Балчицька сольниця
Балчицька сольниця Балчишка солница Балчишка тузла | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
43°24′03″ пн. ш. 28°13′15″ сх. д. / 43.400833333360772315° пн. ш. 28.22083333336077970° сх. д.Координати: 43°24′03″ пн. ш. 28°13′15″ сх. д. / 43.400833333360772315° пн. ш. 28.22083333336077970° сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна |
![]() | |||
Регіон | Балчик | |||
Розташування | Добрич | |||
Геологічні дані | ||||
Тип | Зсувне озеро | |||
Розміри | ||||
Площа поверхні | 0,1 км² | |||
Висота | 4 м | |||
Глибина середня | 0,8 м | |||
Довжина | 0,5 км | |||
Ширина | 0,2 км | |||
Вода | ||||
Басейн | ||||
Інше | ||||
![]() | ||||
| ||||
![]() |
Балчицька сольниця (до 29 червня 1942 р. Балчицька тузла, Балчицьке болото, відоме і як Тузлата)[1] — прибережне озеро і грязьовий курорт з однойменною назвою, який використовує озерний мул.[2]
Озеро розташоване в північній частині болгарського узбережжя Чорного моря, приблизно в 5 км на схід від Балчика. Воно утворилось унаслідок зсува, а солоність становить від 28 ‰ на сході й до 160 ‰ у західній частині.[2]
Дно покрите радіоактивним мулом, темно-коричневого, чорного відтінка, з великою пластичністю, із запахом сірководню, зернистої і тонкої однорідної консистенції. Запаси сірки оцінюються в близько 38 тис. тонн.[2]
З 1955 року функціонує санаторій з лікувальним центром.[2]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Шаблон:Наименования
- ↑ а б в г Николай Мичев (1980). Географски речник на България. София: Наука и изкуство. с. 27. (болг.)
Зовнішні посилання[ред. | ред. код]
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |