Бегемот (персонаж)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кіт Бегемот — літературний персонаж з роману Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита».

Походження образу

[ред. | ред. код]

За народними повір'ями, чорний кіт є супутником нечистої сили. Біблійний Бегемот (євр. תומהב — форма множини іменника жіночого роду המהב [бегема]) — будь-яка велика чотиринога тварина; серед свійських тварин — велика рогата худоба; у множині може означати якусь велетенську тварину-монстра, символ потуги, непереможності, ненажерливості, флеґматичності, часто ототожнюється з гіпопотамом. У розмовній мові — «скотина». Назва увійшла до всіх європейських мов із транслітерації у латинському перекладі блаженного Єроніма (Vulgata) старозавітної книги Йова (40: 10).

Походження кота

[ред. | ред. код]

Бегемот — один з помічників Воланда, котрий постає в образі величезного чорного кота. В Біблії Бегемот наводиться як приклад незбагненності божественного творіння; в той же час Бегемот — одне з традиційних найменувань демона, поплічника сатани.

Бегемот — перевертень, може перебувати в образі «величезного чорного кота з кавалерійськими вусами, що ходить на задніх лапах», але може також виступати у вигляді «низькорослого товстуна в рваній кепці», «з котячою пикою». В образі людини Бегемот влаштовує переполох в будівлі Видовищної інспекції, пожежу в Торгсині і Будинку Грибоєдова, б'є Варенуху в громадському нужнику. Однак в переважній більшості епізодів виступає в котячому єстві, вражаючи людей абсолютно людськими манерами.

Бегемот в романі Булгакова комічно поєднує схильність до філософствування і «інтелігентні» звички з шахрайством і агресивністю. Вперше він виникає в сцені погоні Івана Бездомного за Воландом, причому їде на зчепленні трамвая; потім перед переляканим Стьопою Ліходєєвим п'є горілку, закушуючи її маринованим грибом; разом з Азазелло б'є Варенуху.

Перед сеансом чорної магії Бегемот вражає присутніх, наливаючи і випиваючи склянку води з графина; під час сеансу за наказом Коров'єва (Фагота) відриває голову конферансьє Жоржа Бенгальської, потім повертає її на місце; в кінці сеансу, в розпал скандалу Бегемот наказує диригенту оркестру «урізати марш». Після відвідин Бегемотом кабінету голови Видовищної комісії замість самого голови в його кріслі залишається лише ожилий костюм.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Ю. Некрутенко. Екзегеза. — В кн. М. Булгаков. Майстер і Маргарита. На українську переклав, упроводом та коментарями спорядив Юрій Некрутенко. — Львів: Кальварія, 2006. — С. 400.
  • Ю. Некрутенко Экзегеза. Комментарии к роману Михаила Булгакова «Мастер и Маргарита». — Киев: Альтерпресс, 2007. — С. 112—113.