Бруно (вождь ангріваріїв)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бруно
Народився бл. 756/757
Помер бл. 813
Національність сакси
Титул вождь
граф
Термін 770-ті роки
Наступник Бруно Молодший
Конфесія католицтво
Батько Brun I von Engernd[1]
Діти 1 син і 1 донька

Бруно (*Bruno, бл. 756/757 — бл. 813) — вождь саксів-ангріваріїв, один з очільників антифранкського спротиву.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив зі знатного саксонського роду, одного з племен агріваріїв, відомих також як енгерни. Існує гіпотеза, що Бруно доводився якимось родичем Відукінду, очільнику саксів-вестфалів.

За невідомих обставин рано став вождем саксів — приблизно на початку 770-х років. Його ставка розташовувалася на місці сучасного німецького міста Бюккебург. Разом з Відукіндом та Аббіоном очолив нове повстання проти франкського королівства, скориставшись відсутністю Карла Великого. Проте у 775 році зазнав нищівної поразки, можливо, потрапив у полон. За результатами мирної угоди визнав зверхність володаря франків та хрестився.

Згодом отримав титул графа, а також брав участь на боці франкського війська проти інших сакських племен та слов'ян. Помер близько 813 року. Йому спадкував син Бруно Молодший.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — донька франкського графа.

Діти:

Джерела[ред. | ред. код]

  • Werner Besch (Hrsg.): Sprachgeschichte − ein Handbuch zur Geschichte der deutschen Sprache und ihrer Erforschung, Verlag Walter de Gruyter, Berlin und New York 2000, ISBN 3-11-015882-5
  • Lundy D. R. The Peerage