Аптека Дєрєвоєда (Хмельницький)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аптека Дєрєвоєда
Аптека Людвіга Дєрєвоєда
Аптека Людвіга Дєрєвоєда
Аптека Людвіга Дєрєвоєда
49°25′32″ пн. ш. 26°58′58″ сх. д. / 49.42556800002777351° пн. ш. 26.98303800002777919° сх. д. / 49.42556800002777351; 26.98303800002777919Координати: 49°25′32″ пн. ш. 26°58′58″ сх. д. / 49.42556800002777351° пн. ш. 26.98303800002777919° сх. д. / 49.42556800002777351; 26.98303800002777919
Країна Україна
Місто Хмельницький
Вулиця Проскурівська, 13
Тип будівля
Стиль модерн
Засновник Людвіг Дєрєвоєд
Дата заснування 1890 рік
Статус  Охороняється державою
Стан задовільний

Аптека Дєрєвоєда. Карта розташування: Україна
Аптека Дєрєвоєда
Аптека Дєрєвоєда
Аптека Дєрєвоєда (Україна)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Будинок по вулиці Проскурівській, 13 — одна з пам'яток архітектури кінця 19 століття у місті Хмельницькому. Будівля колись була аптекою дворянина Людвіга Дєрєвоєда. З самого початку були побудовані 3 поверхи, і лише у 20 столітті добудували четвертий.

Історія[ред. | ред. код]

Будівництво та початок роботи аптеки[ред. | ред. код]

Перший власник будівлі по Проскурівській, 13 — дворянин Людвіг Іванович Дєрєвоєд, був шанованою людиною в Проскурові. Ще на початку 1870-х років ним була отримана освіта, що дозволила йому стати провізором. Він вирішив відкрити у місті Проскурові аптеку. Вона розміщувалась на перехресті Олександрівської (теперішньої — Проскурівської) вулиці і провулка, котрий вів до проскурівських єврейських кварталів[1]. Аптека розмістилась у невеликому, за розміром, одноповерховому будинку. Людвіг Дєрєвоєд користувався великою довірою та був шанованим жителем міста. Підтвердженням цього факту є те, що він, починаючи з 1881 року, і протягом наступних 30 років, займав посаду гласного міської Думи[2]. Триповерховий будинок у центрі міста був побудований ним у 1890 році і височів над будиночками, які були у своїй більшості одноповерховими[3].

Споруда на початку 20 століття[ред. | ред. код]

Коли будівельні роботи були завершені, на першому поверсі відкрилась досить сучасна, як для кінця 19 ст., аптека. Вона користувалась довго великою популярністю у населення. На це було декілька причин. Нова аптека вмістила в себе найновіші розробки та у своєму розпорядженні мала багато необхідних кімнат. Серед них була кімната, в якій проводились усі необхідні фармацевтичні роботи. Для того, щоб препарати зберігались у належній низькій температурі, був створений «льодовик». Функціонувала лабораторія. Відповідно до необхідних умов, був створений підвал. «Рецептурна кімната» була побудована спеціально для відвідувачів. Вона була просторою та зручною, та саме у її приміщенні можна було зробити замовлення ліків, а також придбати їх. Для якісного висушування рослинних компонентів таких як трави, квіти та різні корені, створили «рецептурну кімнату». Саме завдяки цим характеристикам, аптеку Людвіга Дєрєвоєда вважали найкращою у місті Проскурові кінця 19 століття, хоча цей аптекарський заклад був не єдиним у місті. У той час функціонувало десяток аптекарських магазинів та декілька приватних аптек, що розміщувались при лікарнях. Другий та третій поверхи також здавались в оренду, і їх займали звичайні квартиранти чи установи. У напівпідвальному приміщенні його будинку розташувався «Погребок рейнських вин» — власники магазину орендували це приміщення у господаря. Спадкоємцем Людвіга Дєрєвоєда, приблизно у 1909 році стала його дружина, Михайлина Гнатівна. Аптека функціонувала ще якийсь час. Її діяльність була припинена лише у першій половині 20 століття, коли будинок Дєрєвоєда був націоналізований[1].

Друга половина 20 століття — початок 21 століття[ред. | ред. код]

м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 13. У 20 столітті був добудований 4-й поверх будівлі

Протягом майже століття у цього будинку, що зміг зберегти свою неповторну архітектуру, змінювались власники. Зміни відбувались і з зовнішнім виглядом будівлі — був добудований четвертий поверх. У наші часи у приміщенні за адресою вул. Проскурівська, 13, розташовується Хмельницька філія ПАТ"Укртелеком"[4].

Архітектура[ред. | ред. код]

Людвіг Дєрєвоєд побудував аптеку у стилі «модерн», який був характерним для забудови Проскурова на початку 20 століття. Приміщення першої аптеки, знаходилось на сучасній вулиці Проскурівського підпілля. У ті часи, вулиця, досить швидко, після відкриття на її території аптеки, отримала свою офіційну назву — Аптекарська[2]. Проте саме ця назва проіснувала не довго. У 1921 році її перейменували у вул. Котовського. Через вісімдесят років назву вулиці було знов змінено, і тепер вона носить назву вулиці Проскурівського підпілля. Саме аптечна справа дозволила володарю будинку по вул. Проскурівській,13 стати одним з найбільш заможних жителів міста. У власності Людвіга Дєрєвоєда був ще один будинок, який розташовувався на перехресті вулиць Купецької та Аптекарської. Ця пам'ятка архітектури дійшла до наших часів. У її приміщенні знаходиться Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради. Сучасна адреса споруди: м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля,32. Аптека Людвіга Дєрєвоєда була не єдиною будівлею на Проскурівській, обладнана за останніми тенденціями моди. За десятиліття до цього, у 1880 році у місті був відкритий перший гастрономічний магазин Василя Журавльова, який жителі Проскурова визнавали найкращим[5]. У кінці 19 століття та на початку 20 століття, на вивісці будинку, котра знаходилась на самому видному місці будівлі, значилось «Аптека Людвіга Дєрєвоєда». Така вимога, щодо оформлення, стосувалась і інших закладів та крамниць. Зовнішній вигляд вивісок був регламентований багатьма міськими думами. Є свідчення навіть про спеціальну постанову Проскурівської міської думи, котра була датована 1894 роком і в якій повідомлялось, про відповідне розташування закладів торговельної направленості щодо вулиць та площ і інформувалось про обов'язкову наявність вивіски, на якій би були вказані назва закладу та ім'я, по-батькові та прізвище людини, котрій цей заклад належить[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Єсюнін С. М. Прогулянка Проскуровом. Історичні нариси. — Хмельницький, 2008. — 160 с.
  2. а б Хмельницький культурний: з минулого в майбутнє. Культурна спадщина та культурні осередки міста Хмельницького./Під ред. Єсюніна С. М., Хмельницький, 2006–144 c.
  3. Єсюнін С. М. Вулиці Хмельницького. Історико-довідкове видання. — Художнє оформлення Т. В. Савчук. — Тернопіль: Видавець В. П. Андріїшин, 2005. — 122 с.
  4. Вздовж по Проскурівській: Розбудова вулиці почалася в другій половині ХІХ і тривала до початку ХХ століття // Поділ. новини. — 2007. — 17 лип — С.3.
  5. Вулиця Проскурівська: знайома незнайомка // Поділ. кур"єр. — 2009.-30 квіт. — С.13
  6. Купецьке слово як гарант честі. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 11 березня 2015.


Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Вздовж по Проскурівській: Розбудова вулиці почалася в другій половині ХІХ і тривала до початку ХХ століття // Поділ. новини. — 2007. — 17 лип — С.3.
  • Єсюнін С. М. Вулиці Хмельницького. Історико-довідкове видання. — Художнє оформлення Т. В. Савчук. — Тернопіль: Видавець В. П. Андріїшин, 2005. — 122 с.
  • Єсюнін С. М. Прогулянка Проскуровом. Історичні нариси. — Хмельницький, 2008. — 160 с.
  • Хмельницький культурний: з минулого в майбутнє. Культурна спадщина та культурні осередки міста Хмельницького./Під ред. Єсюніна С. М., Хмельницький, 2006–144 c.
  • Яніцька Н. Вулиця Проскурівська: знайома незнайомка // Поділ. кур"єр. — 2009.-30 квіт. — С.13

Посилання[ред. | ред. код]