Акіта (порода собак)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Акіта-іну
Akita inu.jpeg
Походження Японія
Характеристики
Зріст пси 64-70 см,
суки: 58-64 см
Вага пси 40-50 кг,
суки: 32-45 кг
Класифікація МКФ:
FCI 255
Стандарти породи
FCI [5 стандарт]
Пес свійський (Canis lupus familiaris)


Акіта-іну[1] (яп. 秋田犬, あきたいぬ) — порода собак, з'явилася у провінції Акіта на японському острові Хонсю. Це одна з найбільших японських собак зі шпіцеподібних. У продовж тривалого часу їх залучали до полювання на великих звірів: кабана, оленя, ведмедя. У минулому, таких собак називали «матагі кен». У перекладі з японської «матагі» — мисливець на великого звіра. Ймовірно, що ця порода дуже давня. Про це говорять дані археологічних досліджень, в результаті яких були знайдені рештки шпіцеподібних собак, які датуються приблизно другим тисячоліттям до нашої ери. Крім цього знайдено стародавні малюнки собак, які дуже нагадують сучасний вигляд цієї породи, а генетичні дослідження показали що акіта — одна з 14 найдавніших порід собак.

Перший клуб любителів цієї породи був заснований в Японії ще в далекому VI столітті, його завданням було зберігати і розвивати мисливські навички цих собак. Племінні книги почалися вестися теж дуже рано — в XV ст. в них вже записували клички, забарвлення, походження та деякі інші відомості.

Під час Другої світової війни частіше використовували німецьких вівчарок і власники акіта стали схрещувати їх з ними. Після Другої світової війни порода розділилася на три типи: акіта матагі, бійцівський акіта, акіта-вівчар (акіта матагі, схрещений з німецькою вівчаркою).[2]

Зараз порода розділена на три типи:

  • бійцівська акіта
  • акіта матагі
  • вівчарка-акіта

Легендарний Хатіко[ред. | ред. код]

Докладніше: Хатіко

У 1932 році на всю Японію прославився Акіта Хатіко. Після смерті господаря, пес протягом 9 років приходив на станцію і чекав його повернення з роботи.[3]

За рік по смерті Хатіко біля станції Cібуя був встановлений пам'ятник, що став місцем зустрічей закоханих. Образ цього собаки став прикладом самовідданої любові і вірності. Менш відомий пам'ятник встановлено на привокзальній площі міста Одате.

Також встановлено пам'ятник біля будинку де народився Хатіко, в місті Одате.

Про Хатіко знято кілька кінофільмів, у тому числі і в Голлівуді з участю Річарда Гіра.

Опудало Хатіко зберігається в Токійському художньому музеї.

Характеристика породи[ред. | ред. код]

Енергійний, незалежний, життєрадісний і сміливий собака з урівноваженим характером і високим рівнем інтелекту. До чужих людей відноситься насторожено, виявляє пильність. При вихованні потрібно проявляти наполегливість і витримку. ці тварини мають досить незалежний, гордий, але одночасно з тим, ласкавий і добрий характер, який формувався у цих тварин протягом довгих років. Їх не назвеш типовими: ці чотириногі вихованці дуже грайливі в дитинстві, але, з віком, вони знаходять неймовірно глибокий запас мудрості, який і дозволяє їм перетворюватися в терплячих, розумних і високорозвинених тварин.

Одна зі складностей породи — бажання домінувати в собачому середовищі. При цьому задіюються високі бійцівські якості собаки.

Пам'ятайте, що взаємини з акіта-іну будуються за принципом рівності: вона не потребує зайвої ніжності, але вона цінує вашу щирість, доброту і турботу. У її розумінні, ви не вигулюєте акіту, а гуляєте разом, як «хороші друзі», за всю вашу турботу вона віддає всю свою відданість і захист, яким здатна забезпечити свого кращого друга, тобто, свого господаря.

Стандарт МКФ[ред. | ред. код]

Акіта на японській марці 1953

Станом на 30 червня 2009 року діє стандарт МКФ № 25 від 02.04.2001.

Нижче наведені витримки з цього стандарту[4]

  • Загальний вигляд: великий собака, добре збалансований, потужної і міцної будови: вторинні статеві ознаки сильно виражені; собака має благородний вигляд, володіє скромністю і почуттям власної гідності; тип конституції міцний.
  • Важливі розміри: відношення висоти в холці до довжини корпусу (від плечового виступу до сідничного горба) становить 10:11, при цьому у сук корпус довший, ніж у псів.
  • Характер і темперамент: характер стриманий, вірний, сприйнятливий
    • Морда: помірно-довга, потужна, з широкою основою, звужується до носа, але не загострена.
    • Ніс: великий та чорний. Незначна розсіяна депігментація допускається тільки при білому забарвленні, при цьому прийнятніший чорний ніс.
    • Очі: порівняно невеликі, підняті зовнішні куточки надають їм майже трикутну форму, помірно-розставлені, темно-карі (чим темніші, тим кращі).
    • Вуха: порівняно невеликі, товсті, трикутної форми зі злегка закругленими кінчиками, помірно-розставлені, стоячі, нахилені вперед.
  • Корпус: спина пряма і міцна, поперек широкий і м'язистий, груди глибокі, з добре розвиненою передньою частиною, ребра помірно-вигнуті.
  • Хвіст: високо посаджений, товстий, енергійно закинутий на спину, в опущеному стані кінчик хвоста майже дістає до скакальних суглобів.
  • Шерстний покрив:
    • Шерсть: покривне волосся жорстке і пряме, підшерстя м'яке і густе, шерсть на загривку і крижах трохи довша, шерсть на хвості довша, ніж на корпусі.
    • Забарвлення: рудо-польове, сезам (рудо-польове волосся з чорними кінчиками), тигрове.
  • Розмір: зростання в холці:
    • Пес: 67 см
    • Сука: 61 см (допускається відхилення від вищенаведених розмірів не більше 3 см в будь-яку сторону).

Догляд[ред. | ред. код]

Акіта чудово проживає як у міській квартирі, так і на вулиці у вольєрі. Шерсть не вимагає складного догляду — достатньо прочісувати її один раз на тиждень. Під час сезонної линьки потрібно прочісувати частіше, 2-3 рази на тиждень, допомагаючи собаці позбутися відмершої шерсті.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ДОГЛЯД ТА УТРИМАННЯ АКІТСЬКИЙ СОБАКА. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 17 серпня 2020. 
  2. Стандарт FCI № 255 від 2.04.2001. Оригінал англійською та переклад [Архівовано 17 серпня 2010 у Wayback Machine.] Проте, у перекладі міститься неточність: «пастуший акіта» швидше за все неправильний термін, Акіта ніколи не використовувалися для цього. Shepherd (зазвичай «shepherd dog», в стандарті швидше за все скорочено) можна перевести як «собака-вівчар».
  3. Хатіко — легендарний пес породи акіта, удостоєний пам'ятника на батьківщині породи — в Японії. Архів оригіналу за 24 вересня 2009. Процитовано 5 травня 2010. 
  4. Стандарт FCI № 255 від 2.04.2001. Оригінал англійською та переклад. Архів оригіналу за 17 серпня 2010. Процитовано 5 травня 2010.