Антон фон Шаумбург
Антон фон Шаумбург | |
---|---|
Народився | 16 століття |
Помер | 18 червня 1558 |
Країна | Німеччина |
Діяльність | католицький священник |
Знання мов | німецька |
Титул | граф[d] |
Посада | Курфюрст і Архієпископ Кельна[d] |
Конфесія | католицька церква[1] |
Батько | Jobst I, Count of Holstein-Schauenburgd[2] |
Мати | Mary of Nassau-Siegend[2] |
Брати, сестри | Jobst II, Count of Schaumburgd, Johann V Graf von Holstein-Schauenburgd, Адольф III фон Шаумбург, Otto IV of Schaumburgd, Ernest I of Schauenburgd і Ernst von Holstein-Schauenburgd |
Антон фон Шаумбург (нім. Anton von Schaumburg; бл. 1517 — 18 червня 1558) — церковний і державний діяч Священної Римської імперії, 52-й архієпископ Кельна, курфюрст і 24-й герцог Вестфалії в 1556—1558 роках.
Походив з північнонімецького роду Шауенбургів. Шостий син Йоста I, графа Шаумбургу і Гольштейн-Піннеберга та Марії фон Нассау-Ділленбург. Народився близько 1517 року. За тодішньою традицією як молодший син в родині повинен був обрати церковну кар'єру. Вже у віці 6 років стає кандидатом на посаду каноніка Кельнського собору.
1541 року отримав преденду в церкві Св. Ламберта у Льєжі. Трохи згодом призначається пробстом цієї церкви. Невдовзі стає пробстом базиліки святого Серватія в Маастрихту. Є суперечливі свідчення, що також призначений пробстом абатства Св. Цецилії в Гільдесгаймі. 1547 року став пробстом базиліки Св. Гереона в Кельні.
За часів свого брата Адольфа III фон Шаумбурга, архієпископа Кельнського, стає радником останнього. 1556 року після смерті Адольфа III обирається новим очільником Кельнської єпархії. На відміну від попередника не виявив особливої енергії у придушенні протестанських рухів у підвладних землях, змінивши в адміністрації ревних католиків на більш поміркованих. Він не виступав проти заходів брата Оттона IV, графа Шаумбурга і Гольштейн-Піннеберга, з впровадження Реформації в своїх володіннях. Водночас підтримував францисканців та єзуїтів.
У лютому 1558 рокку брав участь в рейхстазі курфюрстів в Франкфурті-нна-Майні, по поверненню з якого невдовзі помер. Поховано в Кельнському соборі. Новим архієпископом було обрано Ґебгарда фон Мансфельда.
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- Norbert Trippen (Hrsg.): Geschichte des Erzbistums Köln. Band 3: Hansgeorg Molitor: Das Erzbistum Köln im Zeitalter der Glaubenskämpfe. 1515—1688. Bachem, Köln 2008, ISBN 978-3-7616-1346-7