Баландюк Микола Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Степанович Баландюк
Народився 8 січня 1947(1947-01-08)
Ліпляве, Гельмязівський район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Помер 26 травня 2020(2020-05-26) (73 роки)
Країна  Україна
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Дніпровський державний технічний університет
Посада народний депутат України[1]
Нагороди Почесна грамота Президії ВР УРСР
Україна Народний депутат України
1-го скликання
15 травня 1990 10 травня 1994

Мико́ла Степа́нович Баландю́к (8 січня 1947 — 26 травня 2020) — народний депутат України 1-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 8 січня 1947 року, в селі Ліпляве, Гельмязівський район, Полтавська область, УРСР в сім'ї селян. Українець, освіта вища, інженер-електрик, закінчив Дніпродзержинський індустріальний інститут ім. Арсенічева.

1964 — студент Дніпродзержинського індустріального технікуму.

1966 — слюсар Придніпровського хімічного заводу міста Дніпродзержинськ.

1967 — служба в Радянській Армії.

1970 — слюсар, майстер, старший майстер, заступник секретаря парткому, начальник цеху ВО «Придніпровський хімічний завод».

1986 — брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, заступник начальника управління будівництва № 605.

1994 — радник французької фірми «АЦПЄ», голова спостережної ради інвестиційного фонду «Вітчизна». Член КПРС. Член об'єднання «Нова Україна».

Висунутий кандидатом у народні депутати, трудовим колективом ВО «Придніпровський хімічний завод».

18 березня 1990 року обраний народним депутатом України, 2-й тур 59.80 % голосів, 7 претендентів.

  • Дніпропетровська область
  • Баглійський виборчий округ № 84
  • Дата прийняття депутатських повноважень: 15 травня 1990 року.
  • Дата припинення депутатських повноважень: 10 травня 1994 року.

Входив до групи «Злагода — Центр».

Член, секретар Комісії ВР України у закордонних справах.

Кандидат в Народні депутати України, Верховної Ради XIII скликання висунутий виборцями 1-й тур — 2.91 % голосів 8-ме місце з 9-ти претендентів.

Нагороджений Почесною грамотою Президії ВР УРСР.

Одружений, має дитину.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]