Брахнов Володимир Михайлович
Брахнов Володимир Михайлович | |
---|---|
Народився | 14 липня 1913 або 1913[1] Мартинівка, Суджанський повіт, Курська губернія, Російська імперія |
Помер | 11 квітня 1983 або 1983[1] Київ, Українська РСР, СРСР |
Діяльність | мовознавець |
Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка |
Галузь | мовознавство[1] |
Заклад | Інститут мовознавства імені О. О. Потебні Національної академії наук України |
Брахно́в Володимир Михайлович (14 липня 1913, с. Мартинівка, нині Курської області, РФ — 11 квітня 1983, Київ) — радянський мовознавець.
Кандидат філологічних наук (1961). Закінчив Київський університет (1941), Військово-юридичні курси при Військово-юридичній академії (1942). Працював на виробництві; від 1946 — в Інституті мовознавства АН УРСР: старший лаборант, м. н. с. (1947—1963), ст. н. с. (1963—1977). Досліджував українські діалекти й фонетичні явища української мови; складав карти до діалектологічного атласу.
- Фонетичні риси говірок Переяслав-Хмельницького району на Київщині // Полтавсько-Київський діалект — основа укр. нац. мови. 1954;
- До акустичної характеристики північно-українських дифтонгів // Питання експериментальної фонетики. 1963. Вип. 1;
- Атлас української мови. Т. 1 (19 карт з коментарями). 1984 (співавтор);
- Склад, його фонетична будова та складоподіл // Сучасна укр. літ. мова. Т. 1. 1969;
- Явища асиміляції в консонантизмі української мови. 1970;
- Взаємозв'язок інтра- й екстралінгвістичних факторів у процесі розвитку мови // Філос. питання мовознавства. 1972 (усі — Київ).
- Железняк М. Г. Енциклопедія сучасної України. — Т. 3. — Київ, 2004. — С. 436.
- Іщенко О. С. Погляди В. М. Брахнова на східнополіські дифтонги (у контексті сучасних фонетичних досліджень) // Лінгвістика. — 2011. — № 24. — Ч. 1. — С. 13—17.
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |