Бурушкін Микола Миколайович

Бурушкін Микола Миколайович
Народився	19 грудня 1910(1910-12-19) село Сорога Тверської губернії, тепер Осташковського району Тверської області, Російська Федерація
Помер	18 травня 1974(1974-05-18) (63 роки) місто Хмельницький
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	державний діяч
Військове звання	майор
Партія	КПРС
Нагороди

Микола Миколайович Бурушкін (19 грудня 1910(19101219), село Сорога Тверської губернії, тепер Осташковського району Тверської області, Російська Федерація — 18 травня 1974, місто Хмельницький) — український радянський діяч, 1-й секретар Дрогобицького обкому ЛКСМУ, 1-й секретар Самбірського міського комітету КП(б)У Дрогобицької області. Депутат Дрогобицької обласної ради депутатів трудящих 1-го скликання.

Біографія

Народився в бідній селянській родині. З 1924 року працював пастухом у заможних селян, чорноробом Мурманської риболовецької флотилії, дубильником Осташковського шкіряного заводу Тверської губернії. Освіта середня.

У 1930 році по мобілізації комсомолу направлений на шахти Донбасу, де працював наваловідбійником, бригадиром, гірничим майстром. У 1932 році вступив до комсомолу.

З травня 1933 року служив у Червоній армії.

З 1935 року — на відповідальній комсомольській роботі. Був секретарем комсомольської організації шахти.

Член ВКП(б) з 1939 року.

На вересень 1939 року — завідувач організаційно-інструкторського відділу Ворошиловградського обласного комітету ЛКСМУ.

У 1940 — червні 1941 року — 1-й секретар Дрогобицького обласного комітету ЛКСМУ.

Під час німецько-радянської війни з липня 1941 року виконував завдання ЦК ЛКСМУ і штабу Південного фронту із організації партизанського руху та комсомольського підпілля у німецькому тилу на території Київської, Чернігівської, Харківської, Сталінської і Ворошиловградської областей.

З березня по серпень 1942 року — завідувач військового відділу ЦК ЛКСМУ. Керував комсомольською роботою із побудови оборонних рубежів біля Лисичанська, Куп'янська, Ворошиловграда та Старобільська, займався організацією зв'зку із комсомольським підпіллям.

З вересня 1942 по 1944 рік — заступник завідувача спецвідділу ЦК ВЛКСМ у Москві. Перебував у партизанських загонах у німецькому тилу, брав участь у керівництві комсомольським підпіллям.

У січні — серпні 1945 року — 1-й секретар Самбірського міського комітету КП(б)У Дрогобицької області.

У липні 1945 — листопаді 1948 року — завідувач організаційно-інструкторського відділу Дрогобицького обласного комітету КП(б)У. У листопаді 1948 — 1949 року — завідувач відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів Дрогобицького обласного комітету КП(б)У.

У вересні 1949 — вересні 1952 року — слухач Київської Вищої партійної школи при ЦК КП(б)У.

Потім — заступник завідувача відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів ЦК КП(б)У.

На 1954—1956 роки — завідувач відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів (партійних органів) Кам'янець-Подільського (Хмельницького) обласного комітету КПУ.

У 1956 — січні 1963 року — заступник голови виконавчого комітету Хмельницької обласної ради депутатів трудящих.

У квітні 1963 — грудні 1964 року — голова партійної комісії при Хмельницькому промисловому обласному комітеті КПУ.

З 1965 по 1969 рік — начальник управління побутового обслуговування населення Хмельницької обласної ради депутатів трудящих.

З 1969 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Хмельницький.

Помер після важкої і тривалої хвороби 18 травня 1974 року.

Звання

• майор

Нагороди

• два ордени Трудового Червоного Прапора (23.01.1948, 26.02.1958)
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі

Джерела

• газета «Радянське Поділля» (Хмельницький), 20 травня 1974 року.
• Бурушкин Николай Николаевич(рос.)