Андрій Костянтинович
| Андрій Костянтинович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1320 |
| Помер | 2 червня 1365 |
| Рід | Рюриковичі |
| Батько | Костянтин Васильович Суздальський |
| Мати | Helen[d][1] |
| Брати, сестри | Дмитро Костянтинович |
Андрій Костянтинович (рос. Андрей Константинович; 1329/1323 —1365) — 2-й великий князь Нижньогородсько-Суздальський у 1355—1365 роках.
Старший син Костянтина Васильовича, великого князя Нижньогородсько-Суздальського, та його першої дружини Анни (доньки Василя, князя Феодора або Василя Палеолога) або від другої — Олени. Народився між 1320 і 1323 роками в Суздалі.
1355 року після смерті батька спадкував владу. Надав братам Дмитру і Борису Суздальське і Городецьке князівства відповідно. Проводив доволі обережну політику, відмовившись від амбіцій батька. Тому, коли в Золотій Орді 1359 року почалася Велика зам'ятня, не скористався нею. 1360 року відкинув пропозицію Хизр-хана стати новим великим князем Володимирським. Тоді ярлик на нього отримав брат Андрія — Дмитро.
У 1363 році Андрій Костянтинович віддав фактичне управління князівством у молодшому братові Борису. У 1364 році Нижньогородське велике князівство потерпало через голод, викликаний страшною посухою. Андрій Костянтинович вирішив, що це знак, і постригся в ченці. Помер 2 червня 1365 року[2].
Дружина — Анастасія Іванівна, донька тверського боярина.
Дітей не було.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Сербов Н. Суздальские и Суздальско-Нижегородские удельные князья // Русский биографический словарь : в 25 томах. — СПб.—М., 1896—1918.
- Экземплярский А. В. Великие и удельные князья Северной Руси в Татарский период с 1238 по 1505 г. Спб., 1891. Том 2. С. 404—407.
- Муравьева Л. Л. Летописание Северо-Восточной Руси кон. XIII — нач. XV в. М., 1983. С. 170—173.