напав великий страх!»
- ↑ Воздух // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Лариса Соколовська (09 листопада 2011). «Врем'я», «воздух», «жолудок» — чи говорила моя бабуся росіянізмами?. old.kray.ck.ua. Черкаський край. Процитовано 7 липня 2018.
- ↑ Гомопауза // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 115. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
Джерела[ред. | ред. код]
- Ф. А. Деркач «Хімія» Л. 1968
Посилання[ред. | ред. код]
 |
У Вікісловнику є сторінка повітря. |
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (листопад 2015) |
