Авроральні лінії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нижні рівні енергетичної структури двічі іонізованого атома Оксигену.
Авроральна лінія (λ=436,32 нм) випромінюється внаслідок переходу 1S01D2.

Аврора́льні лі́ніїспектральні лінії, що виникають внаслідок заборонених переходів електронів в атомах (іонах) із третього метастабільного рівня на другий[1].

Назва походить від назви полярного сяйва (лат. Aurora). Потужна зелена лінія (λ=557,7 нм), що спостерігається у спектрах полярних сяйв, є авроральною лінією нейтрального Оксигену ([O I])[1].

Авроральні лінії іонізованого Оксигену ([O II] — λλ=732, 733 нм; [O III] — 436,3 нм) відіграють важливу роль у визначенні фізичних умов у зонах Н II[2][3].

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б Авроральні лінії // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 11. — ISBN 966-613-263-X.
  2. Шкварун Руслан Вікторович. ДОСЛІДЖЕННЯ РАДІАЛЬНОГО РОЗПОДІЛУ ВАЖКИХ ЕЛЕМЕНТІВ В ДИСКАХ СПІРАЛЬНИХ ГАЛАКТИК (Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук). Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |УДК= (довідка)
  3. Ю.С. Шолудченко; И.И. Изотова, Л.С. Пилюгин (2007-23-04 (20.10.2006)). Содержание кислорода в областях H II спиральной галактики M101 на основе спектров из цифрового обзора неба Sloan (PDF). Кинематика и физика небесних тел. 23 (4): 230—240. Процитовано 29 грудня 2017.