Ваганов Андрій Геннадійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ваганов.
Ф
Андрій Ваганов
Особисті дані
Повне ім'я Андрій Геннадійович Ваганов
Народження 25 жовтня 1968(1968-10-25) (55 років)
  Шимкент, Казахська РСР
Зріст 180 см
Вага 68 кг
Громадянство СРСР СРСР
Казахстан Казахстан
Позиція нападник,
півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1986 СРСР «Меліоратор» (Ш) 1 (1)
1989 СРСР «Меліоратор» (Ш) 62 (19)
1990 СРСР «Кайрат» 8 (1)
1990—1992 СРСР/Казахстан «Меліоратор» (Ш) 74 (7)
1993 Україна «Кривбас» 3 (0)
1994—1996 Казахстан «Жигер» (Ш) 104 (31)
1997 Казахстан «Тараз» 24 (5)
1998 Казахстан «Кайсар» 25 (6)
1999 Казахстан «Синтез» 30 (3)
2000 Казахстан «Акжайик» (Ат) 3 (0)
2000 Казахстан «Дустик» 19 (1)
2001—2002 Казахстан «Жетису» 31 (3)
2002—2004 Казахстан «Ордабаси» 63 (7)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1997 Казахстан Казахстан 2 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2005—2006
2011
2016—н.ч. 		Казахстан «Ордабаси»
Казахстан Казахстан
Казахстан «Ордабаси U-21»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Андрій Геннадійович Ваганов (нар. 25 жовтня 1968, Шимкент, Казахська РСР) — радянський та казахський футболіст, нападник та півзахисник. По завершенні кар'єри гравця — футбольний тренер.

Закінчив Волгоградський інститут фізкультури.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець шимкентського футболу. Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1986 року в команді рідного міста «Меліоратор», яка виступала в Другій союзній лізі, зіграв1 матч (1 гол). Після цього проходив військову службу, де грав за збірну Центральної групи військ у Чехословаччині. По завершення військової служби повернувся повернувся до «Меліоратора». У 1990 році прийняв запрошення від «Кайрата», зіграв 8 матчів (1 гол) у Першій лізі СРСР. Проте по ходу сезону повернувся до шимкентського клубу, у складі якого 1992 року взяв участь у першому розіграші незалежного чемпіонату Казахстану.

У 1993 році переїхав до України, де уклав договір з «Кривбасом». Дебютував у Вищій лізі України 28 травня 1993 року в нічийному (1:1) домашньому поєдинку 27-о туру проти одеського «Чорноморця». Андрій вийшов на поле на 46-й хвилині, замінивши свого співвітчизника Бориса Швиркова[1]. У складі «Кривбасу» зіграв 3 неповні матчі в чемпіонаті України[2]. Після цього повернувся до Казахстану.

У 1993 році підписав контракт з «Жигером» (Шимкент), де виступав до завершення сезону 1996 року. З 1997 по 2000 рік грав за «Тараз», «Кайсар», «Синтез», «Акжайик» (Атирау) та «Дустик». Потім грав за «Жетису». 2002 року повернувся в «Ордабаси», у футболці якого завершив кар'єру гравця. У чемпіонаті Казахстану провів 10 сезонів, зіграв понад 250 матчів, в яких відзначився понад 30-а голами.

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

У футболці національної збірної Казахстану дебютував 6 червня 1997 року в переможному (2:1) виїзному поєдинку кваліфікації чемпіонату світу 1998 року проти Іраку. Ваганов вийшов на поле на 46-й хвилині, замінивши Руслана Гумара[3]. Загалом у червні 1997 року зіграв 2 матчі в кваліфікації чемпіонату світу 1998 року, після цього в складі збірної на поле більше не виходив.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

По завершенні кар'єри гравця шість років він пропрацював в рідному «Ордабаси». Отримав тренерську ліцензію категорії «В».

У 2011 році очолював жіночу збірну Казахстану.

2 серпня 2016 року призначений головним тренером молодіжної команди «Ордабаси»[4].

Досягнення[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ «Кривбас» (Кривий Ріг) — «Чорноморець» (Одеса) [Архівовано 22 травня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ Ваганов Андрей Геннадьевич → игры (рос.)
  3. ↑ Ірак — Казахстан (рос.)
  4. ↑ Андрей Ваганов главный тренер Ордабасы-U21.[недоступне посилання] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

«Ордабаси» – Тренери

Хафізов (1998–1999) · Талгаєв (1999) · Хафізов (2000) · Кенжебаєв (2000) · Баймухамедов (2001) · Хафізов (2002) · Шевченко (2003) · Іксанов (2003) · Байсеїтов (2003–2004) · Лінчевський (2004) · Урдабаєв (2004) · Байсеїтов (2004) · Ваганов (2005–2006) · Кенжебаєв (2006) · Суюмагамбетов (2006) · Баймухамедов (2007) · Брагонья (2007) · Баймухамедов (2008) · Николич (2008) · Кенжебаєв (2008) · Никитенко (2009) · Юревич (2010) · Когай (2010) · Бєлявський (2011) · Пасулько (2011–2012) · Масудов (2013) · Пасулько (2013–2014) · Каракулов (2014) · Ширмяліс (2014) · Кумиков (2014–2015) · Байсеїтов (2015–2017) · Петрушин (2017–2018) · Дерменджиєв (2018) · Цхададзе (2018–2020) · Седньов (2021–)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ваганов_Андрій_Геннадійович&oldid=39032133