Аловид
Аловид — біологічний вид, що сформувався як алопатрична форма щодо іншого виду.
Аловиди є одним з найнижчих рівнів диференціації таксонів видового рівня. Звичайно аловиди розглядалися й інколи і тепер розглядаються як пари (і більше) географічних рас одного великого виду.
Серед всього різноманіття позначень еволюційно молодих і морфологічно близьких видів аловиди вирізняються строго алопатричним поширенням і відмінностями, що збігаються з географічною мінливістю великих видів.
Суміжні поняття[ред. | ред. код]
Існує низка спеціальних позначень рангів таксонів видової групи, серед яких квазівиди (ex-conspecies), види в стадії становлення (in statu nascendi), види-двійники та інші. Серед найпоширеніших понять таксонів видової групи:
Значення в еволюційній теорії[ред. | ред. код]
Аловиди розглядаються як початкова стадія диференціації географічних популяцій в алопатричних моделях видоутворення.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Алтухов Ю. П. Вид и видообразование // Соросовский образовательный журнал. — 1997. — № 4. — С. 2-10.
- Грант В. Расы и виды // Грант В. Эволюция организмов. — Москва: Мир, 1980. — С. 162–182.
- Загороднюк І. В. Вид в біології як неперервна система [Архівовано 28 травня 2015 у Wayback Machine.] // Феномен співіснування двох парадигм: креаціонізму та еволюційного вчення / За ред. І. Г. Ємельянова. — Київ: НВП «Вирій», 2001. — С. 153–181.
- Загороднюк І. В. Біологічний вид як ампліфікована сутність: ознаки буферизації та механізми її зрушення [Архівовано 13 квітня 2014 у Wayback Machine.] // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. — 2004. — Випуск 14. — С. 5-15.
- Майр Э. Зоологический вид и эволюция. — Москва: Мир, 1968. — 598 с.
- Марков А. В. Надвидовой таксон как система: модель эволюционного взаимодействия филумов // Современная систематика. Методологические аспекты / Под ред. И. Я. Павлинова. — Москва: Изд-во Моск. ун-та, 1996. — С. 213–238. — (Сб. Тр. Зоол. музея МГУ, Том 34).
- Dobzhansky T. A critique of the species concept in biology // Philosophy of Science. — 1935. — Vol. 2. — P. 344–355.