Б'ютт (Монтана)
| Місто | |
|---|---|
Б'ютт англ. Butte | |
 | |
| Координати 46°00′23″ пн. ш. 112°31′47″ зх. д. / 46.006388888889° пн. ш. 112.52972222222° зх. д.G O | |
| Країна | |
| Штат | Монтана |
| Округ | Сілвер-Бау |
| Межує з | Гелена  |
| Дата заснування | 1864 |
| Площа | 1856,57 км² |
| Висота центру | 1688 м |
| Населення | 34 494 осіб (1 квітня 2020)[1] |
| Густота населення | 18,06 осіб/км² |
| Міста-побратими | Альтенштайг |
| Часовий пояс | UTC−7, влітку UTC-6 |
| Телефонний код | 406 |
| Поштовий індекс | 59701, 59702, 59703, 59707, 59750 |
| Код FIPS | 3011397 |
| GeoNames | 5642934 |
| OSM | r6840978 ·R |
| Офіційний сайт | co |
  Б'ютт Б'ютт (США)  Б'ютт Б'ютт (Монтана) | |
 | |
 Б'ютт у Вікісховищі | |
Б'ютт (англ. Butte) — місто (англ. city) в США, центр округу Сілвер-Бау штату Монтана. Населення — 34 494 особи (2020). Місто розміщене на висоті 1 688 м над рівнем моря. Поштовий код — 59701 і телефонний код — 406.
Б'ютт виник наприкінці ХІХ століття як робітниче поселення з видобутку золота та срібла. Індустріалізація Америки та розвиток електроенергетики викликали шалений попит на мідь і її видобування у Б'ютті значно зросло. Місто приваблювало працівників з усього світу, воно розрослося. У ньому появився легендарний салон і район червоних ліхтарів — «Алея Венери» вздовж Меркурі-стріт. В теперішні часи про склад етнічних груп, які приїхали на роботу до міста, можна робити висновки зі страв місцевого куховарства. Тут можна знайти і корнуольський пиріг, і слов'янський маківник, і скандинавські млинці з картоплі та борошна.[2]
| Історія переписів | |||
|---|---|---|---|
| Перепис | Населення | Зміна в % | |
| 1870 | 241 | — | |
| 1880 | 3363 | 1295,4% | |
| 1890 | 10 723 | 218,9% | |
| 1900 | 30 470 | 184,2% | |
| 1910 | 39 165 | 28,5% | |
| 1920 | 41 611 | 6,2% | |
| 1930 | 39 532 | −5,0% | |
| 1940 | 37 081 | −6,2% | |
| 1950 | 33 251 | −10,3% | |
| 1960 | 27 877 | −16,2% | |
| 1970 | 23 368 | −16,2% | |
| 1980 | 37 205 | 59,2% | |
| 1990 | 33 336 | −10,4% | |
| 2000 | 33 892 | 1,7% | |
| 2010 | 33 525 | −1,1% | |
| 2020 | 34 494 | 2,9% | |
| source:[3] | |||
Згідно з переписом 2020 року, у селищі мешкало 34 494 осіб у 14 605 домогосподарствах. Густота населення становила 18,6 осіб/км².
Расовий склад населення:
|
До двох чи більше рас належало 1,9 %. Частка іспаномовних становила 4,6 % від усіх жителів. Серед етнічних груп у місті Бьютт значну частину становлять ірландці: понад чверть населення міста заявляє про своє ірландське походження, що перевищує частку ірландців-американців у Бостоні.[4] У розрахунку на душу населення Бьютт має найвищу частку ірландців-американців серед усіх міст Сполучених Штатів.[4]
За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 20,1 % — особи молодші 18 років, 61,2 % — особи у віці 18—64 років, 18,7 % — особи у віці 65 років та старші. 49,3 % мешканців жіночої статі.
Медіанний дохід на одне домашнє господарство становив 45 797 доларів США. За межею бідності перебувало 17,3 % осіб.
Цивільне працевлаштоване населення становило 16 132 особи. Основні галузі зайнятості: освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 27,5 %, роздрібна торгівля — 14,8 %, мистецтво, розваги та відпочинок — 11,1 %, науковці, спеціалісти, менеджери — 8,4 %.
Деякі джерела стверджують, що близько 1920 року чисельність населення міста Бьютт досягала майже 100 000 осіб, однак жодних документів, що підтверджують це, не існує[5], хоча місцеві журналісти висували такі припущення на основі даних міських довідників. Чисельність населення міста впала до мінімуму близько 1990 року і з того часу стабілізувалася; очевидний стрибок у переписі 1980 року був пов'язаний з об'єднанням міста з усією територією округу Сільвер-Боу, за винятком міста Волкервілль.[6]
Б'ют розташований за координатами 45°53′45″ пн. ш. 112°39′37″ зх. д. / 45.89583° пн. ш. 112.66028° зх. д.G O (45.895959, -112.660222)[7]. За даними Бюро перепису населення США в 2010 році місто мало площу 1856,57 км², з яких 1855,08 км² — суходіл та 1,49 км² — водойми.
| Клімат : Б'ют | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C |
14,4 | 16,1 | 20,6 | 28,3 | 32,2 | 36,1 | 37,8 | 37,2 | 33,9 | 29,4 | 20,6 | 18,9 | 37,8 |
| Середній максимум, °C | −1,3 | 1,5 | 5,6 | 10,9 | 16,0 | 21,5 | 26,6 | 26,1 | 19,4 | 13,1 | 3,8 | −1,2 | 11,9 |
| Середній мінімум, °C | −14,8 | −12,4 | −7,5 | −3,1 | 1,3 | 5,2 | 7,5 | 6,7 | 1,8 | −3,2 | −9,3 | −14,6 | −3,6 |
| Абсолютний мінімум, °C |
−44,4 | −46,7 | −37,8 | −26,7 | −12,8 | −5,6 | −2,2 | −5 | −16,1 | −30,6 | −41,1 | −46,7 | −46,7 |
| Норма опадів, мм | 13 | 12 | 21 | 26 | 51 | 53 | 37 | 35 | 28 | 20 | 15 | 13 | 324 |
| Днів з опадами | 7,9 | 6,0 | 7,6 | 8,1 | 9,4 | 9,0 | 6,1 | 5,1 | 6,1 | 6,7 | 6,7 | 7,6 | 86,3 |
| Днів зі снігом | 7,8 | 7,6 | 9,6 | 6,6 | 2,7 | 0,4 | 0,0 | 0,1 | 0,8 | 3,2 | 7,2 | 8,5 | 54,5 |
| Джерело: NOAA[8] | |||||||||||||
Див. також Б'ютт (родовище)
У 1917 році видобування міді у копальнях Б'ютту досягло свого піку і неухильно знижувалося після цього. За час Другої світової війни, виробництво міді в Чукікамата (Чилі), набагато перевищило виробництво її у Б'ютті.
Перші пивоварні були відкриті в Б'ютті у 1870-х роках. Їх власниками були переважно німецькі іммігранти, у тому числі Леопольд Шмідт, Генрі Мюллер і Генрі Мюнцер. У 1960-х роках на ринку домінувала продукція великих компаній пивоваріння — Budweiser, Miller і Coors. Проте, в 1990-х у місті Б'ютт та його сусідах появилися невеликі броварні, що виробляють свою продукцію, а також завозять імпортне пиво.
Б'ютт є центром гірничодобувної промисловості регіону, що ведеться відкритим способом. Тут добувають мідну руду, свинець, цинк, срібло і золото. Тут також можна знайти рідкісні зразки мінералів: ковеліну, енаргіту, вюрциту, дигеніту, тетраедриту, халькозину та інших.
_2002-05.jpg)
- Богоматір Скелястих гір — статуя Пресвятої Діви Марії висотою 27 м, присвячена жінкам і матерям у всьому світі, на вершині континентального вододілу, з видом на Б'ютт.
- Будинок мідного короля — 34-кімнатний місцевий музей, а раніше резиденція, одного з трьох мідних королів Б'ютта — Вільяма А. Кларка, який був побудований у 1884—1888 роках у вікторіанському неороманському стилі.
- Берклі Піт — гігантський колишній кар'єр копальні мідної руди заповнений дуже токсичною водою. На південній стіні озера Берклі Піт є оглядовий майданчик.
- Всесвітній музей гірничої справи — заснований у 1963 році на місці колишньої «Шахти Сирітки»[9]. Його головною визначною пам'яткою є макет міста рудокопів — «Ущелина пекельного рику». П'ятдесят виставкових будівель і незліченні артефакти дають можливість скласти уявлення про життя та працю рудокопів на одній з найпродуктивніших у світі мідних шахт.[10]
- Високогірний ковзанярський центр США — швидкісна ковзанка на відкритому повітрі, одна з трьох таких ковзанок у США.
- Кетлін Вільямс (1879—1960) — американська акторка, зірка ери німого кіно.
- Роберт Н. Лі (1890—1964) — американський сценарист.
- Сем'юел Дешил Гемет (1894—1961) — американський письменник, один із засновників жанру «чорного детективу», сценарист та політичний активіст.
- Фріці Ріджвей (1898—1961) — американська джигітка, акторка кіно і водевілів.
- Андреа Лідс (1914—1984) — американська акторка, номінантка на премію «Оскар» у 1937 році.
- Марта Рей (1916—1994) — американська акторка, співачка і комедіантка.
- Івел Кнівел (1938—2007) — американський каскадер.
- Леві Лейфеймер (*1973) — американський велогонщик, олімпійський медаліст.
- ↑ перепис населення США 2020 / за ред. Бюро перепису населення США
- ↑ Історія і Культура [Архівовано 30 листопада 2016 у Wayback Machine.] co.silverbow.mt.us (англ.)
- ↑ Moffatt, Riley. Population History of Western U.S. Cities & Towns, 1850–1990. Lanham: Scarecrow, 1996, 128.
- 1 2 Pockock, Joanna (12 березня 2017). Celebrate St. Patrick's Day in the most Irish place in the U.S.--and we're not talking about Boston. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
- ↑ Munday, Pat (Серпень 2005). Butte Mining, 1864 – 2005: A brief cultural and environmental history (PDF). Montana Tech. Архів (PDF) оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2017.
- ↑ Хоча дані перепису населення США вказують на чисельність населення близько 60 000 осіб у 1920 році, у міському довіднику за 1917 рік зазначено, що населення Б’ютта становило 91 000 осіб, а в довіднику за 1918 рік — 93 000. Розбіжність між переписом 1918 року та переписом 1920 року відображена в довідниках міста, де після 1920 року населення вказується як 60 000 осіб. Розбіжність у даних про населення пояснюється майже постійними коливаннями кількості відвідувачів, іммігрантів і тимчасових мешканців міста протягом цього періоду.
- ↑ Gazetteer. Бюро перепису населення США. Процитовано 16 червня 2019.(англ.)
- ↑ Climatography of the United States No. 20 (1971-2000): BUTTE MOONEY AP, MT (PDF). National Oceanic and Atmospheric Administration. лютий 2004. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 27 лютого 2016.
- ↑ Шахта Сирітка [Архівовано 11 листопада 2016 у Wayback Machine.] hauntedhouses.com (англ.)
- ↑ Всесвітній музей гірничої справи [Архівовано 14 червня 2017 у Wayback Machine.] miningmuseum.org (англ.)
- Шахти Монтани [Архівовано 16 червня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Володимир Куліков. Місто, яке себе зжерло: рецензія на книжку Браяна Ліча [Архівовано 9 червня 2021 у Wayback Machine.] // Спільне, 23 червня 2020.
.svg){kind=small}
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
|---|---|
| Географія та географічні карти | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
Адміністративний центр: Б'ют | ||
| Місто (city) |  | |
| Місто (town) | ||