Аліраджа Субаскаран

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аліраджа Субаскаран
Subaskaran-Allirajah-Profile.jpg
Народився 2 березня 1972(1972-03-02) (47 років)
Шрі-Ланка
Громадянство
(підданство)
Flag of Sri Lanka.svg Шрі-Ланка
Діяльність підприємець

Аліраджа Субаскаран (Subaskaran Allirajah (нар. 2 березня 1972)) — британсько-тамільський підприємець. Аліраджа є засновником і головою Lycamobile, телекомунікаційної компанії. Субаскаран є продюсером деяких тамільських фільмів завдяки його дочірній фірмі Lyca Productions, яка знаходиться в Ченнаї, Індія, його перший фільм був Ніж (Kaththi, 2014). Також був продюсером науково-фантастичного фільму 2.0 (2018), який став найдорожчим фільмом Індії та 9-им не англомовним найдорожчим фільмом за всі часи.[1]

Нагороди[ред. | ред. код]

В жовтні 2011 Lycatel зайняла 36 місце серед 250 провідних приватних компаній середнього ринку за версією The Sunday Times[2]. Аліраджа отримав золоту нагороду Best Overall Enterprise 2010 року на церемонії нагородження Asian Achievers Award, азійської спільноти у Великій Британії[3]. Аsian Voice Political and Public Life нагородило Аліраджу в 2011 році нагородою "Міжнародний підприємець року"[4].

У 2012 році English Asian Business Awards нагородила Аліраджа премію "Power Business of the Year 2011" та "Social Entrepreneur of the Year" , за зростання бізнесу Lycamobile у світі[5][6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. At Rs 543 crore, Akshay Kumar and Rajinikanth's 2.0 is costlier than Deadpool and these Hollywood blockbusters - Bollywood News. timesnownews.com. Процитовано 2 December 2018. 
  2. [1]
  3. Asian Achievers Awards 2010 > 2010. archive.org. 7 December 2010. Процитовано 2 December 2018. 
  4. Asian bags international entrepreneur award for 2011. The Hindu Business Line. 24 February 2012. Процитовано 21 March 2012. 
  5. Honour for English Asian Business award winners. Asian Image. 7 March 2012. Процитовано 21 March 2012. 
  6. Winners of 2012 Asian Business. Asian Business Awards. 2 April 2012. Архів оригіналу за 3 квітня 2012. Процитовано 3 April 2012.