Б'ютт (родовище)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Б'ютт)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Б'ютт (англ. Butte) — найбільше у світі родовище міді жильного типу. Розташоване в південно-західній частині штату Монтана (США). Експлуатується з 1882 року.

Характеристика[ред. | ред. код]

Родовище приурочене до масиву верхньокрейдових кварцових монцонітів Б'ютт, що складають головну частину батоліту Боулдер. Площа родовища 20 км². У його межах, крім кварцових монцонітів і супутніх аплітів та пегматитів, поширені також штоки і дайки кварцових порфірів і більш молоді ріоліти.

Родовище складається з великого числа жил, що групуються в плані у вигляді характерної структури типу «кінського хвоста». Головними є найбільш ранні великі тріщинні жили системи Анаконда — майже 8 км на глибині до 1500 м при середній потужності 6-9 м (до 30 м у роздувах). Інша, важлива в практичному відношенні система так званих «синіх» жил, які перетинають жили системи Анаконда з лівим горизонтальним зміщенням до 60 м. Довжина промислових дільниць найбільших жил 300—700 м за простяганням і 180—540 м за падінням при середній потужності 1,5-6,0 м. У рудах встановлено 66 мінералів, головні з них — кварц, пірит, енаргіт (на його частку припадає понад 50% міді), борніт, халькозин, менш поширені — халькопірит, сфалерит, родохрозит, молібденіт, тенантит, галеніт, самородні срібло і золото. Енаргіт і сфалерит концентруються в основному в анакондських жилах.

Практика розробки родовища[ред. | ред. код]

Родовище розробляється підземним способом (глиб. до 1500 м) з магазинуванням і свердловинними технологіями. З 1955 на ділянках розвитку зон зближених жил типу «кінського хвоста» застосовується відкритий спосіб розробки. На одному з таких ділянок діє кар'єр «Берклі» глиб. 330 м.

Понад 70 % видобутку мідних руд припадає на бідні руди прожилкових зон (вміст міді в рудах 0,67 %). У 1975-77 рр. добувалося 90—100 тис. т міді на рік. Залишкові запаси родовища оцінюються в 3 млн т міді при її вмісті в руді 0,6—4,5 %.

Руда переробляється на збагачувальній фабриці продуктивністю 42 тис. т руди на добу.

Родовище значною мірою відпрацьоване. З початку експлуатації на ньому видобуто понад 500 млн т руди (1980), з якої вилучено бл. 9 млн т міді, понад 2 млн т цинку, 1,7 млн т марганцю, бл. 400 тис. т свинцю, 20 тис. т срібла і 80 т золота, а також значна кількість кадмію, бісмуту, арсену, селену і телуру.

Джерела[ред. | ред. код]

Інтернет-ресурси[ред. | ред. код]