Болівійсько-японські відносини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Болівійсько-японські відносини
Болівія
Болівія
Японія
Японія

Болівійсько-японські відносини - двосторонні дипломатичні відносини між Болівією та Японією. Країни підтримують дружні відносини, важливість яких ґрунтується на історії японської міграції до Болівії. Приблизно 14 000 болівійців мають японське походження[1]. Держави є членами Форуму співробітництва Східної Азії та Латинської Америки.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1899 перші японські мігранти прибули до Болівії: 91 робітник прибув до країни з Перу для роботи на каучукових плантаціях у Болівії. Протягом наступних кількох десятиліть кілька тисяч японських мігрантів іммігрували до Болівії у пошуках роботи. Більшість із них оселилися в департаментах Бені та Санта-Крус[2].

3 квітня 1914 Болівія та Японія встановили дипломатичні відносини[3].

Під час Другої світової війни Болівія розірвала дипломатичні відносини із Японією. За винятком двадцяти дев'яти японців депортованих до США, Друга світова війна мало вплинула на життя представників японської діаспори в Болівії, тим більше, що уряд не вжив антияпонських заходів[2].

20 грудня 1952 відносини між країнами відновлені[3].

У 1954 кілька японських жителів із контрольованої США префектури Окінава переселені до Болівії. Необхідність переселення надлишкового населення із зруйнованої війною Японії задовольнила бажання уряду Болівії освоїти східні низовини у департаменті Санта-Крус[2]. Японські переселенці заклали фундамент «Нової Окінави» неподалік міста Санта-Крус-де-ла-Сьєрра[4].

У 1991 президент Болівії Хайме Пас Самора став першим главою болівійської держави, що відвідав Японію[5].

У 1999 японська принцеса Саяко Курода відвідала Болівію, щоб відзначити століття з дня початку японської імміграції до Болівії.

У 2009 японський принц Масахіто відвідав Болівію, щоб відзначити 110-ту річницю імміграції японців до Болівії. Принц Масахіто також відвідав місто Нова Окінава[3].

Японське агентство міжнародного співробітництва має офіс у Болівії та займається кількома проектами розвитку в країні[6].

Візити на високому рівні

[ред. | ред. код]

З Болівії до Японії[7][5]:

З Японії до Болівії[3]:

Двосторонні угоди

[ред. | ред. код]

Між країнами підписано кілька двосторонніх угод, такі як: Угода про імміграцію з Японії до Болівії (1956); Угода про співпрацю японських добровольців у Болівії (1977) та Угода про технічне співробітництво (1978)[3].

Торгівля

[ред. | ред. код]

У 2017 обсяг товарообігу між країнами становив суму 913 мільйонів доларів США.

Експорт Болівії до Японії: цинк, срібло, залізо, насіння кунжуту, кава, цукор та кіноа.

Експорт Японії до Болівії: автомобілі, автомобільні запчастини, машинне обладнання, електрообладнання та мотоцикли[8]. Японська транснаціональна компанія Sumitomo Group представлені в Болівії.

Дипломатичні представництва

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Visit to Japan by Mr. Juan Evo Morales Ayma, President of the Republic of Bolivia. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 9 серпня 2020.
  2. а б в Bolivia — Migration Historical Overview. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 9 серпня 2020.
  3. а б в г д Relaciones políticas entre Bolivia y Japón (in Spanish). Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 9 серпня 2020.
  4. Okinawa, Bolivia. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 9 серпня 2020.
  5. а б Las relaciones de Bolivia con los paises de Asia-Pacifico (in Spanish)
  6. Modalidades de la cooperación japonesa en Bolivia (in Spanish). Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 9 серпня 2020.
  7. Presidente Morales inicia visita oficial a Japón (in Spanish). Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 9 серпня 2020.
  8. Relaciones comerciales (in Spanish). Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 9 серпня 2020.
  9. Embassy of Bolivia in Tokyo. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 9 серпня 2020.
  10. Embassy of Japan in La Paz. Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 18 серпня 2018.