Перейти до вмісту

Алюмінотермія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Термітне зварювання залізничних рейок

Алюмінотермі́я — спосіб відновлення металів з їх оксидів за допомогою алюмінію.

Цей спосіб був відкритий професором Харківського університету М. М. Бекетовим в середині XIX ст. При взаємодії алюмінію з оксидами металів виділяється багато тепла, внаслідок чого температура суміші-реагенту сягає 3000 °С. При такій температурі плавиться не тільки метал, що отримується, а й оксид алюмінію, що утворюється в результаті реакції. Алюмінотермічним способом одержують у вільному стані такі метали, як хром, ванадій, манган і інші.

Суміш магнітного залізняку Fe3O4 з порошком алюмінію називають термітною сумішшю (термітом). Реакцію горіння терміту можна зобразити таким рівнянням:

3Fe3O4 + 8Al → 4Al2O3 + 9Fe

Терміт застосовують при термітному зварюванні металевих виробів, а також для інших цілей.

Алюмінотермічне відновлення оксидів металів відбувається за реакцією :

2/у МеxОy + 4/3 Аl = 2x/y Me + 2/3 Аl2O3

і супроводжується значною зміною енергії Гіббса, тому перебіг процесу здійснюється з високим корисним вилученням ведучого елемента.

До особливостей алюмінотермічного процесу належать: виділення значної кількості теплоти завдяки перебігу реакції відновлення і можливість проведення процесів без підведення тепла ззовні. При цьому досягають дуже високої температури (2100—2500 °С), що забезпечує отримання шлаку й металу з температурою, що перевищує початок кристалізації, оптимальний поділ металевої і шлакової фаз, високу швидкість відновного процесу.

Основною умовою проведення алюмінотермічної плавки без підведення теплоти ззовні є рівність або перевищення теплового ефекту відновлення Qe над кількістю теплоти Qp, яку потрібно для розплавлення продуктів реакції і нагрівання розплаву до температури, що забезпечує досить повний поділ металевої і шлакової фаз, а також для компенсації теплових втрат Qn, тобто Qe ≥ Qn.

Залежно від кількості теплоти Qe, що виділяється внаслідок екзотермічних реакцій відновлення, алюмінотермічні процеси поділяють на три групи:

  • 1) реакції, які відбуваються мимовільно Qe ≥ Qp + Qn;
  • 2) реакції, які потребують компенсації теплових втрат;
  • 3) реакції, які потребують введення значної кількості теплоти ззовні.

Алюмінотермічний позапічний процес першої групи можна вести двома способами — у тиглі (горні) із верхнім або із нижнім запалюванням шихти.

Позапічна плавка в тиглі з верхнім запалюванням шихти найпростіша щодо апаратурного оформлення; при цьому спостерігається незначне винесення шихтових матеріалів, оскільки процес плавки починається у верхній частині тиглю, а тверда і порошкоподібна шихта знаходяться під шаром розплаву.

До переваг алюмінотермічних процесів належать такі: можливість відновлення широкої гами елементів з хімічною спорідненістю до кисню менше, ніж алюміній; відновлення оксидів та отримання сплавів і технічно чистих металів з низькою концентрацією вуглецю і домішок кольорових металів; простота апаратурного оформлення процесу та невеликі капітальні витрати; використання високоглиноземистих шлаків для отримання синтетичних шлаків, а також клінкеру високоглиноземистого цементу; можливість використання у шихті значної кількості металевих відходів металів і сплавів (металотермічний переплав); простота отримання, збереження і застосування алюмінієвого порошку порівняно із порошками кальцію або магнію.

До недоліків алюмінію як відновника належать: висока вартість і дефіцитність алюмінію; можливість утворення нижчих оксидів ведучих металів, зменшення термодинамічної ймовірності відновлення оксидів та вилучення металів із шихти; утворення високоглиноземистого шлаку з високою в'язкістю, що зумовлює втрати відновленого металу у вигляді корольків.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]