Вахка
| Вахка | |
|---|---|
|
37°51′36″ пн. ш. 35°57′06″ сх. д. / 37.86027280002777218° пн. ш. 35.951857600027771866° сх. д.Координати: 37°51′36″ пн. ш. 35°57′06″ сх. д. / 37.86027280002777218° пн. ш. 35.951857600027771866° сх. д. | |
| Тип | замок |
| Країна |
 Туреччина |
| Розташування | Адана |
  Вахка (Туреччина) | |
 | |
Вахка — родова фортеця Рубенідів, вірменської династії правителів Кілікійського вірменського царства. Нині фортеця розміщується на території Туреччини, у провінції Адана поблизу міста Феке
Історія[ред. | ред. код]
Фортеця Вахка, розташована біля середньої течії Сороса, була збудована візантійцями наприкінці X — початку XI століття для охорони рубежів імперії. В середині XI століття вірменський цар Костандін I, син Рубена I заволодів фортецею, після чого перебудував її, і вона стала родовою фортецею династії Рубенідів. Деякі історики вважають, що фортецю можна розглядати як колиску Вірменського кілікійського царства[1]. Закріпившись у цій цитаделі, Рубеніди, стикаючись із візантійцями, поступово посилюють свій контроль над кілікійською долиною. Неподалік від фортеці розміщувався один з найвідоміших монастирів Кілікії — Дразарк, і майбутня столиця Сіс. Дразарк — один із перших вірменських культурних центрів, звідки дійшли дотепер найдавніші кілікійські манускрипти, що датуються 1113 роком, ілюстровані мініатюрами[2]. Французький мандрівник Леон Поль, який побував у регіоні у XIX столітті, підійшовши до підніжжя фортеці відзначав: Ті, хто її будував, міцно тримались за свою незалежність[3]
На території фортеці у XIII столітті творив вірменський учений, монах і мініатюрист Етьєн з Вахки
Поховані у фортеці[ред. | ред. код]
- Ізабелла Антіохійська (? — 1206)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Клод Мутафян // Останнє королівство Вірменії // Видавництво «Бородино» стор. 15 (161) ISBN 599011295
- ↑ Клод Мутафян // Останнє королівство Вірменії // Видавництво «Бородино» стор. 23-24 (161) ISBN 599011295
- ↑ Клод Мутафян // Останнє королівство Вірменії // Видавництво «Бородино» стор. 113 (161) ISBN 599011295