Велика синагога в Освенцимі
 | Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. |
| Велика синагога в Освенцимі | |
|---|---|
 | |
| 50°02′ пн. ш. 19°13′ сх. д. / 50.033° пн. ш. 19.217° сх. д.Координати: 50°02′ пн. ш. 19°13′ сх. д. / 50.033° пн. ш. 19.217° сх. д. | |
| Тип споруди | синагога |
| Розташування |
.svg){kind=small} Республіка Польща, Освенцим |
| Початок будівництва | 1863 |
| Належність | юдаїзм |
  Велика синагога в Освенцимі (Польща) | |
 | |
 Велика синагога в Освенцимі у Вікісховищі | |
Велика синагога в Освенцимі — найбільша синагога в Освенцимі, Польща, яка діяла до Другої світової війни і була зруйнована в листопаді 1939 року.
Історія[ред. | ред. код]
Стара синагога[ред. | ред. код]
Перша згадка про синагогу в Освенцимі відноситься до 1588 року. Ймовірно, вона була створениа приблизно в тому ж році. Архівні документи свідчать про те, що городянин з Освенцима Ян Петрашевський придбав або продав свою землю місцевій єврейській громаді, щоб вони могли побудувати свою синагогу і кладовище[1]. Перша синагога, швидше за все, була побудована з дерева. Ця дерев'яна синагога, ймовірно, була зруйнована під час шведського потопу.
Протягом століть будівля двічі руйнувалася пожежами. Перший раз це було 6 липня 1711 року. Після цієї пожежі було збудовано кам'яну синагогу. Ще одна пожежа пошкодила будівлю в 1863 році.
Велика синагога[ред. | ред. код]
Остання синагога, Велика синагога, була побудована в 1873 році після останньої пожежі на місці раніше існуючої синагоги. Між 1899 і 1900 роками вона була перебудована архітектором Карлом Корном. Будівля отримала презентабельний, щедро розписаний фасад з елементами неороманського, неоготичного і мавританського стилів. Фасад будівлі був витриманий в репрезентативному стилі, як і в інших синагогах, спроектованих Корном. Синагога була першою будівлею в місті, в якому було встановлено електричне освітлення; вперше світло було включено в 1925 році[2].
Храм був зруйнований нацистськими солдатами в ніч з 29 на 30 листопада 1939 року. У 1941 році його руїни були знесені, а територія використовувалася для будівництва бомбосховищ.
Після Другої світової війни[ред. | ред. код]
Після війни синагога не була відновлена. Місце, де вона стояла, пустувало протягом багатьох років. Вона була залишена як свідчення подій, що відбувалися під час війни.
У 2004 році на місці Великої синагоги були проведені археологічні розкопки[3]. В ході робіт було знайдено близько 400 предметів, що включають обладнання синагоги, в тому числі люстри, мідні лампи Нер тамід, фрагменти меблів і прикрас, декоративну плитку для підлоги, мармурові елементи Арон Кодеш, церемоніальне блюдо для миття рук, обвуглені фрагменти молитовників і пам'ятні таблички[4]. Більшість предметів датується другою половиною 19 століття. Знахідка була передана в єврейський центр Аушвіц в Освенцимі, де артефакти були каталогізовані, інвентаризовані і відновлені.
Деякі експонати виставлені на постійній виставці в єврейському музеї[5].
Майже через 80 років після руйнування синагоги жителі Освенцима вирішили створити на цьому місці Меморіальний парк Великої синагоги як місце пам'яті і роздумів. Проект був ініційований єврейським центром Аушвіц в Освенцимі і здійснений завдяки збору коштів, в якому взяли участь жителі, місцеві підприємці, державні установи та нащадки освенцимських євреїв. Парк був відкритий 28 листопада 2019 року[6].
Історія релігійної громади[ред. | ред. код]
Початок єврейського поселення в Освенцімі офіційно почався в першій половині 16 століття, тому до Другої світової війни громаді було більше 400 років. Можливо, що раніше в місті проживали євреї через торгові шляхи і поруч з іншими торговими центрами, але це не підтверджено документами. Спочатку центр єврейського життя розташовувався в північній частині міста, але з часом громада переїхала і влаштувалася в південній частині. Район Освенцимського замку та вулиці жидівської (сьогодні вулиця Берка Йоселевича) став центральним районом єврейського життя. Згідно з дослідженням Артура Шиндлера, євреї жили і в інших частинах міста. Початок 20 століття був періодом процвітання єврейської громади і всього міста. У місті були дуже процвітаючі фабрики, що виробляють папір, хімічну продукцію та інші товари.
У Великій синагозі були присутні в основному представники прогресивної єврейської інтелігенції (включаючи лікарів, юристів, підприємців і чиновників), а також в обмеженій мірі традиціоналісти. Синагога, розрахована на 2000 місць, була відома як Велика синагога, оскільки виконувала представницькі функції для місцевої єврейської громади. Чудова будівля храму була видно на міському горизонті і символізувала важливість єврейської громади. Релігійне життя єврейської громади Освенцима зосередилося навколо синагоги. Головними рабинами, які проводили служби в синагозі в 1873—1939 роках, були: Лазар Мюнц, Шломо Халберстам, Авраам Шнур, Осіас Пінкас Бомбах і його останній син Еліаш Бомбах[7].
До Другої світової війни більше половини населення Освенцима становили євреї. У місті налічувалося близько 20 синагог.
Архітектура Великої синагоги[ред. | ред. код]
Зовнішній вигляд синагоги до реконструкції, що закінчилася в 1900 році, і інтер'єр невідомі, оскільки не збереглося ні фотографій, ні архітектурних планів. Новий дизайн будівлі був розроблений Карлом Корном в період з 1899 по 1900 рік. Дизайн відомий за збереженими фотографіями початку 20 століття. Корн був відомим польським архітектором з Бельсько, який також проектував синагоги в Бяла і Вадовиці.
Цегляна будівля синагоги було зведено в прямокутному плані. Всередині був вестибюль, з якого можна було потрапити в головний молитовний зал. Він був оточений з трьох сторін галереями для жінок, до яких вели окремі входи і сходи. Всередині було 2000 посадочних місць. На початку 20-го століття були прибудовані прибудови на північ і південь, що заповнили порожній простір на схилі, на якому була зведена синагога.
Синагога мала представницький, багато прикрашений фасад з елементами неороманського, неоготичного, мавританського і аркадного стилів. Деталі декору йдеться про прикрасу синагоги Темпель на вулиці Міодова в Кракові. Інші джерела натхнення для його архітектурного дизайну можна побачити в німецькій архітектурі, наприклад, в Гамбурзькій синагозі Альбрехта Розенгартена. Будівля була увінчана двома цибулинними куполами.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Historia społeczności | Wirtualny Sztetl. sztetl.org.pl. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 19.01.2022.
- ↑ Oświęcim inaczej – turystyczne hity miasta. www.tvp.info. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 30.01.2022.
- ↑ News / Museum / Auschwitz-Birkenau. www.auschwitz.org. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 19.01.2022.
- ↑ Oświęcim. Żyrandol z Wielkiej Synagogi zawisł w miejscu modlitwy. Oświęcim Nasze Miasto. Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 19.01.2022.
- ↑ Wyposażenie Wielkiej Synagogi trafi na wystawę. Nauka w Polsce. Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 29.01.2022.
- ↑ Poland: Memorial park commemorating the destroyed Great Synagogue in Oświęcim, the town where the Nazis built Auschwitz, wins award. Jewish Heritage Europe. 15.09.2020. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 19.01.2022.
- ↑ Świątek, Monika (2005). Wielka synagoga w Oświęcimiu. 22. Pro Memoria, Biluetyn Informacyjny. с. 147.
