Фрідріх II (імператор Священної Римської імперії)

Фрідріх II Штауфен; нім. Friedrich II von Staufen
Divina favente clementia Romanorum imperator semper Augustus, Ierosilomae et Siciliae rex
	Імператор Священної Римської імперії
Правління	1220-1250
Коронація	22 листопада 1220
Попередник	Оттон IV
Наступник	Генріх VII
Інші титули	Король Німеччини; Король Сицилії; Король Єрусалиму; Герцог Швабії
Біографічні дані
Релігія	християнство
Народження	26 грудня 1194; Єзі
Смерть	13 грудня 1250 (55 років); Лучера; дизентерія
Поховання	Кафедральний собор Палермо, Палермо, Італія :
Дружина	Констанція Арагонська
Другий шлюб	Іоланта Єрусалимська
Третій шлюб	Ізабелла Англійська
Четвертий шлюб	Бьянка Ланчія
Діти	Генріх, Конрад, Маргарита, Йордан, Генріх, Агнеса, Маргарита, Манфред, Констанція, Віоланта
Династія	Гогенштауфени
Батько	Генріх VI
Мати	Констанція
Медіафайли у Вікісховищі?

Фрі́дріх II Штауфен (26 грудня 1194 — 13 грудня 1250) — німецький король (1212-1250), імператор Священної Римської імперії (1220-1250), король Сицилії (1198-1250).

Життєпис[ред. | ред. код]

Вже сучасників дивував своїми здібностями, зокрема знанням багатьох мов, вправністю у поезії, математиці та філософії. Ще за життя свого батька Генріха VI у дволітньому віці був обраний королем. Мати його була сицилійською принцесою, тому він був ще до того ж коронований на короля у Палермо 1198 року. Після смерті матері Фрідріхом опікувався папа Інокентій III. За підтримки Франції був коронований імператором у Римі 1220 року. Спочатку займався адміністративними реформами у Сицилійському королівстві, потім керував Шостим хрестовим походом. Єгипетський султан без боротьби передав йому Святі місця, після чого він коронував себе королем Єрусалиму. Решта його життя пройшла у боротьбі за владу із власним сином Генріхом та іншими суперниками в Німеччині. Напружені стосунки були в нього також з папською курією та ломбардськими містами. Однак, він залишив своє ім'я в легендах як видатний полководець, державний діяч і меценат.