Альбрехт II (маркграф Мейсену)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альбрехт II
нім. Albrecht II. der Entartete
Альбрехт II
23-й маркграф Мейсену
1265 — 1293
Попередник: Генріх III
Наступник: Фрідріх I
ландграф Тюрингії
1265 — 1294
Попередник: Генріх II
Наступник: Адольф I
 
Народження: 1240(1240)
Майсен, Маркграфство Майсен, Саксонія
Смерть: 13 листопада 1314
Ерфурт
Країна: Німеччина
Династія: Веттіни
Батько: Генріх III
Мати: Констанція Бабенберг
Шлюб: Margaret of Sicilyd, Kunigunde of Eisenbergd, Elisabeth von Orlamünded і Kunigunde of Eisenbergd
Діти: 4 сини і 3 доньки

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Альбрехт II Вироджений або Неслухняний (нім. Albrecht II. der Entartete auch der Unartige, нар. 1240 — пом. 13 листопада 1314 року) — 23-й маркграф Мейсену в 12651293 роках, 8-й ландграф Тюрингії в 12651294 роках (як Альбрехт I), 21-й пфальцграф Саксонії у 12651294 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з династії Веттінів. Старший син Генріха III, маркграфа Мейсену і Нижньої Лужиці, та Констанції Бабенберг. Народився у 1240 році в Мейсені. 1254 року пошлюбив представницю династії Гогенштауфенів, отримавши як посаг невеличкий феод Плайснерланд на кордоні Тюрингії і Саксонії. Брав участь у завершальній частині Війни за Тюринзьку спадщину. 1265 року отримав від батька ландграфство Тюринзьке і пфальцграфство Саксонське. Невдовзі погиркався з батьком і братами, з якими перебував у постійній суперечці.

До 1270 року фактично розлучився з дружиною, яка невдовзі померла. У 1273 році разом з братом Дітрихом, маркграфом Ландсбергу, підтримав Рудольфа Габсбурга на короля Німеччини. Втім син Альбрехта II — Фрідріх через образу на батька за конфлікт з матір'ю став на бік суперника Габсбурга — Отакара, короля Богемії. 1274 року Альбрехт II оженився на своїй коханці Кунігунді. Водночас узаконив свого сина від останньої Апіца, народженого 1272 року. Невдовзі оголосив того своїм спадкоємцем, що зустріло спротив старших синів Фрідріха і Дітриха.

У 1274 році почалася війна з синами Фрідріхом і Дітрихом. Але Альбрехт II завдав синам поразки, захопивши Фрідріха у полон. 1275 року Фрідріх втік з полону й продовжив війну проти батька. Смерть у 1284 Дітриха Ландсберзького і 1288 року Генріха III, маркграфа Мейсену, батька Альбрехта II, загострили суперечки в родині Веттінів. Свої претензії на Мейсен висунули молодші брати Альбрехта II. Почалася загальна війна.

1286 року померла друга дружина. 1288 року зазнав поразки та потрапив у полон до сина. За Рохліцькою угодою 1289 року вимушений був розділити Мейсен з синами та небожем Фрідріхом Тута. Після смерті останнього 1291 року отримав право на маркграфство Ландсберг, проте вимушений був розділити їх з сином Дітрихом. У відповідь того ж року Альбрехт II продав свої права на Ландсберг Отто IV Асканію, маркграфу Бранденбургу.

1290 року оженився втретє. 1293 року продав права на Тюрингію та пфальцграфство Саксоннію королю Німеччини Адольфу I. У 1299 році завдяки дружині замирився з сином Фрідріхом. Після смерті сина Дітриха 1307 року пересилився до сина Фрідріха в Ерфурті. Відійшов від будь-яких справ. Помер 1314 року.

Родина[ред. | ред. код]

1. Дружина — Маргарти, донька Фрідріха II Гогенштауфена, імператора Священної Римської імперії.

Діти:

  • Генріх (1256—1282), володар Плайснерланду
  • Фрідріх (1257—1323), маркграф Мейсену
  • Дітрих (1260—1307), ландграф Тюрингії, маркграф Нижньої Лижиці
  • Маргарита (1262—1273)
  • Агнес (1263/1264—після 1332), дружина Генріха I Вельфа, герцога Брауншвейга-Грубенгаґена

2. Дружина — Кунігунда, донька Отто фон Айсенберга.

Діти:

  • Апіц-Альбрехт (1270—1301/1305), володар Теннебергу
  • Єлизавета (д/н—після 1326), дружина Генріха III фон Франкенштейна

3. Дружина — Єлизавета, донька Германа III Асканія, графа Веймар-Орламюнде.

Дітей не було.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Bernd Kaufmann: Der Verleumdete. Die Geschichte des Landgrafen Albrecht II. von Thüringen. Erstes Buch: Margareta BKP-Verlag GmbH, Zweibrücken 2009, ISBN 978-3-9813424-0-6