Бубнів (Володимир-Волинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бубнів
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Володимир-Волинський район
Громада Зимнівська сільська громада
Код КОАТУУ 0720581301
Облікова картка Бубнів 
Основні дані
Засноване 1452
Населення 613
Площа 2,081 км²
Густота населення 294,57 осіб/км²
Поштовий індекс 44754
Телефонний код +380 3342
Географічні дані
Географічні координати 50°43′41″ пн. ш. 24°21′20″ сх. д. / 50.72806° пн. ш. 24.35556° сх. д. / 50.72806; 24.35556Координати: 50°43′41″ пн. ш. 24°21′20″ сх. д. / 50.72806° пн. ш. 24.35556° сх. д. / 50.72806; 24.35556
Середня висота
над рівнем моря
201 м
Водойми річка Луга
Відстань до
обласного центру
85 км
Відстань до
районного центру
15 км
Відстань до
залізничної станції
2 км
Місцева влада
Адреса ради 44754, Волинська обл., Володимир-Волинський р-н, с. Бубнів, вул. Центральна, 8, тел. 97-3-31
Карта
Бубнів. Карта розташування: Україна
Бубнів
Бубнів
Бубнів. Карта розташування: Волинська область
Бубнів
Бубнів

Бубнів у Вікісховищі?

Бу́бнів — село в Україні, в Зимнівській сільській територіальній громаді Володимир-Волинського району Волинської області.

Село засноване у 1452 році.

Населення становить 613 осіб. Кількість дворів (квартир) — 122. З них 12 нових (після 1991 р.).

Сьогодення[ред. | ред. код]

В селі функціонує церква Свято-Казанської Божої Матері Київського патріархату. Кількість прихожан — 500 осіб. Працює середня школа на 320 місць, клуб, книгозбірня, лікарня, поштове відділення, АТС на 25 номерів, 3 торговельні заклади.

У селі доступні такі телеканали: UA:Перший, УТ-2, 1+1, Інтер, СТБ, Обласне телебачення. Радіомовлення здійснюють Радіо «Промінь», Радіо «Світязь», Радіо «Луцьк».

Село газифіковане. Дорога з твердим покриттям в незадовільному стані. Наявне постійне транспортне сполучення з районним та обласним центрами.

Історія[ред. | ред. код]

Найдавніше поселення виявлене археологами на території села Черчич, поблизу Бубнова, належить до періоду Київської Русі (IX—XII століття н. е.).

Уперше в історичних документах Бубнів згадується в 1452 році, коли король польський і великий князь литовський Казимир IV Ягеллончик видав луцькому старості Немирі Резановичу грамоту на володіння цим селом. У той час воно входило до складу Великого князівства Литовського. Після укладення Люблінської унії 1569 року Бубнів відійшов до Речі Посполитої.

У другій половині XVI століття Бубнів належав волинському воєводі князеві Олександрові Чорторийському; тут розміщувався його фільварок. Село, як і більшість населених пунктів того часу, було невеликим. Так, у 1577 році, як свідчать джерела, населення налічувалося приблизно 60—70 осіб. З поборових реєстрів за 1583 рік відомо, що загальна площа селянського землекористування становила 4 лани (лан — близько 16,8 га), отже на кожен селянський двір припадала в середньому половина лану, або 8,4 га. З часом кількість дворів і населення збільшувалася. Так, у 1629 році в селі вже було 90—100 жителів.

Протягом XVII—XVIII століть Бубнів переходив із рук до рук — був власністю феодалів Чацьких, Урусових, Кашевських. Однак, це не змінювало становища селян. Вони так само мали платити численні грошові й натуральні чинші та відбувати панщину.

Після третього поділу Польщі в 1795 році Бубнів відійшов до Росії. За переписом населення 1857—1858 рр., у Бубнові налічувалося 85 ревізьких душ і 30 дворів. Село належало шляхтичеві А. Кашевському, який жорстоко експлуатував селян. Порушуючи інвентарні правила 1847—1848 рр., він вимагав, аби кріпаки відробляли 4—5 днів панщини на тиждень.

Улітку 1915 року Бубнів захопили німецькі війська і перебували тут до кінця 1918 року, а після відходу німців на початку 1919 року село потрапило під владу Польщі.

На початку серпня 1920 року частини Червоної армії, переслідуючи польські війська, захопили Бубнів, але після поразки під Замостям і Варшавою, змушені були відступити, а польські війська й Армія УНР перейшли до наступу і 13 вересня 1920 року знову зайняли село.

У міжвоєнний період під час перебування у складі Польщі Бубнів лишався невеличким глухим селом. За даними 1923 року, тут налічувалося 347 осіб населення, з них 318 українців, 17 поляків, 12 євреїв.

22 червня 1941 року батальйон німецької піхоти за підтримки 12 танків почав наступ на село, яке обороняв разом з прикордонниками підрозділ 87-ї стрілецької дивізії під командуванням Федотова. Однак у німців була перевага в живій силі й техніці, тому вже надвечір вони захопили село.

20 липня 1944 року село було звільнене від нацистських окупантів. Більш як 100 бубнівців пішли на фронт, 40 із них за бойові подвиги нагороджені орденами й медалями.

У серпні 2015 року село ввійшло до складу новоствореної Зимнівської сільської громади.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Між селом Бубнів та містом Устилуг розташований гідрологічний заказник місцевого значення Луга.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]