Берія (Біблія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Берія — ім'я декількох персонажів Старого заповіту, які згадуються у Книзі Хронік. Це ім'я дослівно означало «син горя»

Один Берія був онуком знаменитого Йосифа та молодшим сином Єфрема, родоначальника двох «напівколін» Ізраїлєвих (потомство Йосифа ділилось на плем'я Маннасії та плем'я Єфрема, за іменами двох його синів). Берія народився після того, як старші сини Єфрема загинули у міжусобних сутичках, та був названий в пам'ять про цю трагедію.

І повбивали їх люди Ґату, народжені в Краю, бо вони зійшли були забрати їхні череди, і був у жалобі їх батько Єфрем численні дні, а брати його приходили розважати його, і ввійшов він до жінки своєї, і зачала вона, і породила сина, а він назвав ім'я йому Берія, бо нещастя було в домі його (1Хрон 21-23)

Ім'я «Берія» носили також син Ашера (1 Хр. 7:30), один із старших представників коліна Веніаміна(1Хрон. 8:13), а також представник левітів за часів царя Давида(1 Хр. 23:10-11)

Джерела[ред.ред. код]

  • Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.